60 найцікавіших храмів і монастирів України
Києво-Печерська лавра
Київ
Найбільший і найдавніший православний монастир України, заснований в 1051 році ченцем Антонієм, який оселився в печері на березі Дніпра. Унікальний архітектурний ансамбль лаври завершив формуватися в кінці XIX століття. Головний храм монастиря – Успенський собор, закладений в XI столітті в візантійському стилі та перебудований в XVII столітті в стилі українського бароко. Храм був зруйнований в радянські часи і відбудований в 1998-2000 роках. 96-метрова Велика лаврська дзвіниця є найвищою точкою Києва. На території монастиря знаходиться декілька музеїв. Великою популярністю у туристів користуються підземелля лаври.
Софійський собор
Київ
Головний храм Київської Русі, місце поховання великих князів київських і колишня резиденція київських митрополитів. Історія православного комплексу бере свій початок в першій половині XI століття, коли Ярослав Мудрий звів собор у візантійському стилі. Храм неодноразово розширювався та перебудовувався, поки, на початку XVIII століття, не набув рис українського бароко. З 1638 по 1786 рік при соборі діяв монастир, будівлі якого збереглися до нашого часу. В Софії Київській можна побачити 3000 квадратних метрів справжніх середньовічних фресок, 260 квадратних метрів мозаїк і настінні написи, серед яких автограф Володимира Мономаха.
Михайлівський Золотоверхий монастир
Київ
Монастир, головний храм якого став кафедральним собором об’єднаної Православної Церкви України. Оригінальний Михайлівський собор з’явився в 1108–1113 роках завдяки київському князю Святополку Ізяславичу. Тоді ж була заснована православна обитель. Собор отримав назву Золотоверхий тому, що він став першим храмом Києва з позолоченим куполом. Після реконструкцій проведеної у XVIII столітті середньовічна споруда набула рис українського бароко. В радянські часи храм був зруйнований, та відбудований в 1997-1998 роках. На мурах Михайлівського Золотоверхого монастиря знаходиться Стіна пам’яті загиблих захисників України.
Почаївська Успенська лавра
Тернопільська обл., м. Почаїв
Другий за розмірами православний монастир України. Почаївська Успенська лавра розташувалася на високому пагорбі, тому її світлий фасад і золоті куполи можна побачити ще здалеку. За легендою вважається, що монахи, гнані з Києво-Печерської лаври в XIII столітті військами монголо-татар, втекли в цей край і заснували тут нову обитель. З 1713 до 1832 року монастир належав до греко-католицької церкви. Тоді ж, в 1771-1791 роках, з’явився головний храм комплексу – зведений в стилі пізнього бароко Собор Успіння Пресвятої Богородиці. За часів незалежності був побудований ще більший Преображенський собор, який вміщує 4,5 тисячі парафіян.
Собор святого Юра
Львівська обл., м. Львів
На вершині Святоюрської гори, над Львовом здіймається Собор Святого Юра. Це була головна святиня українських греко-католиків до побудови Патріаршого собору в Києві. Перший храм на цьому місці виник ще в XIII столітті. Сучасний собор споруджений в 1744-1762 роках і є частиною комплексу, що слугував резиденцією греко-католицьких митрополитів. Його бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль має виразні національні риси. Тут можна побачити найстаріший дзвін України, вилитий в 1341 році.
Володимирський собор
Київ
Мальовничий і пишний православний храм, виконаний в неовізантійському стилі. Побудований собор в 1862-1882 роках. Споруда вирізняється чудовим зовнішнім та внутрішнім оздобленням. Її фасад прикрашають аркові вікна і ажурна ліпнина, а внутрішні склепіння розписані яскравими тематичними фресками, над якими працювали Михайло Врубель, Віктор Васнецов та інші прославлені художники. До створення об’єднаної Православної Церкви України Володимирський собор був головним храмом Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Андріївська церква
Київ
Андріївська церква заслужено вважається одним з найгарніших православних храмів України. Цей шедевр барокової архітектури побудований в 1747-1762 роках за проектом Бартоломео Растреллі. Церква розташована на пагорбі, вниз від неї йде Андріївський узвіз, який з’єднує верхнє місто з нижнім. Уся маса будівлі спирається на двоповерховий будинок-підкліт, стіни якого являють собою фундаменти храму. За давнім переказом, на яке посилається Повість минулих літ, на цьому місці апостол Андрій Первозванний поставив хрест і проголосив, що тут бути великому місту. Через кілька століть був заснований Київ.
Церква Пресвятої Євхаристії (Домініканський собор)
Львівська обл., м. Львів
Римо-католицький домініканський монастир був заснований в Львові ще в XIV столітті. Сучасна Церква Пресвятої Євхаристії зведена на місці старого монастирського собору в 1749-1764 роках за проектом українського архітектора голландського походження Яна де Вітте. В 1865 році до храму прибудували дзвіницю. Будівля являє собою одну з найяскравіших пам’яток європейської барокової архітектури з усією притаманною цьому стилю урочистістю та пишнотою. Після проголошення незалежності України храм передано Українській греко-католицькій церкві.
Свято-Успенська Святогірська лавра
Донецька обл., м. Святогірськ
Святогірська лавра розташована на високому крейдяному правому березі Сіверського Дінця – так званих Святих горах. Перші письмові згадки про православний монастир датуються XVI століттям. В другій половині XIX століття відбувається масштабна реконструкція місцевого архітектурного ансамблю. Тоді ж, в 1859-1868 роках, в псевдовізантійському стилі побудований Успенський собор – новий головний храм лаври. Окрім наземних будівель, монастир має мережу печерних ходів і приміщень.
Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці
Львівська обл., м. Львів
Кафедральний собор Української єпархії Вірменської апостольської церкви. Храм побудовано в другій половині XIV століття. Він став не тільки релігійним, а й громадським центром вірменської колонії Львова. Навколо собору склався один з найцікавіших архітектурних ансамблів міста. Після численних перебудов, які тривали до початку XX століття, до традиційного вірменського стилю додалися елементи готики, ренесансу та бароко.
Каплиця Боїмів
Львівська обл., м. Львів
Шедевр ренесансної архітектури, який не має аналогів на території України. Каплиця побудована в 1609-1615 роках поряд з Латинським собором, як усипальниця роду львівських патриціїв угорського походження Боїмів. Головна фасадна стіна будівлі вкрита суцільним кам’яним різьбленням. Не менш пишно декорований і її внутрішній інтер’єр. Завдяки виразності пластики це оздоблення називали «Біблією для бідних», оскільки не треба було знати грамоти, щоб зрозуміти їх суть. В наш час в каплиці розташований відділ Львівської національної галереї мистецтв.
Церква святих Ольги і Єлизавети
Львівська обл., м. Львів
Монументальний неоготичний храм, побудований в 1903-1911 роках на пам’ять про популярну серед жителів Австро-Угорщини імператрицю Єлизавету Баварську. Місце для зведення римо-католицького костелу обрали так, щоб споруда закривала собою вид від головного вокзалу на Собор святого Юра, який був греко-католицьким. Церква святих Ольги і Єлизавети є найвищою будівлею Львова, її висота 88 метрів. З 1991 року храм належить Українській греко-католицькій церкві.
Латинський кафедральний собор (Митрополича базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії)
Львівська обл., м. Львів
Головна римо-католицька святиня України, яка має почесний статус базиліки. Точна дата початку будівництва собору невідома, відомо тільки, що воно почалось в другій половині XIV століття, а освячення храму відбулося в 1493 році. За задумом споруда повинна була мати дві симетричні вежі, але друга вежа так і залишилась недобудованою. Протягом наступних років відбулося ряд перебудов та реставрацій, поки собор не отримав свій сучасний вигляд на початку XX століття. В наш час будівля поєднує в собі елементи готики, ренесансу, бароко і еклектики.
Костел святого Миколая
Київ
Діючий римо-католицьких храм, в якому також розміщений Національний будинок органної і камерної музики України. Костел побудований в 1899-1909 роках в неоготичному стилі видатним київським архітектором Владиславом Городецьким. Він застосував нову технологію створення фундаменту з використанням бетонних паль та залізобетону. Будівля вирізняється стрункими пропорціями, легкістю і ясністю композиційної структури. В 1979 році в храмі був встановлений спеціально сконструйований орган, який складається з 3846 труб.
Свято-Благовіщенський кафедральний собор
Харківська обл., м. Харків
Свято-Благовіщенський собор – справжня перлина Харкова. Вже понад століття він вражає гостей міста своєю пишністю і монументальністю. Православний храм побудований в 1888-1901 роках. Сміливо експериментуючи в візантійському стилі з елементами еклектики, архітектор надає собору напівсферичних обрисів та протиставляє його масивному об’єму легкість псевдоготичної ярусної дзвіниці. Велика кількість деталей і поліхромне рішення фасадів з чергуванням горизонтальних рядів червоної цегли та світлої штукатурки надають будівлі оригінальний вигляд.
Видубицький монастир
Київ
Православний монастир, заснований в XI столітті київським князем Всеволодом Ярославичем поблизу своєї заміської резиденції. Тоді ж з’явилася найстаріша збережена споруда комплексу – Михайлівський собор. Свій сучасний вигляд храм отримав після реставрацій XVII-XVIII століть. З 1596 до 1635 року монастир належав до греко-католицької церкви. Центральна споруда в архітектурному ансамблі обителі – Георгіївський собор, зведений в 1696-1701 роках в стилі українського бароко.
Церква святого Андрія (Костел та монастир бернардинів)
Львівська обл., м. Львів
Оборонний монастир, зведений в 1600-1630 роках римо-католицьким Орденом бернардинів на місці цегляних і дерев’яних попередників. Комплекс почали будувати в стилістиці італійського ренесансу, продовжили в традиціях північного німецько-нідерландського маньєризму, а закінчили в стилі бароко. Дзвіницю, що знаходиться біля храму, звели в 1734 році. Монастир довгий час був зовнішнім форпостом системи укріплень Львова. В наш час храм належить Українській греко-католицькій церкві, а в колишніх монастирських приміщеннях розмістився Центральний державний історичний архів у Львові.
Церква святих апостолів Петра й Павла (Костел єзуїтів)
Львівська обл., м. Львів
Колишній костел римо-католицького Ордену єзуїтів. Храм був побудований в 1610-1630 роках італійським архітектором Джакомо Бріано і став першою спорудою Львова, зведеною в стилі бароко. В 1702 році до костелу добудували чотиригранну вежу, проте в XIX столітті її довелося розібрати через ймовірність руйнування. В 1740 році відбулася реконструкцію храму, стіни й склепіння якого отримали фресковий розпис. В наш час тут проходять богослужіння Української греко-католицької церкви.
Троїцько-Іллінський монастир
Чернігівська обл., м. Чернігів
У мальовничій чернігівській місцевості, на Болдиних Горах, розташований Троїцько-Іллінський монастир. Перша православна обитель на цьому місці була заснована в XI столітті київським монахом Антонієм Печерським і знищена в XIII столітті монголо-татарськими військами. З того часу до нас дійшли Антонієві печери та перебудована в козацькі часи Іллінська церква. Сучасний монастир веде свою історію з 1649 року. В 1679-1695 роках, в стилі українського бароко, звели Свято-Троїцький собор – головний храм комплексу.
Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці
Тернопільська обл., м. Тернопіль
Собор побудований в 1749-1779 роках в традиціях пізнього європейського бароко, як Костел святого Вінсента при римо-католицькому домініканському монастирі. Крім ченців, в монастирі також розмістилися державні установи та гімназія. Під храмом збереглася велика підземна частина. Ходи звідси, за припущеннями дослідників Тернополя, можуть вести до замку і інших старовинних споруд міста. З 1989 року собор належить Українській греко-католицькій церкві.
Кирилівська церква
Київ
Православний храм, в якому фрески часів Київської Русі знаходяться по-сусідству з роботами видатного художника Михайла Врубеля. Церква побудована в середині XII століття, як головний храм Кирилівського монастиря, ліквідованого в 1786 році. В середині XVIII століття будівля, зведена в візантійських архітектурних традиціях, була оновлена в стилі українського бароко. За легендою, у печерах під Кирилівською церквою жив Змій Горинич.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Львівська обл., м. Львів
Архітектурний ансамбль православної Церкви Успіння Пресвятої Богородиці складається з власне церкви, Каплиці трьох святителів і Вежі Корнякта, яка виконує функцію дзвіниці. Храмовий комплекс зведений в 1578–1629 роках в стилі італійського ренесансу з елементами традицій українського будівництва. В 1695 році був добудований четвертий ярус дзвіниці з бароковим завершенням. 66-метрова вежа стала найвищою будівлею Львова. З 1708 до 1944 року храм належав до греко-католицької церкви.
Преображенська церква
Львівська обл., м. Львів
Необароковий храм, побудований в 1878-1898 роках на основі збережених мурів колишнього Костелу Пресвятої Трійці отців Тринітаріїв, котрі прибули в Львів з Іспанії і заснували тут свій монастир. В 1919 році, під час українсько-польських боїв за місто, в храм влучив снаряд, однак вибуху не сталось. На пам’ять про це снаряд вмурували у стіну будівлі та зробили підпис «5.1.1919». Преображенська церква стала першим львівським храмом, який повернувся до відновленої Української греко-католицької церкви.
Спасо-Преображенський собор
Чернігівська обл., м. Чернігів
Головний храм Чернігівського князівства, який також виконував функцію князівської усипальниці. Православний собор зведений в середині XI століття в візантійському стилі з елементами архітектурних традицій Закавказзя. Його планувально-просторове рішення є унікальним для часів Київської Русі. В споруді поєднуються дві архітектурні форми: хрестово-купольна та базилікальна. Після реконструкцій XVIII-XIX століть храм отримав башти і тамбури в барокову стилі.
Спасо-Преображенський кафедральний собор
Одеська обл., м. Одеса
Перший православний Спасо-Преображенський собор був побудований в Одесі в 1795-1808 роках. В 1837 році біля нього з’явилася дзвіниця. Протягом другої половини XIX століття відбувся ряд реконструкцій, в результаті яких виконані в стилі класицизму храм і дзвіниця об’єдналися в один з найбільших соборів Російської імперії. За радянських часів цей архітектурний шедевр був знищений. В 2000-2005 роках храм відбудували на оригінальному фундаменті, відтворивши історичну споруду до найдрібніших деталей.
Собор святих Апостолів Петра і Павла
Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський
Римо-католицький собор, архітектурний ансамбль якого складається з власне собору, дзвіниці, мінарету та тріумфальної арки. Храмовий комплекс зведений в XVI-XVIII століттях, на місці дерев’яного костелу. Він поєднує в собі риси ренесансу, бароко і неоготики. В 1672-1699 роках Кам’янець-Подільський опинився під владою Османської імперії, а Собор святих Апостолів Петра і Павла був перетворений на мусульманську мечеть. Біля входу до храму звели мінарет. Після повернення міста в склад Речі Посполитої, на мінареті встановили статую Божої Матері.
П’ятницька церква
Чернігівська обл., м. Чернігів
Православний храм, побудований в кінці XII – на початку XIII століття на кошти чернігівських купців та названий на честь Святої Параскеви П’ятниці, яка була покровителькою торгівлі. За часів Гетьманщини церкву перебудували в стилі українського бароко, а навколо оновленої споруди виник жіночий монастир. Під час Другої світової війни храм зазнав серйозних пошкоджень. В повоєнні роки були проведені реставраційні роботи, які дозволили відновити первісний середньовічний вигляд церкви.
Ужгородський Хрестовоздвиженський катедральний греко-католицький собор
Закарпатська обл., м. Ужгород
Головний греко-католицький храм Закарпаття, в архітектурний ансамбль якого, крім власне храму, входить резиденція закарпатських єпископів. Собор зведений в 1640-1646 роках, як частина римо-католицького єзуїтського монастиря і перебудований в кінці XVIII століття відповідно до вимог східного обряду. Монументальна та одночасно витончена споруда поєднує в собі риси відразу трьох стилів: класицизму, бароко і рококо. В підземеллях храму до 1946 року, коли радянська влада ліквідувала Українську греко-католицьку церкву, ховали закарпатських владик.
Свято-Успенський собор
Харківська обл., м. Харків
Найвищий православний храм України, дзвіниця якого підноситься на висоту 89 метрів. Будівництво собору відбувалося в два етапи: з 1771 по 1777 роки в стилі українського бароко звели основну частину споруди, а з 1821 по 1844 роки до неї прибудували дзвіницю вже в стилі російського класицизму. Головний іконостас храму був виконаний за ескізом Бартоломео Растреллі. В 1924 році на соборі встановили антену першої української радіостанції.
Собор святих Петра і Павла
Волинська обл., м. Луцьк
Головний католицький собор Волині був побудований на початку XVII століття чернечим орденом єзуїтів. Монументальний храм спроектували таким чином, щоб він замінив собою ділянку стіни Окольного замку Луцька, а головний фасад будівлі опинився біля замкових воріт. В архітектурному плані собор поєднує початкове ренесансне планування з елементами класицизму, які з’явились в результаті масштабної реконструкції 1720-х років. Під храмом розташовані великі багатоярусні підземелля, побувати в яких можна записавшись на екскурсію.
Костел Найсвятішого Серця Ісуса
Чернівецька обл., м. Чернівці
Неоготичний костел, зведений в 1891-1894 роках орденом єзуїтів, який почав вести активну місіонерську діяльність на землях Буковини. Спеціально для нового храму з шотландського Единбурга привезли три дзвони, а в Німеччині виготовили великий орган. В радянські часи тут розмістився обласний архів, в результаті чого більшу частину внутрішнього інтер’єру костелу було втрачено. В 2010 році храм повернули громаді римо-католицької церкви, яка проводить реконструкцію споруди.
Собор Бориса й Гліба
Чернігівська обл., м. Чернігів
Як і його сусід Спасо-Преображенський собор, Собор Бориса й Гліба є свідком князівської доби історії України. Православний храм зведений на початку XII століття в давньоруському стилі з елементами романської архітектури. За свою майже тисячолітню історію сакральна споруда неодноразово перебудовувалася, була частиною монастиря і, навіть, католицьким костелом. В 1950-х роках відбулася реконструкція собору з метою повернення йому форм домонгольського періоду. В наш час в храмі розмістився музей та проходять концерти духовної музики.
Катерининська церква
Чернігівська обл., м. Чернігів
На самому краю мису, відокремленому яром від Чернігівського дитинця, височіє білосніжна Катерининська церква. Православний козацький храм в стилі українського бароко з’явився на початку XVIII століття на залишках святині часів Київської Русі. За архітектурною композицією споруда повторює традиційну дерев’яну українську церкву. Завдяки вигідному розташуванню храм деякий час виконував функцію укріпленого фортифікаційного вузла поблизу головної міської фортеці.
Спасо-Преображенський собор
Вінницька обл., м. Вінниця
Колишній римо-католицький костел, зведений серед комплексу ренесансних фортифікаційних споруд, які складалися з монастирів єзуїтів, домініканців і капуцинів. Розкішний бароковий храм побудував в 1758-1759 роках український архітектор італійського походження Паоло Фонтана. На початку XIX століття костел передали православному духовенству, яке перетворило його на головний собор Вінниці. На базі храму діють бібліотека та театральна студія.
Монастир Кармелітів Босих
Житомирська обл., м. Бердичів
Монастир-фортеця римо-католицького Ордену босих кармелітів. Його багате оздоблення в стилі бароко чудово гармоніює з оборонними мурами, які височать на пагорбі над річкою Гнилоп’ять. Монастир закладений в 1634 році. Свій сучасний вигляд він отримав після перебудов середини XVIII століття. Центральною частиною комплексу є Маріїнський костел, зведений на підвалинах старого храму. В одному з фігелів монастиря розмістився Бердичівський історичний музей.
Покровський чоловічий монастир
Харківська обл., м. Харків
В кінці XVII століття харківські козаки спорудили мурований православний храм та назвали його на честь своєї небесної покровительки. Ця елегантна, струнка споруда в стилі українського бароко здалека нагадує три свічки, що стоять в ряд. Після збільшення території міської фортеці, Покровський собор опинився в центрі укріплення і став головним храмом заснованого в 1726 році монастиря. Протягом XVIII-XIX століть при монастирі діяв Харківський колегіум – один з головних освітніх та наукових центрів на території України.
Вірменська церква Святих апостолів Петра і Павла
Чернівецька обл., м. Чернівці
Вірменська католицька церква східного обряду, побудована в 1871-1875 роках за сприяння австрійського імператора Франца Йосифа I. Це справжній архітектурний шедевр, який поєднує традиції вірменського народу з готичним та романським стилем. Проект храму був розроблений чеським архітектором Йозефом Главкою, автором комплексу Резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Завдяки чудовій акустиці церква від самого початку використовується як концертна зала.
Спасо-Преображенський кафедральний собор
Дніпропетровська обл., м. Дніпро
За задумом генерал-губернатора Новоросійського намісництва князя Григорія Потьомкіна головний православний храм Катеринослава повинен був стати грандіозною спорудою, створеною за зразком римської Базиліки Святого Павла за мурами. Перший камінь в його фундамент заклали в 1786 році російська імператриця Катерина ІІ та Австрійський імператор Йосип ІІ Габсбург. Проте амбітним планам не вдалося здійснитися і завершили будівництво неокласичного собору тільки в 1835 році за новим, вже скромнішим проектом.
Свято-Катерининський (Спаський) собор
Херсонська обл., м. Херсон
Найстаріший кам’яний храм Херсона, побудований в 1781-1786 роках на місці дерев’яної Михайлівської церкви. Хрещата у плані споруда спроектована в найкращих традиціях класицизму та прикрашена колонами і нішами з скульптурними фігурами. В 1808 році поряд з собором звели дзвіницю, від якої до наших днів зберігся лише нижній ярус. В склепі під собором був похований засновник міста та новоросійський генерал-губернатор князь Григорій Потьомкін-Таврійський, останки якого в 2022 році викрала російська окупаційна адміністрація.
Церква Святого Юра
Львівська обл., м. Дрогобич
Шедевр української дерев’яної архітектури, включений до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Православна Церква Святого Юра була закладена на початку XVI століття та зазнала декількох перебудов, поки не отримала свій сучасний вигляд в 1678 році, коли поруч з храмом звели дзвіницю. Найцікавішим елементом споруди є широке двох’ярусне опасання у вигляді аркади-галереї. Інтер’єр церкви, крім релігійних композицій, прикрашає багатий декоративний орнамент переважно рослинного характеру.
Манявський скит
Івано-Франківська обл., с. Манява
В мальовничому карпатському міжгір’ї розташувався чоловічий православний монастир, який заслужив у народі назву українського Афону. Заснований на початку XVII століття скит став не тільки осередком духовності, а й важливим культурним та мистецьким центром. В 1785 році монастир був закритий австрійським урядом. Повторне відкриття обителі відбулося вже за часів незалежної України. Архітектурний ансамбль Манявського скиту складається з кам’яних і дерев’яних споруд, обгороджених високою кам’яною стіною з вежами та бійницями.
Іллінська церква
Черкаська обл., с. Суботів
Навіть тим, хто бачить Іллінську церкву вперше, її зовнішній вигляд може здатися дуже знайомим. Вся справа в тому, що вона зображена на п’ятигривневій купюрі. Православний храм в стилі українського бароко побудований в 1650-х роках Богданом Хмельницьким, як родова усипальниця. Сьогодні тут можна побачити лише символічний надгробок, але самих останків гетьмана вже немає. Окрім релігійного призначення, церква слугувала також і як оборонна споруда. Її стіни – до 2 метрів завтовшки. В 1869 році поруч з храмом зведена дзвіниця.
Костел святого Станіслава (Домініканський костел)
Тернопільська обл., м. Чортків
Перший костел і монастир для римо-католицького Ордену домініканців спорудили у Чорткові на початку XVII століття. В ті часи вони були частиною оборонних споруд міста та мали прості архітектурні форми. На початку XX століття старий храм і мури частково розібрали. В 1904-1910 роках був зведений новий елегантний костел в стилі надвіслянської готики. У зовнішньому декорі будівлі гармонійно поєднано тесаний камінь та різнобарвну цеглу.
Свято-Миколаївська церква
Чернівецька обл., м. Чернівці
Яскравий та небанальний православний храм, дивлячись на неймовірну форму вигнутих куполів якого, здається, що споруда от-от почне рухатись. Свято-Миколаївську церкву побудували в період між світовими війнами в традиційному румунському стилі неоромінеск. Храм спроектували за зразком середньовічного Успенського архієрейського собору в місті Куртя-де-Арджеш, який став місцем останнього спочинку румунських королів.
Свято-Духівський кафедральний собор
Чернівецька обл., м. Чернівці
Православний Свято-Духівський кафедральний собор вже понад півтора століття залишається найбільшим храмом Буковини. Побудована в 1844-1866 роках споруда поєднує в собі риси класицизму та італійського ренесансу. Домінантою архітектурної композиції собору став монументальний купол заввишки 46 метрів. Крім нього храм вінчають ще два куполи, а також дві вежі-дзвіниці з боків фасаду. Вартий уваги чудовий розпис собору, створений групою віденських художників.
Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії
Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ
Колишній католицький храм, перетворений в радянські часи спочатку на Геологічний музей, а пізніше на Музей мистецтв Прикарпаття. Побудований в кінці XVII століття бароковий Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії – це не тільки одна з найяскравіших архітектурних пам’яток Івано-Франківська, а й найдавніша збережена споруда міста. Розташований в приміщенні храму музей володіє однією з найкращих в Україні колекцій сакрального мистецтва, зокрема творами видатного галицького скульптора Йогана Георга Пінзеля.
Церква Преображення Господнього (Базиліка святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки)
Тернопільська обл., м. Кременець
Базиліка святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки – це центральна будівля комплексу колишнього католицького Монастиря Єзуїтів, більш відомого як Кременецький колегіум. Вишуканий архітектурний ансамбль в стилі віленського бароко був зведений в 1731-1743 роках за проектом італійського архітектора Паоло Фонтани. Коридорною системою базиліку поєднано з навчальними корпусами та келіями. Бічні крила комплексу утворюють парадний двір на зразок палацового курдонеру. В наш час храм діє, як православна Церква Преображення Господнього.
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ (Костел Святого Йосипа)
Львівська обл., с. Підгірці
Колишній римо-католицький Костел Святого Йосипа знаходиться поряд з Підгорецьким замком. Храм побудований в 1752-1766 роках як родова усипальниця для впливового магната і державного діяча Вацлава Петра Жевуського. Споруда має вигляд ротонди у пишному стилі італійського бароко. Головний фасад церкви прикрашає масивний портик з 14 колон коринфського ордера, на якому встановлені скульптури святих. З 2013 року храм належить Українській греко-католицькій церкві.
Свято-Успенський кафедральний собор
Полтавська обл., м. Полтава
Перший кам’яний собор Полтави, зведений в другій половині XVIII століття та розширений в 1899-1900 роках. Хоча православний храм вважається чудовим зразком українського бароко, в його плануванні простежуються також елементи грецької і, навіть, римської архітектури. В радянські часи собор підірвали, від оригінальної будівлі збереглася лише дзвіниця. Після проголошення незалежності України храм був відновлений у своєму початковому вигляді.
Костел Святого Юрія
Закарпатська обл., м. Ужгород
Будівництво Костелу Святого Юрія тривало з 1611 по 1766 рік і за цей час храм встиг декілька разів перейти від католицької до реформаторської громади Ужгорода, поки остаточно не закріпився за римо-католицькою церквою. Світлорожева будівля в стилі пізнього бароко притягує погляд своєю простотою та величчю. На вежі костелу встановлений годинник, який показує точний час з 1904 року. Його єдиний механізм вмонтований у три синхронних циферблата.
Хрестовоздвиженський жіночий монастир
Полтавська обл., м. Полтава
Монастир заснований в 1650 році на честь перемоги козаків над військами Речі Посполитої. Перші монастирські споруди зводилися з дерева на вкритій лісом горі, куди від міста вела лише вузька стежка. В 1699-1709 роках для православної обителі побудували мурований Хрестовоздвиженський собор, який став центром архітектурного комплексу в стилі українського бароко. В козацькі часи монастир був значним просвітницьким центром Гетьманщини та мав одну з найбільших бібліотек на території України.
Санктуарій Летичівської Богородиці (Летичівський замок)
Хмельницька обл., смт. Летичів
Католицький монастир, побудований на початку XVII століття на місці зведеного століттям раніше кам’яного Летичівського замку. Санктуарій був спустошений в роки Національно-визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького та заново освячений в 1738 році. Відбудована святиня поєднала в собі відразу три архітектурні стилі: готику, ренесанс і бароко. Поряд з монастирськими будівлями все ще можна побачити залишки кріпосних стін та одну з замкових башт.
Свято-Троїцький собор
Сумська обл., м. Суми
Православний Свято-Троїцький собор можна назвати найціннішим подарунком рідному місту від цукрового магната і мецената Павла Харитоненка. Відомий на всю Російську імперію підприємець запропонував сумському духовенству побудувати за власні кошти храм, який би нагадував розкішні неокласичні собори Санкт-Петербурга. Хоча розпочате в 1901 році будівництво в цілому завершилось до початку Першої світової війни, смерть Харитоненка та наступні історичні події завадили освяченню храму, яке відбулося тільки в 1996 році.
Храм святого Івана Хрестителя
Львівська обл.. м. Львів
Найдавніша збережена споруда Львова. Закладений в часи Галицько-Волинського князівства храм отримав свій сучасний вигляд в кінці XIX століття. В результаті масштабної реконструкції до середньовічного готичного фасаду будівлі додалися риси неороманської архітектури. В наш час приміщення храму займає Музей пам’яток стародавнього Львова, а також щонеділі тут проводяться релігійні служби Української греко-католицької церкви.
Тимчасово окуповані території
Території Криму і Донбасу, тимчасово окуповані Російською Федерацією
Володимирський собор
Севастополь
Собор побудований на згадку про хрещення київського князя Володимира Великого, яке відбулося в 988 році в місті Херсонесі. Головна православна святиня Криму зведена в 1861-1891 роках над місцем розкопок старовинної грецької базиліки. Спроектований в неовізантійському стилі храм вражає своєю величчю, красою та пропорційністю ліній. В собор було передано мощі 115 святих, серед яких є і частинка мощей князя Володимира. Храм сильно постраждав під час Другої світової війни та був відновлений після проголошення незалежності України.
Успенський Анастасіївський чоловічий монастир
Крим, м. Бахчисарай
Печерний православний монастир, історія якого розпочалася ще в VIII столітті. Скельний комплекс розташований поряд з Бахчисараєм, в урочищі Маріам-Дере. Його утворюють печерні церкви, житлові та господарчі приміщення, які доповнюються наземними будівлями. За переказами, першими поселенцями обителі були грецькі монахи, що втекли від переслідувань епохи іконоборства в Візантійській імперії. Після захоплення Криму татарами, монастир став центром християнського життя на території Кримського ханства.
Джума-Джамі
Крим, м. Євпаторія
Мечеть Джума-Джамі з’явилась завдяки хану Девлету I Гераю. Кримський правитель захотів звести велику мечеть, яка стала б рівнею стамбульським святиням. Храм був побудований в середині XVI століття турецьким архітектором Сінаном – автором всесвітньовідомої стамбульської Мечеті Сулейманіє. Джума-Джамі стала не тільки найбільшою мусульманською святинею Кримського півострова, а й місцем коронації кримських ханів. Незважаючи на ряд реконструкцій, храм зберіг свій початковий османський архітектурний стиль.
Комплекс караїмських кенас в Євпаторії
Крим, м. Євпаторія
Головний духовний центр караїмів – одного з трьох корінних народів Криму, релігія якого поєднує в собі елементи юдаїзму, християнства та ісламу. Побудований на початку XIX століття храмовий комплекс складається з Великої і Малої кенаси, релігійної школи, благодійної їдальні, господарського подвір’я та декількох внутрішніх двориків: Виноградного, Мармурового, Очікування молитви, Ритуального і Меморіального. При кенасах діє музей караїмської культури, караїмська бібліотека та кафе караїмської кухні.
Церква Воскресіння Христового
Крим, смт. Форос
Проїжджаючи з Ялти в Форос можна помітити білосніжну церкву, зведену на крутій скелі, висота якої перевищує 400 метрів над рівнем моря. Завдяки такому розташуванню в туманну погоду храм ніби виринає з хмар. Церква Воскресіння Христового побудована в 1888-1892 роках в російсько-візантійському стилі чайним магнатом Олександром Кузнецовим. Перед храмом розміщений оглядовий майданчик, з якого відкривається прекрасний вид на узбережжя.
Собор Олександра Невського
Крим, м. Ялта
Розташований біля підніжжя пагорба Дарсан Собор Олександра Невського був зведений в 1891-1902 роках, як головний православний храм швидко зростаючої Ялти. Двохповерховий собор спроектований в давньоросійському стилі з шатровим ганком, відкритими галереями, цибулястими банями і численними декоративними елементами, характерними для архітектури допетровських часів. Інтер’єр храму розписаний в візантійському стилі київським художником Іваном Мурашко.