Львів

50 найцікавіших пам’яток Львова

Площа Ринок

Головна площа та історичне серце Львова, з якого починаються всі найпопулярніші туристичні маршрути містом. Майдан виник в другій половині XIII століття, під час правління короля Лева Даниловича, який вибрав для нової столиці Галичини регулярне планування забудови за взірцем середньовічних західноєвропейських міст. В центрі прямокутної площі розміром 140 на 120 метрів знаходиться ратуша та чотири фонтани, прикрашені скульптурами героїв античної міфології. По периметру майдан оточений колишніми особняками багатих львівський сімей, зведеними переважно в стилі ренесансу. Кожна розташована тут будівля є архітектурною пам’яткою.

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

Оперний театр, названий на честь зірки української і світової сцени Соломії Крушельницької. Оскільки центр Львова в кінці XIX століття був щільно забудований, проект створення такої грандіозної споруди передбачав перекриття міської річки Полтви суцільними бетонними склепіннями та перетворення її на підземний колектор. Стилістично зведена в 1897-1900 роках будівля – це вишукана суміш неоренесансу і необароко, що виділяється багатим декором фасадів. Не менш чудово виглядає інтер’єр театру, оздоблений золотом, кольоровим мармуром, ліпниною, скульптурами та фресками видатних майстрів.

Львівська ратуша

Найбільша ратуша України, вежа якої підноситься на висоту 65 метрів. Сучасна будівля міської влади є четвертою за всю історію Львова. Монументальна адміністративна споруда зведена в 1827-1835 роках в стилі віденського класицизму. Зараз в це важко повірити, але відразу після побудови львів’яни називали один з символів міста «потворним чотирикутником з трубою». Для підйому на вежу ратуші необхідно подолати 408 сходинок, але воно того варте, адже з її оглядового майданчика відкривається найкращий панорамний краєвид на історичну частину Львова.

Високий Замок

Найвищий пагорб Львова, з якого відкривається чудовий панорамний вид на місто. Раніше тут справді знаходився неприступний замок, заснований галицько-волинським королем Левом Даниловичем. З часом укріплення втратило своє оборонне значення і було майже повністю розібране протягом XIX століття. Від старовинних мурів збереглася лише південна стіна так званого пригородку – двору між головними зовнішньою та внутрішньою брамами замку. В наші дні пагорб перетворився на популярний парк, на вершині якого розташовані оглядовий майданчик Копець Люблінської унії та 192-метрова Львівська телевежа.

Собор святого Юра

На вершині Святоюрської гори, над Львовом здіймається Собор Святого Юра. Це була головна святиня українських греко-католиків до побудови Патріаршого собору в Києві. Перший храм на цьому місці виник ще в XIII столітті. Сучасний собор споруджений в 1744-1762 роках і є частиною комплексу, що слугував резиденцією греко-католицьких митрополитів. Його бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль має виразні національні риси. Тут можна побачити найстаріший дзвін України, вилитий в 1341 році.

Личаківський цвинтар

Цвинтар-музей, історія якого сягає XIII століття. Кладовище займає площу 40 гектарів та поділене на 86 полів, серед яких є декілька меморіальних комплексів. Свою популярність Личаківський цвинтар отримав завдяки численним надгробним скульптурам і каплицям-усипальницям, більшість з яких є справжніми мистецькими витворами. Найстаріший збережений надгробок, датований 1675 роком. В наш час кладовище закрите для поховань, винятки роблять лише для видатних львів’ян та загиблих героїв російсько-української війни.

Палац Потоцьких

Палац в стилі французького класицизму, що належав графській родині Потоцьких. Комплекс був побудований в 1880-1889 роках і став однією з найцікавіших архітектурних пам’яток міста. Львівський маєток вважався найбільш розкішним серед інших володінь цього могутнього роду і використовувався для прийому гостей, проведення урочистих зустрічей та пишних балів. В наш час тут розміщений відділ Львівської національної галереї мистецтв, в якому зібрана найбагатша в Україні колекція європейського мистецтва XIV-XVIII століть. З 2021 року в Палаці Потоцьких можна одружитись.

Церква Пресвятої Євхаристії (Домініканський собор)

Римо-католицький домініканський монастир був заснований в Львові ще в XIV столітті. Сучасна Церква Пресвятої Євхаристії зведена на місці старого монастирського собору в 1749-1764 роках за проектом українського архітектора голландського походження Яна де Вітте. В 1865 році до храму прибудували дзвіницю. Будівля являє собою одну з найяскравіших пам’яток європейської барокової архітектури з усією притаманною цьому стилю урочистістю та пишнотою. Після проголошення незалежності України храм передано Українській греко-католицькій церкві.

Церква святих Ольги і Єлизавети

Монументальний неоготичний храм, побудований в 1903-1911 роках на пам’ять про популярну серед жителів Австро-Угорщини імператрицю Єлизавету Баварську. Місце для зведення римо-католицького костелу обрали так, щоб споруда закривала собою вид від головного вокзалу на Собор святого Юра, який був греко-католицьким. Церква святих Ольги і Єлизавети є найвищою будівлею Львова, її висота 88 метрів. З 1991 року храм належить Українській греко-католицькій церкві.

Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці

Кафедральний собор Української єпархії Вірменської апостольської церкви. Храм побудовано в другій половині XIV століття. Він став не тільки релігійним, а й громадським центром вірменської колонії Львова. Навколо собору склався один з найцікавіших архітектурних ансамблів міста. Після численних перебудов, які тривали до початку XX століття, до традиційного вірменського стилю додалися елементи готики, ренесансу та бароко.

Проспект Свободи

Центральна вулиця Львова, що простяглася від Оперного театру до Пам’ятника Адамові Міцкевичу. Проспект виник в кінці XVIII століття, коли, після приєднання Галичини до Австрійської імперії, почали розбиратися міські оборонні мури. З часом тут склався неперевершений архітектурний ансамбль, в якому переплелися риси класицизму, неоренесансу, бароко та еклектики. Під непарною стороною вулиці протікає річка Полтва, яку у 1887–1888 роках перекрили бетонними склепіннями. На проспекті полюбляють збиратись вуличні музиканти і любителі пограти у шахи.

Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького (Шевченківський гай)

Музей просто неба, розташований на лісистих пагорбах Львівського плато. Експозиція скансену, що займає площу в 36 гектарів, нараховує більше 120 пам’яток народної архітектури XVIII-XX століть, які представляють історико-етнографічні регіони західної України. Тут зберігається близько 20 тисяч предметів щоденного побуту і ужиткового мистецтва. Шевченківський гай працює за концепцією «живого музею»: чи не на кожному об’єкті відбуваються презентації давніх ремесел та майстеркласи. Відвідувачі скансену можуть взяти участь в щорічних святково-театральних дійства і фестивалях.

Міський арсенал

Пам’ятка ренесансної оборонної архітектури, побудована в другій половині XVI століття на місті невеликої зброярні. Укріплена будівля входила до системи міських фортифікаційних споруд і призначалася для зберігання та ремонту зброї. Поряд знаходився склад боєприпасів і ливарня, де виготовляли гармати. З 1981 року в Міському арсеналі розміщується відділ Львівського історичного музею. Тут виставлено зразки зброї та обладунків XI – початку XX століть з більш ніж 30 країн світу. В підвалі будівлі відвідувачів чекає популярний тематичний ресторан Реберня.

Каплиця Боїмів

Шедевр ренесансної архітектури, який не має аналогів на території України. Каплиця побудована в 1609-1615 роках поряд з Латинським собором, як усипальниця роду львівських патриціїв угорського походження Боїмів. Головна фасадна стіна будівлі вкрита суцільним кам’яним різьбленням. Не менш пишно декорований і її внутрішній інтер’єр. Завдяки виразності пластики це оздоблення називали «Біблією для бідних», оскільки не треба було знати грамоти, щоб зрозуміти їх суть. В наш час в каплиці розташований відділ Львівської національної галереї мистецтв.

Палац Корнякта (Львівський державний історичний музей)

Кожна будівля на Площі Ринок неповторна, але одна виділяється найбільше, вона має аж шість вікон, що вдвічі більше ніж «дозволено» решті кам’яниць. Такий привілей дістався палацу купця Костянтина Корнякта, у якому сьогодні розташований Львівський державний історичний музей. Будинок споруджено в кінці XVI століття, після чого він неодноразово перебудовувався і сучасного вигляду набув в XIX столітті. Надзвичайною прикрасою палацу є Італійський дворик, схожий на типові дворики Риму і Венеції. В теплу пору року тут працює кафе та відбуваються концерти.

Будинок вчених

Будинок вчених зведений в 1897-1898 роках за проектом віденських архітекторів, авторів Одеського оперного театру, Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера. До 1939 року цій в чудовій необароковій будівлі розташовувалось Національне казино. Тут влаштовувались бали, костюмовані вечори та, звісно ж, грали на гроші. Особливо вражає різьблений дерев’яний інтер’єр вестибюля споруди, найяскравішою частиною якого стали динамічно закручені сходи. В наш час будівля належить Профспілці працівників освіти і науки України та є домом для декількох художніх колективів.

Латинський кафедральний собор (Митрополича базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії)

Головна римо-католицька святиня України, яка має почесний статус базиліки. Точна дата початку будівництва собору невідома, відомо тільки, що воно почалось в другій половині XIV століття, а освячення храму відбулося в 1493 році. За задумом споруда повинна була мати дві симетричні вежі, але друга вежа так і залишилась недобудованою. Протягом наступних років відбулося ряд перебудов та реставрацій, поки собор не отримав свій сучасний вигляд на початку XX століття. В наш час будівля поєднує в собі елементи готики, ренесансу, бароко і еклектики.

Головний залізничний вокзал

Найстаріший залізничний вокзал на території України, відкритий в 1861 році і перебудований в 1902-1904 роках. Будівля в стилі віденської сецесії стала втіленням всього найкращого в тогочасній європейській архітектурі та інженерній справі. Фасад споруди прикрашають алегоричні скульптури, що символізують Львів, залізницю, торгівлю і промисловість. Над усіма перонами вокзалу знаходиться металево-скляне накриття – дебаркадер. Виготовлена на початку XX століття конструкція навіть в наш час вражає своїми розмірами.

Криївка

Легендарний ресторан-музей, оформлений у вигляді польової криївки УПА. Як і справжня криївка, ресторан прихований від сторонніх очей. Знайшовши потрібні двері «десь на Площі Ринок» та пройшовши «фейс-контроль», ви потрапляєте в заплутану мережу підземних залів, на стінах яких висять повстанські листівки і фотографії, меблі зроблені з грубо тесаного дерева, а страви подають у залізному посуді. Серед експонатів Криївки можна побачити зразки зброї та мотоцикл часів Другої світової війни.

Церква святого Андрія (Костел та монастир бернардинів)

Оборонний монастир, зведений в 1600-1630 роках римо-католицьким Орденом бернардинів на місці цегляних і дерев’яних попередників. Комплекс почали будувати в стилістиці італійського ренесансу, продовжили в традиціях північного німецько-нідерландського маньєризму, а закінчили в стилі бароко. Дзвіницю, що знаходиться біля храму, звели в 1734 році. Монастир довгий час був зовнішнім форпостом системи укріплень Львова. В наш час храм належить Українській греко-католицькій церкві, а в колишніх монастирських приміщеннях розмістився Центральний державний історичний архів у Львові.

Церква святих апостолів Петра й Павла (Костел єзуїтів)

Колишній костел римо-католицького Ордену єзуїтів. Храм був побудований в 1610-1630 роках італійським архітектором Джакомо Бріано і став першою спорудою Львова, зведеною в стилі бароко. В 1702 році до костелу добудували чотиригранну вежу, проте в XIX столітті її довелося розібрати через ймовірність руйнування. В 1740 році відбулася реконструкцію храму, стіни й склепіння якого отримали фресковий розпис. В наш час тут проходять богослужіння Української греко-католицької церкви.

Львівська копальня кави

Львів вважають кавовою столицею України, тому не дивно, що тут знаходиться найпопулярніша і одночасно найоригінальніша кав’ярня країни. За легендою закладу кава – це корисна копалина, яку видобувають в шахті під Площею Ринок так само, як видобувається вугілля. Відвідувачі Копальні можуть просто насолодитися улюбленим напоєм в верхніх залах кав’ярні, або влаштувати собі атракціон та спуститися в розташовану під будівлею «шахту». Незабутні враження гарантує вогняне шоу від барменів, яке можна побачити, якщо ви замовите «правильний» напій.

Аптека-музей Під чорним орлом

Діюча аптека-музей, розташована в історичній кам’яниці на Площі Ринок. Це найдавніша з існуючих у Львові аптек, яка була відкрита військовим фармацевтом Францом Вільгельмом Наторпом в 1735 році. Експозиція медичного закладу знайомить з історією світової фармації від часів Стародавнього Єгипту до наших днів. Також тут розмістилися алхімічна лабораторія, бібліотека, яка нараховує понад три тисячі книг і відновлене житло заможного міщанина XVI-XVII століть.

Пам’ятник Адамові Міцкевичу

Пам’ятник всесвітньовідомому польському поету Адаму Міцкевичу, розташований на однойменній площі. Хоча сам поет жодного разу не був у Львові, Львівське літературне товариство імені Адама Міцкевича виступило з ініціативою встановлення монументу до святкування 100-літнього ювілею від дня народження засновника польського романтизму. 21-метрова колона була урочисто відкрита в 1904 році на місці фонтану з фігурою Божої Матері, який перенесли в бік Проспекту Свободи.

Львівська Майстерня Шоколаду

П’ятиповерхова шоколадна фабрика, розташована в самому центрі Львова. Тут виготовляють найсмачніші в Україні шоколадні вироби ручної роботи, рецепти яких тримають у найсуворішому секреті. Проте сам процес створення кондитерських шедеврів можна побачити через скло на першому поверсі будівлі, або на екскурсії, яка проводиться за попереднім записом. При Майстерні працює магазин, де вас чекають понад сорок видів цукерок і шоколадних плиток та найсолодша кав’ярня міста.

Музейно-культурний комплекс пивної історії Львіварня

Музейно-культурний комплекс, розташований на території Львівської пивоварні, заснованої монахам єзуїтам в 1715 році. До складу закладу входять музей історії пивоваріння, арт-простір і конференц-зали. В Львіварні можна дізнатися все про стародавній хмільний напій, побачити технологію його виготовлення та створити власний сорт пива. Завершення екскурсії відбувається за дегустаційним сетом продукції найстарішої броварні України.

Вулиця Вірменська

Центральна вулиця середньовічного вірменського кварталу, який з’явився майже відразу після заснування нової столиці Галичини. Вже в XV столітті тут було кам’яне брукування, водопостачання та зливна каналізація. Проте не тільки це виділяло львівський квартал серед численних вірменських колоній України. Місцевий собор став головним релігійним і культурним осередком для усіх вірмен Русі та Валахії. Вздовж вулиці склався один з найцікавіших архітектурних ансамблів міста.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

Архітектурний ансамбль православної Церкви Успіння Пресвятої Богородиці складається з власне церкви, Каплиці трьох святителів і Вежі Корнякта, яка виконує функцію дзвіниці. Храмовий комплекс зведений в 1578–1629 роках в стилі італійського ренесансу з елементами традицій українського будівництва. В 1695 році був добудований четвертий ярус дзвіниці з бароковим завершенням. 66-метрова вежа стала найвищою будівлею Львова. З 1708 до 1944 року храм належав до греко-католицької церкви.

Преображенська церква

Необароковий храм, побудований в 1878-1898 роках на основі збережених мурів колишнього Костелу Пресвятої Трійці отців Тринітаріїв, котрі прибули в Львів з Іспанії і заснували тут свій монастир. В 1919 році, під час українсько-польських боїв за місто, в храм влучив снаряд, однак вибуху не сталось. На пам’ять про це снаряд вмурували у стіну будівлі та зробили підпис «5.1.1919». Преображенська церква стала першим львівським храмом, який повернувся до відновленої Української греко-католицької церкви.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Один з найстаріших вищих навчальних закладів Східної Європи, заснований в 1661 році як Академія Єзуїтів. Сучасний головний корпус університету розташувався в колишній будівлі Галицького сейму, зведеній в стилі віденського ренесансу в 1877-1881 роках. Вже з першого погляду на грандіозну споруду, яка займає цілий квартал, помітно її велич, знаковість та смислову наповненість в оздобленні. Величезні колони, фігурні кронштейни, візерунки, атланти, каріатиди і скульптурні композиції змушують зупинитись та роздивлятись їх деталі.

Палац Бандінеллі

Розташований на Площі Ринок палац, в якому флорентійський купець Роберто Бандінеллі відкрив першу у Львові класичну пошту європейського зразка. Споруду XVI століття грунтовно перебудували у 1737–1739 роках, звівши для укріплення контрфорси, проте залишивши оригінальний ренесансний архітектурний стиль. Після майже трьох десятків років реставраційних робіт палац передали Львівському історичному музею, під егідою якого тут створено Музей пошти.

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

Одне з найбільших зібрань пам’яток вітчизняної культури, засноване в 1905 році предстоятелем Української греко-католицької церкви, митрополитом Андреєм Шептицьким. Особливою гордістю музею стала найповніша колекція українського сакрального мистецтва XII-XVIII століть, до якої, крім ікон, входять скульптури, рукописи і стародруки, декоративна різьба, металопластика та гаптовані церковні тканини. Головний корпус закладу розташований на Проспекті Свободи в чудовій неоренесансній будівлі, зведеній в 1898-1904 роках для музею художніх промислів.

Порохова вежа

З декількох десятків львівських оборонних веж до нашого часу збереглася лише одна – Порохова вежа. Укріплення побудували в XVI столітті, як частину зовнішньої системи оборони міста, що складалася з земляних валів та розміщених на них стін і башт. Хоча зовні Порохова вежа виглядає досить монументально, приміщення всередині споруди невеликі. Така невідповідність пов’язана з товщиною кам’яних стін, яка сягає трьох метрів. З 2018 року старовинне укріплення перетворилося на мистецько-культурний простір, присвячений архітектурі, дизайну та урбаністиці.

Чорна кам’яниця

Один з найкращих зразків ренесансної житлової архітектури на території України. Фасад зведеної в XVI столітті споруди вкритий тесаним каменем та оздоблений орнаментами і сюжетною різьбою. Протягом століть свинцеві білила, які наносилися як грунт для багатоколірності, окислювалися під дією повітря та світла і таким чином утворився таємничий чорний колір, який потім підтримувався поточними ремонтами. В наш час в приміщеннях розташованої на Площі Ринок Чорної кам’яниці розмістилася експозиція Львівського історичного музею.

Глинянська брама

Глинянська брама – це найбільший і найкраще збережений фрагмент стародавніх фортифікацій Львова. Крім власне брами, до нашого часу дійшла ділянка зведеної на початку XVII століття кріпосної стіни, яка захищала Костел та монастир бернардинів. Разом з монастирськими будівлями мур утворює велике замкнене подвір’я у формі трикутника, на території якого знаходиться популярний тематичний ресторан Перша львівська грильова ресторація м’яса та справедливости. В 1970-х роках був відновлений розташований поряд з брамою оборонний рів.

Пам’ятник Леопольду фон Захер-Мазоху

Цікава й неординарна скульптура, розташована перед входом в готель-ресторан Мазох. На відміну від решти пам’ятників, на цей треба не лише дивитися, його варто помацати, причому в досить специфічному місці, адже всесвітню славу уродженець Львова Леопольд фон Захер-Мазох отримав завдяки написанню творів еротичної тематики. Якщо уважно придивитися, можна також помітити віконце у грудях письменника, зазирати в яке дозволяється тільки повнолітнім.

Пам’ятник винахідникам гасової лампи

Пам’ятник винахідникам гасової лампи – львівським фармацевтам Яну Зегу та Ігнасію Лукасевичу. Скульптурна композиція складається з двох частин. Незворушний Ян Зег сидить за столом біля входу в ресторан-музей Гасова лямпа. Навпроти нього – вільний стілець, на спинці якого коротко написана історія винаходу. Ігнатія Лукасевича ж можна побачити піднявши голову. Фармацевт перехилився через вікно другого поверху кам’яниці і махає рукою, намагаючись привернути увагу товариша.

Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького (Палац Лозинського)

Найбільший художній музей України, експозиція якого розділена на 18 відділів, розташованих як в самому Львові, так і в Львівській області. Центральним корпусом закладу став палац історика, мистецтвознавця та колекціонера Владислава Лозинського. Будівля була зведена в 1872-1873 роках у стилі історизму і декорована з використанням мотивів італійського неоренесансну. Зали палацу займають постійні та тимчасові виставки європейського і українського мистецтва ХІХ-ХХІ століть.

Музей етнографії та художнього промислу

Єдиний музей етнографії на території України. Створений на базі націоналізованих радянською владою громадських і приватних колекцій, він перетворився на справжню скарбницю зразків традиційного народного мистецтва українців, а також декоративно-прикладного мистецтва багатьох інших народів світу. Для музею було виділено приміщення колишньої Галицької ощадної каси, зведеної в 1890-1891 роках. Будівля виділяється романтичним трактуванням неоренесансних та необарокових мотивів.

Тюрма на Лонцького

Музей-меморіал жертв окупаційних режимів, відкритий в будівлі колишньої австрійської жандармерії, яка використовувалася, як політична в’язниця польською, німецькою і радянською владами. Основний акцент в експозиції Тюрми на Лонцького поставлено на найкривавішу сторінку в історії в’язниці – масові розстріли червня 1941 року, здійснені перед відходом з Львова радянських військ. Окремий зал присвячено отцю Миколі Хмільовському – голові підпільної Української греко-католицької церкви.

Пам’ятник Тарасові Шевченку

Хоча спроби встановити в Львові пам’ятник Тарасу Шевченку робилися ще за часів входження міста в склад Австро-Угорської імперії, монумент духовному лідеру української нації відкрили тільки 24 серпня 1992 року, на першу річницю проголошення незалежності України. Доповненням до пам’ятника стала 12-метрова бронзова стела Хвиля Народного Відродження. Фігурні рельєфи на ній символічно зображують історію України від часів Київської Русі до кінця XX століття.

Фонтан з статуєю Діви Марії

З 1861 по 1904 рік львівська статуя Діви Марії розміщувалася посеред криниці-фонтану в центрі сучасної площі Міцкевича. Із встановленням Пам’ятника Адамові Міцкевичу, криницю ліквідували, а поряд облаштували нову Марійську площу з новим мармуровим фонтаном, увінчаним фігурою Божої Матері. На цьому мандрівки статуї не закінчилися. За радянських часів Діва Марія опинилася спочатку в Каплиці Боїмів, а пізніше в Церкві святого Андрія. Скульптурна композиція відновила свій первісний вигляд в 1997 році.

Стрийський парк

Вже понад століття Стрийський парк залишається одним із найулюбленіших місць відпочинку львів’ян, де можна приємно провести час у будь-яку пору року. Парк займає територію площею 52 гектари та складається з трьох ландшафтних частин: зони нижніх партерів, лісопаркової зони і верхньої тераси, яка фактично є територією колишньої щорічної міжнародної виставки Східні торги. В радянські часи вузькоколійні шляхи, що використовувалися для обслуговування виставки, було переобладнано під Львівську дитячу залізницю.

Палац Любомирських

Бароковий палац, зведений в XVII столітті на місці семи кам’яниць, розташованих між Площею Ринок та вулицями Руською і Федорова. В 1760-х роках споруду перебудував новий власник – князь Станіслав Любомирський, але вже через декілька років тут розмістилася адміністрація австрійських губернаторів Галичини. З кінця XIX століття палац став осередком українського патріотичного руху, а в наш час приміщення величної кам’яниці займають Музей меблів та порцеляни і Львівська копальня кави.

Музей сакральної барокової скульптури Пінзеля

Відділ Львівської національної галереї мистецтв, присвячений творчості видатного галицького скульптора XVIII століття Йогана-Георга Пінзеля. Пінзель зумів у кожний свій твір вкладати силу і легкість, темперамент і напругу, драматургію і перспективу смислів. Музей розміщений в приміщенні колишнього Костелу Кларисок. Скромний зовні, але розкішно розписаний з середини храм був побудований на початку XVII століття та пізніше реконструйований у бароковому стилі.

Інтерактивний музей Таємна аптека

Інтерактивний музей фармації, розташований у підвалі однієї з найстаріших львівських аптек Під Угорською короною. В 2012 році, під час проведення реставраційних робіт, тут виявили давню фармацевтичну лабораторію, яка діяла наприкінці ХІХ та на початку ХХ століть. Екскурсії музеєм, а також квести і уроки, проводяться у цікавому форматі з легким гумором. Ви побачите аптекарів іншими очима: як винахідників, інтелектуалів, краєзнавців, гуманістів.

Львівський Будинок Органної та Камерної Музики (Костел Марії Магдалини)

Костел Марії Магдалини зведений на початку XVII століття ченцями-домініканцями за межами міських стін Львова. В австрійський період перебудований у бароковому стилі храм використовували як парафіяльний, а укріплений монастир переобладнали під жіночу в’язницю, закриту після розпаду імперії. В 1932 році тут було встановлено виготовлений у Чехії орган, найбільший на території України. Сьогодні перетворений на концертний зал костел також використовується, як художня галерея.

Храм святого Івана Хрестителя

Найдавніша збережена споруда Львова. Закладений в часи Галицько-Волинського князівства храм отримав свій сучасний вигляд в кінці XIX століття. В результаті масштабної реконструкції до середньовічного готичного фасаду будівлі додалися риси неороманської архітектури. В наш час приміщення храму займає Музей пам’яток стародавнього Львова, а також щонеділі тут проводяться релігійні служби Української греко-католицької церкви.

Львівський академічний театр імені Леся Курбаса

Розкішна неоготична будівля з насиченою історією. Відкрита в 1910 році як вар’єте Казино де Парі, вона стала домом для літературно-мистецького театру, кінотеатру, танцювального і джазового клубу, філармонії, палацу піонерів, центру народної творчості. З 1988 року тут розташовується відомий за межами України театр, створений Володимиром Кучинським та групою молодих акторів, котрі, як і видатний український режисер Лесь Курбас зі своїми колегами у 1918 році, відчули потребу «…вернутися прямо до себе, …сказати щось нове, тому, і тільки тому, створити театр».

Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької

Найбільший театр України, який на час свого відкриття в 1842 році став третім за розмірами театром Європи. Монументальна будівля зведена на місці розібраного на початку XIX століття Низького замку та займає цілий квартал, обмежений вулицею Лесі Українки, проспектом Свободи, площею Князя Ярослава Осмомисла і вулицею Театральною. Австрійські архітектори Людвіг Піхль та Йоган Зальцман подарували своєму дітищу найкращі риси класицизму віденської школи. Споруда виділяється строгою симетрією планування, центром якого стала глядацька зала на 1460 місць.