40 найцікавіших пам’яток Одеси
Одеський національний академічний театр опери та балету
Найстаріший оперний театр України, побудований в 1884-1887 роках. Це справжній архітектурний шедевр, що поєднав в собі стилі віденського бароко в зовнішньому оформленні та французького рококо в оформленні інтер’єрів. Особливо вражає глядацька зала: ліпні орнаменти з позолотою, куполи, скульптури, оббиті червоним оксамитом крісла і розписана стеля, на якій зображені сцени з творів Шекспіра. Приміщення має форму підкови, що забезпечує йому унікальну акустику, коли навіть на балконах чутно шепіт зі сцени. Сама ж сцена театру пам’ятає Чайкоського, Римського-Корсакова, Рахманінова, Карузо, Шаляпіна, Крушельницьку.
Потьомкінські сходи
Всесвітньовідомі сходи, що з’єднують центр Одеси з гаванню та Морським вокзалом. Ця унікальна споруда була зведена в 1837-1841 роках, як парадний морський вхід в місто. В наш час сходи мають довжину 142 метри та складаються з 192 сходинок. Спочатку їх було рівно двісті, проте при розширенні порту вісім щаблів довелось засипати. В основу конструкції Потьомкінських сходів закладено принцип штучної перспективи. Їх нижня частина значно ширша за верхню, але при погляді з верхнього майданчика весь спуск здається однаковим. При погляді ж знизу підйом набуває пірамідальної форми і виглядає довшими, ніж насправді.
Вулиця Дерибасівська
Пішохідна вулиця в центрі Одеси, названа на честь першого градоначальника міста, адмірала каталонсько-італійського походження Хосе де Рібаса. Після захоплення влади більшовиками вулицю перейменували спочатку на Лассаля, а потім на Чкалова. Історичну назву було повернено під час румунської окупації 1941-1944 років і, за дивним збігом обставин, вона зберігалася після повернення комуністів. Дерибасівська стала улюбленим місцем прогулянок для одеситів та гостей міста, а також символом Одеси нарівні з Оперним театром і Потьомкінськими сходами.
Приморський бульвар
Приморський бульвар вже понад півтора століття заслужено вважається одним з найкращих містобудівних ансамблів України. Вулиця простягнулася вздовж чорноморського узбережжя, до якого можна спуститися Потьомкінськими сходами. Бульвар засаджений каштанами, кленами, платанами та липами, які надають йому романтичного «пейзажного» вигляду. Під час реконструкції вулиці у 2008 році були знайдені сліди культури, тісно пов’язаної з грецькою, датовані VI–V століттям до нашої ери. Місце виявлення античних артефактів накрили скляним куполом.
Пам’ятник Арману де Рішельє (Пам’ятник дюку)
Бронзова скульптура, присвячена одеському градоначальникові Арману де Рішельє, стараннями якого молоде місто перетворилося на великий торговельний порт. Герцог (дюк) мав посаду при дворі короля Людовика XVI, але з початком Великої французької революції вимушений був емігрував з Парижа до Російської імперії. Одягнена в римську тогу постать, розміри якої трохи перевершують людський зріст, встановлена в 1828 році на Приморському бульварі. Пам’ятник вдало поєднується з навколишньою забудовою та Потьомкінськими сходами.
Готель Пасаж
Французьке слово «пасаж» означає прохід, по обидва боки якого розташовані магазини. Таку назву отримав побудований в 1898-1899 роках готельно-торговельний комплекс, в еклектичній архітектурі якого гармонійно сплелися лінії бароко, класицизму і пластичного модерну. Головна родзинка споруди – внутрішня крита галерея зі скляним дахом та багатим декором. Пишна ліпнина і численні скульптури персонажів античної міфології роблять Пасаж більше схожим на розкішний палац, ніж на комерційну будівлю.
Одеський морський порт
Історія Одеси тісно пов’язана з історією її порту, закладеного одночасно з сучасним містом в 1794 році. В наш час Одеський морський порт став не тільки найбільшим транспортно-торгівельним вузлом України, а й популярною туристичною пам’яткою. Центральною частиною гігантського комплексу є розташований навпроти Потьомкінських сходів Морський вокзал. Це своєрідна набережна, на території якої, крім власне вокзалу, розміщується чотирьохзірковий готель, яхтова гавань, літній театр, виставковий центр і православний Свято-Миколаївський Храм.
Спасо-Преображенський кафедральний собор
Перший православний Спасо-Преображенський собор був побудований в Одесі в 1795-1808 роках. В 1837 році біля нього з’явилася дзвіниця. Протягом другої половини XIX століття відбувся ряд реконструкцій, в результаті яких виконані в стилі класицизму храм і дзвіниця об’єдналися в один з найбільших соборів Російської імперії. За радянських часів цей архітектурний шедевр був знищений. В 2000-2005 роках храм відбудували на оригінальному фундаменті, відтворивши історичну споруду до найдрібніших деталей.
Одеська обласна філармонія
Одеська обласна філармонія займає одну з найгарніших та найоригінальніших споруд міста – колишню Нову купецьку біржу. Зведена в 1894-1899 роках архітектором Олександром Бернардацці будівля поєднала в собі риси італійської готики, неоренесансу і неомавританського стилю. Головну концертну залу філармонії прикрашає унікальна дерев’яна стеля з ліванського кедру, виготовлена без жодного цвяха. Також вартий уваги мальовничий внутрішній дворик споруди, в якому розташувався ресторан Бернардацці.
Одеський дельфінарій Немо
Одним з найпопулярніших місць Одеси є культурно-оздоровчий комплекс Немо, що складається з готелю, ресторанів, пляжної зони, спа-центру, океанаріуму та, звичайно ж, найкращого дельфінарію України, спроектованого за сучасними міжнародними стандартами. В Немо можна не лише відвідати захоплюючі шоу з дельфінами, морськими котиками і морськими левами, а й поплавати разом з тваринами, поринути на дно басейну з досвідченим інструктором з дайвінгу, зробити фото на пам’ять та, навіть, пройти курс дельфінотерапії.
Воронцовський палац
Колишня резиденція новоросійського генерал-губернатора графа Михайла Воронцова. Палац в стилі ампір побудований на краю приморського пагорба в 1826-1828 роках. Автором проекту став італійський архітектор Франческо Боффо. На території комплексу також знаходиться монументальна білосніжна колонада, з якої відкривається вид на Одеську затоку. В наш час в приміщеннях палацу розміщується Будинок дитячої та юнацької творчості.
Одеський національний художній музей (Палац Потоцьких)
Одеський національний художній музей займає будівлю колишнього Палацу Потоцьких (Наришкіних), зведеного в 1823-1826 роках в кращих традиціях архітектури класицизму. Центральна двохповерхова частина споруди прикрашена масивними колонами коринфського ордеру та поєднана з симетричними бічними флігелями заокругленими галереями. До нашого часу зберігся облаштований під палацом штучний грот з водоспадом, що імітує природну печеру. Розміщена в 26 виставкових залах експозиція музею охоплює усі види образотворчого мистецтва XVI-XXI століть.
Театральна площа
Площа розташована в історичному серці міста і обмежена Одеським національним академічним театром опери та балету, Одеським музеєм морського флоту, Провулком Чайковського і будівлями Ланжеронівської та Рішельєвської вулиць, які перетинають майдан. Театральна площа з’явилася в 1809 році, після відкриття першого міського театру. Свій сучасний вигляд майдан отримав в 1940-х роках, коли були знесені будинки, що найбільш постраждали під час Другої світової війни.
Міський сад
Найстаріший парк міста, закладений на початку XIX століття Феліксом де Рибасом – братом засновника сучасної Одеси Хосе де Рибаса. Оскільки Фелікс не мав належних коштів для утримання саду, він безкоштовно передав його на баланс міста. На території невеликого за площею, але дуже мальовничого парку розташовані Літній театр Одеської обласної філармонії, музична альтанка, фонтан, а також низка оригінальних скульптурних композицій.
Пам’ятник Ільфу і Петрову (Дванадцятий стілець)
Пам’ятник присвячений одеським письменникам Іллі Ільфу і Євгену Петрову та їх знаменитому роману Дванадцять стільців. Виконана в натуральну величину бронзова скульптура є символом саме того дванадцятого стільця, де і були заховані коштовності, які не дісталися Остапу Бендеру та Кісі Вороб’янінову. Відкритий в 1999 році пам’ятник відразу став улюбленою фотозоною гостей міста. Скульптор Михайло Рева називає своє творіння своєрідною провокацією, в якій важливий не стільки стілець, а те, хто і як з ним фотографується.
Музей Таємниці підземної Одеси
Одеса відома свої катакомбами, довжина яких оцінюється приблизно в дві з половиною тисячі кілометрів. Підземні лабіринти були популярні серед криміналітету, тут влаштовували перевантажні пункти контрабандисти, збиралися революціонери і віруючі під час гоніння на церкву, переховувалися партизани. На ділянці довжиною більше кілометра облаштовано екскурсійний маршрут, який розповідає про історію одеських підземель. Крім екскурсій, в музеї проводяться квести для дорослих та дітей.
Одеський археологічний музей
Найстаріший музей України, заснований в 1825 році як Одеський міський музей старожитностей. Колекція закладу нараховує 170 тисяч експонатів, що охоплюють період від кам’яної доби до середньовіччя. Тут можна побачити єдину в Україні збірку пам’яток Стародавнього Єгипту: кам’яні і дерев’яні саркофаги, мумії, фрагменти папірусів, повсякденні речі та поховальний інвентар. З 1883 року музей розташовується в спеціально зведеній неокласичній будівлі, перед якою встановлена мармурова копія знаменитої античної скульптури Лаокоон та його сини.
Музей західного і східного мистецтва (Палац Абаза)
Музей засновано в 1924 році на базі приватних колекцій, зібраних місцевим Комітетом охорони пам’яток мистецтва і старовини, а також експонатів, переданих провідними художніми музеями СРСР. Новостворений заклад розмістили в колишньому Палаці Абаза. Еклектична архітектура побудованої в 1856-1858 роках споруди поєднує елементи стилів бароко, рококо та ампір. Постійна експозиція музею поділяється на три основні відділи: Західноєвропейського мистецтва, Античного мистецтва і Мистецтва країн Сходу.
Одеський залізничний вокзал
Одеський залізничний вокзал побудований у рекордно короткі для такого масштабного проекту терміни – з листопада 1950 по липень 1952 року. Сучасна будівля в цілому повторює архітектуру історичного міського вокзалу, зведеного в кінці XIX століття та знищеного в роки Другої світової війни. Головна залізнична станція Українського Причорномор’я була спроектована у неокласичному стилі з популярними тоді ренесансно-барочними елементами.
Бельведер Воронцовського палацу
Одеський Бельведер з’явився в 1826 році як продовження архітектурного ансамблю Воронцовського палацу. Зведена на високому морському березі споруда включає в себе 10 колон тосканського ордеру, розміщених у два ряди на ступінчастому цоколі. Завдяки такому вдалому розташуванню генерал-губернатор Михайло Воронцов міг не тільки милувався з Бельведера морським пейзажем, а й бути в курсі всіх нових кораблів, що прибували до міста.
Прибутковий будинок Г. Ф. Рафаловича (Будинок-стіна)
Хоча Прибутковий будинок Г. Ф. Рафаловича зведений в 1890-х роках як звичайний житловий будинок, він швидко перетворився на одну з найпопулярніших пам’яток Одеси. Якщо підійти до оздобленої у стилі історизму споруди з лівого боку, ваш зір примусить вас засумніватись в реальності побаченого. Перед вами постане лише вузька фасадна стіна, причому, з явними ознаками проживання там людей. Такий оптичний ефект виникає через бічну стіну, що прилягає до фасадної під гострим кутом, і зникає, якщо пройти трохи далі.
Пляж Ланжерон
Головний одеський пляж розташований всього в десяти хвилинах ходьби від центру міста. Ланжерон оточений невисокими, але крутими вапняковими схилами, вкритими буйною зеленню. Парадним входом на пляж слугує помпезна арка початку XIX століття, що відділяє його від іншої популярної зони відпочинку – Парку імені Тараса Шевченка. В північній частині Ланжерону розташований культурно-оздоровчий комплекс Немо, який складається з готелю, ресторанів, спа-центру, океанаріуму та найкращого дельфінарію України.
Пляж Аркадія
Свою назву пляж отримав від назви курортного району Одеси – Аркадії. Місцеве узбережжя приваблює відпочиваючих з усієї України чудовою інфраструктурою, численними розвагами та насиченим нічним життям. Вздовж пляжу розташована велика кількість готелів, ресторанів, барів, нічних клубів, а також парк розваг і аквапарк. Багато хто вважає за краще добиратися до Аркадії не громадським транспортом, а пішки або на велосипеді по шестикілометровій Трасі здоров’я, прокладеній від пляжу Ланжерон.
Музей Цікавої Науки
Якщо в інших музеях до цінних експонатів не можна навіть доторкнутися, то в Музеї Цікавої Науки це не тільки можна робити, а й обов’язково потрібно все помацати, покрутити, увімкнути та побачити в дії. Більше того, кожен відвідувач інтерактивного науково-пізнавального центру має можливість самостійно провести якийсь дослід або експеримент. Експозиція закладу представляє різноманітні розділи фізики, хімії, біології, геології і математики.
Музей коньячної справи Шустова
Музей відкритий при Одеському коньячному заводі. На Всесвітній виставці 1900 року в Парижі компанії було присуджено Гран-прі, в результаті чого її продукція удостоїлася честі маркуватися під визначенням «коньяк», а не «бренді». Експозиція закладу присвячена історії заводу, династії Шустових і технології виробництва алкогольного напою. Групові та індивідуальні екскурсії музеєм проводяться з дегустацією коньяків різної витримки.
Будинок Одеської міської ради
Одеська міська рада розташована в білосніжній неокласичній будівлі, зведеній в 1829-1837 роках як Будинок одеської товарної біржі. Про ті часи нагадують скульптури римських богів Меркурія і Цецери, що символізують торгівлю та родючість. Спочатку фасад споруди прикрашали два ряди колон, за якими ховався затишний внутрішній дворик. Аби збільшити площу для біржових угод, в 1871-1873 роках будинок було переплановано, а перекритий дворик перетворився на Білу залу.
Воронцовський маяк
В історії Одеського порту чітко проглядається «династія» Воронцовських маяків, започаткована ще в далекому 1815 році. Вони змінювали один одного, удосконалюючись і перебудовуючись, у міру подовження Рейдового молу. Сучасна 26-метрова біла башта маяку з червоним ліхтарем була встановлена в 1955 році. Аби піднятися нагору металічної конструкції, необхідно подолати 135 сходинок гвинтових сходів, при необхідності зупиняючись на спеціально передбачених майданчиках.
Свято-Успенський собор
До відбудови зруйнованого радянською владою Спасо-Преображенського кафедрального собору, Свято-Успенський собор виконував функцію головної православної святині Одеси. Храм побудований в 1855-1869 роках в російсько-візантійському стилі та складається з двох відділень: верхнього і нижнього. В соборі знаходиться шанована як чудотворна Касперовська ікона Божої Матері, доторкнутися до якої з’їжджаються паломники з усієї України.
Одеський літературний музей (Палац князів Гагаріних)
Музей присвячений видатним українським і зарубіжним літераторам, так чи інакше пов’язаним з Одесою. Для розміщення експозиції був вибраний Палац князів Гагаріних, побудований в 1842–1850 роках в стилі класицизму. Це було не випадкове рішення, адже в кінці XIX та на початку XX століття в розкішно оздобленій будівлі діяло Одеське літературно-артистичне товариство, яке об’єднувало письменників, художників, музикантів і акторів.
Парк імені Тараса Шевченка
Великий приморський парк, закладений в районі мису Ланжерон, в місці, де в минулому існувала Одеська фортеця. Після втрати свого оборонного значення фортеця була перетворена спочатку на портовий карантин, а пізніше – на Кріпосний сад. Однак сад належав військовому відомству, а не місту, тому залишався занедбаним. Сучасний доглянутий, тоді ще Олександрівський, парк з’явився наприкінці XIX століття та швидко перетворився на улюблене місце відпочинку одеситів. На території парку розташований футбольний стадіон Чорноморець.
Центральний лютеранський кафедральний собор України Святого Павла (Одеська кірха)
Сучасний Центральний лютеранський кафедральний собор України Святого Павла з’явився в результаті масштабної перебудови старої кірхи, зведеної на початку XIX століття німецькою громадою Одеси. Розширений і перепланований в 1885-1897 роках храм став яскравим прикладом еклектичної архітектури: обриси будівлі близькі до готики, а план та декор фасадів – до романського стилю. Покинутий після пожежі 1976 року собор був відреставрований за часів незалежної України.
Будинок Фальц-Фейна (Будинок з атлантами)
Колишній прибутковий будинок Олександра Фальц-Фейна, більш відомий під назвою Будинок з атлантами. Скульптура, що зображає двох атлантів, які утримують зоряний глобус, виділяється нетрадиційним розташуванням. Атланти відокремлені від фасаду, а на глобусі розташувався балкон еркера другого поверху. Скульптура стала офіційною емблемою Всесвітнього клубу одеситів. Не менш цікаво виглядає фасад зведеної в 1900-1901 роках будівлі. Його оздоблення імітує стиль нідерландської ренесансної архітектури.
Палац Бжозовського (Шахський палац)
Палац Бжозовського виділяється на фоні інших одеських особняків своїм оригінальним «середньовічним» фасадом. Будівлю в стилі англійської неоготики створив в 1851-1852 роках польський архітектор Фелікс Гонсьоровський для поміщика польського походження Зенона Бжозовського. У плані споруда має форму літери «Г» та складається з двох корпусів: східного і північного, орієнтованого на захід. Свою народну назву палац отримав завдяки справжньому перському шаху Мохаммеду Алі, який проживав тут на початку XX століття.
Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька
Провідний драматичний театр Одеси розмістився в будівлі колишнього Театру Сибірякова, побудованому в 1902-1903 роках для приватної трупи оперного співака. Спершу споруда в стилі класицизму розміщувалася під номером 13, але після двох пожеж забобонні театрали вирішили, що номер потрібно поміняти. Проте це не допомогло і Олександр Сибіряков розорився, а приміщення театру перейшло першому постійному україномовному колективу міста.
Музей контрабанди
Експозиція цього незвичайного приватного музею розкриває секрети незаконного перевезення товарів починаючи з часів заснування Одеси і закінчуючи сучасними контрабандистами. Колекція закладу постійно поповнюється та вже нараховує понад 150 предметів конфіскованої контрабанди і ілюстрацій способів їх переправи через кордон. При відвідуванні музею варто скористатися послугами гіда, який не тільки проведе екскурсію, а й розповість вам багато цікавих історій.
Готель Великий Московський
Шедевр архітектури модерну, зведений в 1902-1904 роках, як першокласний, але відносно доступний готель. На першому поверсі розкішно декорованої будівлі розміщувалися торгові приміщення та ресторан. Відродження занедбаного готелю розпочалося в 2006 році. Хоча реконструкція ще не завершена, фахівці реставратори змогли за оригінальними малюнками і кресленнями відтворити понад 20 тисяч елементів автентичного зовнішнього декору споруди.
Готель Бристоль
Історичний п’ятизірковий готель, побудований в 1898-1899 роках в елегантному необароковому стилі. Будівля вражала не лише шлейфом багатства та вишуканості, а й найсучаснішими для свого часу технологіями. Навіть в західноєвропейських містах кінця ХIХ століття рідко де можна було зустріти телефони, ліфт, центральне опалення і електрику. Крім цього, при готелі був автомобіль, який зустрічав гостей та відвозив до потрібної локації.
Одеська національна наукова бібліотека
Найстаріша публічна бібліотека України. Відкриття в 1829 році одеської книгозбірні поклало початок заснуванню публічних бібліотек в губернських і крайових містах Російської імперії. Свій другий День народження просвітницький заклад відсвяткував в 1907 році, коли бібліотека переїхала в спеціально спроектовану для неї споруду – один з найкращих зразків української неокласичної архітектури, заснований на поверненні до античних грецьких форм.
Дім клоунів
В 2003 році в приміщенні колишнього одеського кінотеатру Дружба відкрився унікальний культурний центр – театр комік-трупи Маски під назвою Будинок клоунів. Вистави популярного колективу засновані на багатих традиціях класичного європейського цирку, театру абсурду та комедії дель арте. В склад центру також входить кінотеатр Маски, де демонструються фільми артхаусного і фестивального спрямування та арт-кафе Мана-Мана.
Ринок Привоз
Легендарний продовольчий ринок, розташований в межах історичного центру Одеси. Назва Привоз походить від частини старого міського ринку, куди привозили немісцевий товар і торгували ним прямо «з коліс». На Привозі можна купити все, що душа забажає, а заразом дізнатися про останні новини, поділитися своєю думкою та познайомитися з справжнім одеським колоритом. Один з корпусів ринку прикрашає бронзова скульптура Тітки Соні. Це збірний образ місцевої торговки з в’язанкою бичків і котом під ногами.