50 найцікавіших пам’яток Києва
Києво-Печерська лавра
Найбільший і найдавніший православний монастир України, заснований в 1051 році ченцем Антонієм, який оселився в печері на березі Дніпра. Унікальний архітектурний ансамбль лаври завершив формуватися в кінці XIX століття. Центральний храм монастиря – Успенський собор, закладений в XI столітті в візантійському стилі та перебудований в XVII столітті в стилі українського бароко. Храм був зруйнований в радянські часи і відбудований в 1998-2000 роках. 96-метрова Велика лаврська дзвіниця є найвищою точкою Києва. На території монастиря знаходиться декілька музеїв. Великою популярністю у туристів користуються підземелля лаври.
Софійський собор
Головний храм Київської Русі, місце поховання великих князів київських і колишня резиденція київських митрополитів. Історія православного комплексу бере свій початок в першій половині XI століття, коли Ярослав Мудрий звів собор у візантійському стилі. Храм неодноразово розширювався та перебудовувався, поки, на початку XVIII століття, не набув рис українського бароко. З 1638 по 1786 рік при соборі діяв монастир, будівлі якого збереглися до нашого часу. В Софії Київській можна побачити 3000 квадратних метрів справжніх середньовічних фресок, 260 квадратних метрів мозаїк і настінні написи, серед яких автограф Володимира Мономаха.
Майдан Незалежності
Головна площа Києва і місце, де вершилася новітня історія України. До XIX століття територія Майдану Незалежності являла собою пустир – так зване Козине болото. До нього підходили оборонні вали міста, біля підніжжя яких була насипана гребля і стояв водяний млин. Перші кам’яні будівлі з’явилися тут в 1850-х роках, а вже в 1876 році колишній пустир прикрасила Міська дума, зруйнована під час Другої світової війни. Сучасна архітектурна домінанта площі – 61-метровий Монумент Незалежності. Майдан Незалежності став центром трьох революцій: Революції на граніті 1990 року, Помаранчевої революції 2004 року і Революції Гідності 2013-2014 років.
Михайлівський Золотоверхий монастир
Монастир, головний храм якого став кафедральним собором об’єднаної Православної Церкви України. Оригінальний Михайлівський собор з’явився в 1108–1113 роках завдяки київському князю Святополку Ізяславичу. Тоді ж була заснована православна обитель. Собор отримав назву Золотоверхий тому, що він став першим храмом Києва з позолоченим куполом. Після реконструкцій проведеної у XVIII столітті середньовічна споруда набула рис українського бароко. В радянські часи храм був зруйнований, та відбудований в 1997-1998 роках. На мурах Михайлівського Золотоверхого монастиря знаходиться Стіна пам’яті загиблих захисників України.
Хрещатик
Головна вулиця столиці України протягнулася на 1,3 кілометра від Європейської площі, через Майдан Незалежності, до Бесарабської площі. Історія Хрещатика починається в 1797 році, коли до Києва з волинського міста Дубно перевели контрактовий ярмарок. З часом тут з’явився перший на території Російської імперії електричний трамвай та найвищий житловий будинок – Хмарочос Гінзбурга, шпиль якого підносився на 67 метрів. На жаль майже вся історична забудова вулиці була знищена в 1941 році відступаючою радянською армією. Свого сучасного вигляду в стилі сталінського ампіру Хрещатик набув під час післявоєнної відбудови 1950-х років.
Андріївський узвіз
Якщо ви хочете відчути дух старого Києва, де розгорталися події творів Старицького та Булгакова – завітайте на Андріївський узвіз. Вулиця виникла на шляху, який ще за часів Київської Русі з’єднував князівське Верхнє місто з розташованим попід горами Подолом – районом торговців і ремісників. На початку XVIII століття узвіз був розширений та почав активно забудовуватися, поки не отримав свій сучасний вигляд на початку XX століття. Крім мальовничої архітектури, головними перлинами якої стали Андріївська церква і Замок Річарда Левове серце, вулиця славиться, як місце виставки-продажу живопису та виробів народної творчості.
Будинок із химерами
Оригінальний особняк в стилі модерн, побудований в 1901-1903 роках видатним архітектором Владиславом Городецьким, якого прозвали київським Гауді. Його вигляд є досить незвичайним для української столиці. Фасад і інтер’єр будівлі прикрашені статуями та зображеннями тварин і казкових істот. Особняк був зведений на крутому схилі. Він має три поверхи з боку вулиці Банкової і шість з боку площі Івана Франка. Сам автор жив на поверсі, що виходив на Банкову, а інші приміщення здавались в оренду. З 2004 року Будинок із химерами використовується, як одна з резиденцій Президента України.
Володимирський собор
Мальовничий і пишний православний храм, виконаний в неовізантійському стилі. Побудований собор в 1862-1882 роках. Споруда вирізняється чудовим зовнішнім та внутрішнім оздобленням. Її фасад прикрашають аркові вікна і ажурна ліпнина, а внутрішні склепіння розписані яскравими тематичними фресками, над якими працювали Михайло Врубель, Віктор Васнецов та інші прославлені художники. До створення об’єднаної Православної Церкви України Володимирський собор був головним храмом Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Андріївська церква
Андріївська церква заслужено вважається одним з найгарніших православних храмів України. Цей шедевр барокової архітектури побудований в 1747-1762 роках за проектом Бартоломео Растреллі. Церква розташована на пагорбі, вниз від неї йде Андріївський узвіз, який з’єднує верхнє місто з нижнім. Уся маса будівлі спирається на двоповерховий будинок-підкліт, стіни якого являють собою фундаменти храму. За давнім переказом, на яке посилається Повість минулих літ, на цьому місці апостол Андрій Первозванний поставив хрест і проголосив, що тут бути великому місту. Через кілька століть був заснований Київ.
Батьківщина-Мати
Найвища скульптура Європи, висота якої, разом з постаментом, складає 102 метри. Спочатку монумент, розташований на території Національного музею історії України у Другій світовій війні, задумувався як символ не Батьківщини, а перемоги Радянського Союзу, проте назва Батьківщина-Мати увійшла до вжитку майже відразу ж після зведення споруди. Грандіозна скульптура є унікальною і з технічного боку, адже це суцільна сталева конструкція, для створення якої київські фахівці розробили спеціальний метод зварювання. На постаменті та щиті монументу знаходяться оглядові майданчики.
Софійська площа
В 1036 році князь Ярослав Мудрий розгромив на полі під стінами Києва військо печенігів, після чого побудував на цьому місці Софійський собор, а площу перед ним назвав Софійською. Майдан став суспільним та торговим центром міста, тут проводилися вічові збори, існувало торжище, збиралися ярмарки. На Софійській площі в 1648 році кияни вітали козаків Богдана Хмельницького, а пізніше встановили пам’ятник гетьману. В 1919 році на майдані відбулася ще одна знакова історична подія – проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР у єдину соборну Україну.
Національний музей народної архітектури та побуту України (Пирогів)
Найбільший в Європі музей просто неба, розташований на південній околиці Києва. На території площею 133 гектари зібрані близько 300 пам’яток народної архітектури XVI-XX століть, які представляють всі історико-етнографічні регіони України. Фонди скансену нараховують понад 100 тисяч експонатів, що розповідають про різні аспекти побуту і культури українців. При музеї працює майстерня, де можна навчитися виготовляти вироби народного мистецтва, відбуваються сезонні ярмарки, проводяться традиційні українські свята. Відвідувачі скансену можуть влаштувати пікнік на зеленій галявині на тлі мальовничих пагорбів та вітряків.
Золоті ворота
Золоті ворота – головна брама в системі укріплень стародавнього Києва, побудована в XI столітті, під час правління Ярослава Мудрого. Це була кам’яна бойова башта із проїздом і надбрамною церквою. Хоча ворота залишилися в напівзруйнованому стані після монголо-татарської навали, вони служили для захисту міста до середини XVIII століття, коли укріплення визнали небезпечним і засипали землею. Історичну пам’ятку відкопали в 1830-х роках. У 1970-ті роки було прийнято рішення звести над залишками воріт павільйон, який не тільки захищав би їх, а й відтворював первісний вигляд споруди.
Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка
Найбільший оперний театр України, глядацька зала якого вміщує понад 1600 глядачів. Багато оздоблена споруда в стилі модерн була побудована в 1898-1901 роках. Всередині відвідувачів чекали венеційські дзеркала, позолота, мармур, візерункова ліпнина, вишукані оксамитові крісла та витончені світильники з Відня. Над головним входом опери встановили офіційний герб Києва із зображенням архістратига Михаїла, проте за наполяганням Київського митрополита Фіогноста, який вважав театр гріховним закладом, герб замінили алегоричною композицією: геральдичні грифони тримають у лапах ліру як символ музичного мистецтва.
Маріїнський палац
Архітектурний шедевр епохи бароко, побудований в 1750-1752 роках за проектом Бартоломео Растреллі. Поряд були закладені Міський (Царський) сад і Маріїнський парк. Під час відвідування Києва імператриця Єлизавета Петрівна сама обрала місце для палацу. Будівля використовувалася як імператорська резиденція і резиденція київських генерал-губернаторів. В 1868–1870 роках було здійснено реконструкцію комплексу. Після проголошення незалежності України Маріїнський палац став церемоніальною резиденцією Президента України.
Костел святого Миколая
Діючий римо-католицьких храм, в якому також розміщений Національний будинок органної і камерної музики України. Костел побудований в 1899-1909 роках в неоготичному стилі видатним київським архітектором Владиславом Городецьким. Він застосував нову технологію створення фундаменту з використанням бетонних паль та залізобетону. Будівля вирізняється стрункими пропорціями, легкістю і ясністю композиційної структури. В 1979 році в храмі був встановлений спеціально сконструйований орган, який складається з 3846 труб.
Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Головний та найстаріший корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який став символом вітчизняної вищої освіти. Класичну будівлю у вигляді величезного замкнутого квадрата з внутрішнім двориком побудовано в 1837-1843 роках. Архітектор Віченчо Беретті не знав, в який бік прокладуть Володимирську вулицю, тому зробив презентабельними як східну, так і західну сторони споруди. Під час будівництва у фундамент університету було закладено цеглу-плінфу з фундаменту Десятинної церкви.
Національний музей історії України у Другій світовій війні
Меморіальний комплекс, який став провідним науково-дослідницьким і освітнім центром з воєнної історії України. Головний корпус музею – триповерхова споруда, яка є одночасно п’єдесталом для монумента Батьківщина-Мати. Тут розміщена експозиція, присвячена Другій світовій війні. В окремій будівлі знаходяться експонати, що розповідають про війни другої половини XX століття, в яких брав участь Радянський Союз. На спеціальному майданчику розташовано виставку бойової техніки. Музейні колекції нараховують близько 400 тисяч експонатів.
Національний музей Чорнобиль
Музей присвячений Чорнобильській катастрофі 1986 року розташувався у спеціально реконструйованому приміщенні колишнього Подільського пожежного депо, яке взяло на себе основний удар з гасіння пожежі на атомній електростанції. Експозиція закладу побудована на символах, а кожен експонат – це емоційний елемент, що попереджає про наслідки людської безвідповідальності. Особливо сильне враження справляють 76 знаків з назвами зниклих через радіаційне забруднення населених пунктів.
Пейзажна алея
Пейзажна алея прокладена на місці розташування колишніх оборонних валів Верхнього міста, що йшли понад яром, над урочищем Гончарі, захищаючи стародавній Київ. Найцікавішою ділянкою вулиці став відкритий в 2009 році Дитячий сквер. Скульптор Костянтин Скритуцький створив для скверу 75 оригінальних мозаїчно-керамічних скульптур, які відразу підкорили серця киян, перетворивши алею на одну з найпопулярніших столичних фотозон.
Пам’ятник Богданові Хмельницькому
Пам’ятник гетьману Богданові Хмельницькому, встановлений в 1888 році на Софійській площі, де двома століттями раніше кияни зустрічали козацьке військо після перемог над польською шляхтою. Відмінно пристосована до кругового огляду бронзова скульптура відзначається красою і експресивністю контурів та ретельним опрацюванням численних деталей, які добре проглядаються завдяки відносно невисокому постаментові, що за своєю формою нагадує степовий курган.
Видубицький монастир
Православний монастир, заснований в XI столітті київським князем Всеволодом Ярославичем поблизу своєї заміської резиденції. Тоді ж з’явилася найстаріша збережена споруда комплексу – Михайлівський собор. Свій сучасний вигляд храм отримав після реставрацій XVII-XVIII століть. З 1596 до 1635 року монастир належав до греко-католицької церкви. Центральна споруда в архітектурному ансамблі обителі – Георгіївський собор, зведений в 1696-1701 роках в стилі українського бароко.
Київський фунікулер
Фунікулерна система протяжністю 220 та висотою 75 метрів, яка з’єднує історичне Верхнє місто і Поділ. Лінію, що складається з двох станцій, прокладено в 1902-1905 роках мальовничим схилом Володимирської гірки, завдяки чому Київський фунікулер став не тільки громадським транспортом, а й популярним туристичним атракціоном. В минулому підйомник був частиною трамвайного маршруту – придбавши квиток у трамваї, пасажири пересаджувалися в фунікулер, не сплачуючи повторно за проїзд.
Державний музей авіації України імені О. К. Антонова
Найбільший технічний музей України, розміщений на території площею 20 гектарів. Місцева експозиція перебуває в постійному розвитку – з початкових 33 експонатів у 2003 році вона зросла до понад 90 літаків, гелікоптерів і безпілотних літальних апаратів, що були на озброєнні військово-повітряних сил СРСР та України, або експлуатувалися в цивільному повітряному флоті. Також в музеї можна побачити колекцію авіаційних двигунів і аеродромної техніки. Кожен бажаючий може відчути себе справжнім пілотом в залі авіаційних симуляторів.
Національний художній музей України
Найбільш репрезентативне зібрання українського образотворчого мистецтва. Неокласична будівля музею зведена в 1898-1899 роках за проектом видатного київського архітектора Владислава Городецького. В 1934 році історичну частину розміщеної тут експозиції перенесли в нові приміщення, залишилися тільки художні відділи, на основі яких, в 1936 році, виник художній музей. Колекція закладу нараховує близько 40 тисяч експонатів, серед яких шедеври українського живопису, скульптури і графіки від часів Київської Русі до сьогодення.
Національний музей історії України
Провідний історичний музей України. Заклад розпочав свою діяльність в 1899 році з невеликої археологічної виставки. В 1944 році колекція старожитностей переїжджає в приміщення, де вона знаходиться і дотепер. Будівля у стилі неокласицизму зведена в 1937-1939 роках, як перша в УРСР художня школа. Фондові зібрання музею нараховують понад 800 тисяч експонатів. Вони відображають історію України від найдавніших часів до сьогодення. Філією закладу є Музей історичних коштовностей України, розміщений на території Києво-Печерської лаври.
Пам’ятник Володимиру Великому
Пам’ятник князю Володимиру Великому встановлений на нижній терасі Володимирської гірки, над берегом Дніпра, у водах якого понад тисячу років тому охрестили язичницьке населення Києва. Зведений в 1853 році монумент хрестителя Русі став найстарішим пам’ятником української столиці, який дійшов до наших днів. Бронзова скульптура Володимира височить на 16-метровому чавунному постаменті, що має обриси восьмигранної каплиці у псевдовізантійському стилі.
Монумент Незалежності
Тріумфальна колона, встановлена на Майдані Незалежності на честь десятої річниці відновлення незалежності України. Монумент висотою 61 метр стоїть на постаменті у вигляді християнського храму в стилі козацького бароко, а вінчає колону статуя Оранти України – дівчини, одягненої в український національний костюм, яка тримає в руках калинову гілку. Щоб монумент міг витримати такі природні катаклізми, як землетрус і ураган, всередині колони підвішено маятник вагою півтори тонни, який повинен гасити коливання конструкції.
Будинок Верховної Ради України
Будинок Верховної Ради України зведений в 1936-1939 роках, після перенесення столиці УРСР з Харкова до Києва. Спроектована у строгій прямокутно-симетричній формі будівля стала чудовим зразком українського класичного стилю, а світлий колір і співзвучність природному ландшафту роблять її справді київською спорудою. Центром монументальної архітектурної композиції будинку є розташована на другому поверсі сесійна зала зі сферичним прозорим куполом.
Кирилівська церква
Православний храм, в якому фрески часів Київської Русі знаходяться по-сусідству з роботами видатного художника Михайла Врубеля. Церква побудована в середині XII століття, як головний храм Кирилівського монастиря, ліквідованого в 1786 році. В середині XVIII століття будівля, зведена в візантійських архітектурних традиціях, була оновлена в стилі українського бароко. За легендою, у печерах під Кирилівською церквою жив Змій Горинич.
Київська фортеця
Унікальна споруда, яка є однією з найбільших кам’яно-земляних фортець світу. Розраховане на 1200 гармат укріплення розкинулося на пагорбах правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, а з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Фортецю будували з кінця XVII до кінця XIX століття. Головними частинами оборонного комплексу стали: Цитадель навколо Києво-Печерської лаври, Госпітальне і Васильківське укріплення. В 1971 році на базі Госпітального укріплення створено Історико-архітектурний музей Київська фортеця.
ПінчукАртЦентр
Один з найбільших європейських центрів сучасного мистецтва, головним завданням якого став розвиток української арт-сцени. ПінчукАртЦентр заснований в 2006 році олігархом Віктором Пінчуком. Музей розташувався в старовинному архітектурному ансамблі Бессарабського кварталу Києва. Проект внутрішнього простору центру розробив французький архітектор Філіп Кіамбаретта. Крім виставкових залів, відвідувачів чекають відеозал, бібліотека, книжковий магазин та кафе.
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків
Художній музей, експозиція якого презентує найзначніші київські зібрання живопису, скульптури та прикладного мистецтва Європи, Азії і Стародавнього світу. Основою відкритого в 1919 році закладу стала приватна колекція подружжя меценатів Богдана та Варвари Ханенків, подарована Українській академії наук. Музей розмістився в двох розташованих поряд особняках кінця XIX століття, один з яких належав самим Ханенкам, а інший – їхнім родичам Сахновським. Сьогодні тут можна побачити відновлені інтер’єри, оформлені в дусі різних історичних епох.
Національний науково-природничий музей НАН України
Провідна науково-просвітницька установа України в галузі природничих наук. Музей розташований в неокласичній будівлі, зведеній в 1910-1920-х роках. Заклад створений в 1966 році, як комплекс Геологічного, Палеонтологічного, Зоологічного, Ботанічного і Археологічного музеїв, які до того належали різним академічним установам. Тут зібрано понад 30 тисяч експонатів, що розповідають про виникнення, будову та еволюцію Землі, її рослинний і тваринний світ, історію матеріальної культури племен та народів, які заселяли територію України.
Національний банк України
Архітектурний шедевр, в якому гармонійно поєдналися такі різні стилі, як північноіталійські готика, ренесанс та популярний на межі XIX-XX століть модерн. Зведена в 1902-1905 роках будівля оздоблена вишуканими мармуровими колонами, декоративними вежами, вітражами і ліпним декором. Наріжні сторони фасаду банку прикрашають скульптури грифонів – охоронців золотих копалень в античній міфології. В 1930-х роках була проведена вдала реконструкція, в результаті якої двохповерхова споруда перетворилася на чотирьохповерхову.
Замок Річарда – Левове серце
Поетична назва будинку №15 на Андріївському узвозі. Ця оригінальна споруда побудована в 1902-1904 роках в стилі англійської готики та названа киянами на честь англійського короля Річарда I Левове Серце, героя роману Вальтера Скотта Айвенго. Висока вежа фортечного типу і фасад, оздоблений різнотипними башточками, шпилями та зубцями, надають колишньому прибутковому будинку вигляд середньовічного замку. Доповнюють романтичний образ легенди про привидів, що населяли будівлю.
Національний музей Голодомору-геноциду
Музей створений для вшанування пам’яті про мільйони українців, безвинно вбитих радянською владою через штучно влаштований голод. Центральним елементом композиції меморіального комплексу є 32-метрова бетонна каплиця у вигляді білої свічки з позолоченим ажурним полум’ям. Основа свічки – чотири металеві чорні хрести, що імітують тюремні грати. Перед музеєм розташована скульптура Гірка пам’ять дитинства, яка нагадує про трагічну долю найвразливішої категорії жертв Голодомору – дітей.
Музей мікромініатюр Миколи Сядристого
На території Києво-Печерської лаври можна знайти унікальний музей, де експонують роботи всесвітньо відомого українського митця Миколи Сядристого. Його вважають засновником нового напрямку у мистецтві – мікромініатюри, яка стала синтезом ювелірної справи, електротехніки та класичної механіки. Щоб відвідувачі змогли роздивитися експонати, в виставковій залі встановлені мікроскопи. Тут зберігається крихітний Кобзар з 12 вигравіюваними сторінками поезій, який офіційно вважається найменшою книжкою в світі.
Пам’ятний знак на честь заснування міста Києва
Пам’ятний знак, встановлений в 1982 році з нагоди святкування 1500-ї річниці заснування Києва. Скульптурну композицію виконано з кованої міді у вигляді плаского човна, на якому стоять фігури легендарних засновників міста: братів Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либеді. За задумом монумент повинен був знаходитись на вершині опорного стовпа Північного моста, проте архітектори дійшли висновку, що так пам’ятник виглядатиме дрібним і розмістили скульптуру на набережній Дніпра.
Київський зоопарк
За свою понад столітню історію Київський зоопарк пройшов шлях від невеликого громадського звіринцю до одного з найбільших зоологічних парків Європи, де на території площею 34 гектари проживають близько 3400 тварин, що відносяться до 378 видів. Для відвідувачів закладу проводяться загально-оглядові та тематичні екскурсії, які будуть цікаві як дітям, так і дорослим. При зоопарку діє науково-дослідницький центр, клуб юних натуралістів, відбуваються просвітницькі заходи, відзначаються свята та дні, присвячені окремим групам тварин.
Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України
Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка – це не просто одне з улюблених місць відпочинку киян, а й провідна наукова установа України, що займається дослідженнями у галузі охорони природи і створенням бази для збереження генофонду рослин. Територія парку площею 130 гектарів поділена на тематичні зони, які представляють флору різних географічних зон євразійського континенту. Тут можна побачити понад 11 тисяч видів рослин, багато з яких занесені до Червоної книги.
Маріїнський парк
Парк розташований навпроти Маріїнського палацу та Будинку Верховної Ради України. Після реконструкції палацу, проведеної в середині XIX століття, імператриця Марія Олександрівна висловила бажання благоустроїти простір поряд з київською резиденцією монаршої родини. На місці Двірцевої площі, яка фактично являла собою пустище, виник затишний парк в пейзажному стилі з прекрасними панорамами на Дніпро і великим чавунним фонтаном.
Національна філармонія України
Епіцентр музичного життя України. Національна філармонія – це домашній концертний майданчик Академічного симфонічного оркестру України та ще понад десятка творчих колективів. Головна зала філармонії розташована в побудованому в 1882 році Будинку купецьких зборів. В минулому тут відбувалися музичні і літературні вечори, бали, сімейні свята, благодійні лотереї. Завдяки неперевершеній акустиці будівлю вдалося врятувати від знесення, запланованого радянською владою під час повоєнної відбудови Хрещатика.
Музей історичних коштовностей України
Філія Національного музею історії України. Заклад розташований на території Києво-Печерської лаври, в будівлі колишньої монастирської пекарні, зведеній в XVII-XVIII століттях в стилі українського бароко. Експозиція музею знайомить з історією розвитку ювелірного мистецтва України від бронзової доби до сучасності. Лаврське зібрання нараховує понад 50 тисяч виробів з дорогоцінних металів та коштовного каміння, серед яких можна побачити легендарну Скіфську пектораль.
Київський планетарій
Найбільший планетарій України посідає друге місце в Європі за розміром куполу, діаметр якого складає 23 метри. Це унікальний науковий, просвітницький і розважальний центр. В програмі планетарію – сучасні повнокупольні фільми у форматі 3600, пізнавальні програми з астрономії та природничих наук, реалістичне відтворення зоряного неба і небесних явищ. При закладі працює Школа астрономії, де навчають дітей від 7 до 15 років.
Особняк Могильовцева (Шоколадний будиночок)
Шоколадний будиночок не має ніякого відношення до ласощів, кияни охрестили його так за колір і фактуру, що нагадує шоколадну плитку. Особняк в стилі італійського ренесансу споруджено в 1899-1901 роках промисловцем та меценатом Семеном Могильовцевим. Його монументальний і пишний фасад створений за зразком флорентійського Палаццо Пітті. З 1986 року тут розмістилася Дитяча картинна галерея – філія Київської національної картинної галереї.
Особняк Аршавського (Дім вдови, що плаче)
Загадковий та прекрасний особняк, відомий під поетичною назвою Дім вдови, що плаче. Точно не відомо, чому будинок отримав таку назву, але на фасаді видніється жіноча маска. Під час дощу з кам’яних очей жінки течуть «сльози». Особняк в стилі модерн збудував в 1907-1908 роках купець Олександр Аршавський. Щоб увіковічити своє ім’я в історії Києва, він вирішив залишити після себе шедевр архітектури, тому не скупився і викидав купу грошей на найкращих майстрів та матеріали. З 1994 року будівля використовується, як одна з резиденцій Президента України.
Будинок актора (Київська кенаса)
Найекзотичніше творіння «Київського Гауді» Владислава Городецького. Кенаса побудована в 1898-1902 роках на замовлення караїмської громади міста. Релігія цього малочисельного народу тюркського походження поєднує в собі елементи юдаїзму, християнства і ісламу. Архітектор надав розкішно оздобленій споруді риси мавританської архітектури. В 1981 році колишній молитовний будинок перетворився на Будинок актора. В наш час тут відбуваються концерти, вистави, конференції, виставки та інші заходи Національної спілки театральних діячів України.
Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир
Жіночий православний монастир, закладений в 1861 році на південній околиці Києва. Центральним елементом монастирського архітектурного ансамблю став побудований в 1905-1914 роках Пантелеймонівський собор. Яскрава споруда поєднала в собі неовізантійський і російський стилі та виділяється наявністю крім головного, двох додаткових вівтарів. В храмі зберігається частка мощей ранньохристиянського цілителя Святого Пантелеймона Нікомедійського, однаково шанованого католицькою і православною церквами.
Київський академічний театр ляльок
За свою майже столітню історію найстаріший ляльковий театр України змінив не одну адресу, його вистави ставилися в приміщеннях Кінотеатру Роте Фане, Палацу піонерів, Будинку актора та Синагоги Бродського. Сучасна будівля театру відчинила свої двері в 2005 році. Спеціально побудована для юних глядачів споруда має вигляд казкового замку як зовні, так і в оформленні інтер’єру. При театрі діють дитяче кафе та музей ляльок.