Коротка довідкова інформація про Японію
Прапор і герб


Загальногеографічна карта

Державний устрій
Повна офіційна назва: Японська Держава
Форма правління: Парламентська конституційна монархія
Столиця: Токіо
Офіційна мова: Де-юре відсутня, де-факто японська.
Адміністративний устрій: Японія складається з 47 префектур. Держава також вважає своєю територією південну частину Курильських островів, які контролює Росія.
Рівень демократії і свободи слова: Високий
Географія
Площа: 377 000 км²
Рельєф: Переважно гірський. Середня висота над рівнем моря – 438 метрів. Головний гірський масив – Японські Альпи. Найвища точка – гора Фудзі (3 776 метрів над рівнем моря). Узбережжя Японії омивається водами Тихого океану, включаючи Охотське, Японське, Внутрішнє Японське, Східно-Китайське і Філіппінське море. Ліси вкривають 68% території країни.
Найдовші річки: Сінано (367 км), Тоне (322 км).
Найбільше озеро: Біва (670 км²)
Найбільші острови: Хонсю (227 000 км²), Хоккайдо (83 400 км²), Кюсю (36 700 км²), Сікоку (18 800 км²).
Клімат: Помірний в північній і субтропічний в південній частині країни. Найвища зафіксована температура повітря + 41°C. Найнижча зафіксована температура повітря – 41°C.
Населення
Населення: 123 000 000 жителів
Етнічний склад: Японці (98%)
Мовний склад: Японська (99%)
Релігійний склад: Синтоїзм (70%), буддизм (67%), нерелігійні (5,9%). Загальна кількість вірян перевищує 100%, оскільки синтоїст може бути одночасно буддистом і навпаки.
Найбільші міста
Назва | Жителів |
---|---|
Токіо | 14 000 000 |
Йокогама | 3 770 000 |
Осака | 2 750 000 |
Нагоя | 2 330 000 |
Саппоро | 1 970 000 |
Фукуока | 1 610 000 |
Кавасакі | 1 530 000 |
Кобе | 1 520 000 |
Кіото | 1 460 000 |
Сайтама | 1 320 000 |
Хіросіма | 1 200 000 |
Сендай | 1 090 000 |
Тіба | 974 000 |
Кітакюсю | 939 000 |
Сакай | 826 000 |
Хамамацу | 790 000 |
Ніїгата | 789 000 |
Кумамото | 738 000 |
Сагаміхара | 725 000 |
Окаяма | 724 000 |
Сідзуока | 693 000 |
Фунабасі | 642 000 |
Найбільші міські агломерації
Назва | Жителів |
---|---|
Токіо | 40 800 000 |
Осака | 17 700 000 |
Нагоя | 10 500 000 |
Фукуока | 2 800 000 |
Саппоро | 2 500 000 |
Окаяма | 2 170 000 |
Кітакюсю | 1 980 000 |
Хіросіма | 1 870 000 |
Сендай | 1 510 000 |
Корисна інформація
Віза: Потрібна
Валюта: Єна. Поділяється на 100 Сенів (вилучені з обігу, але можуть використовуватися в електронних розрахунках).
Різниця в часі з Україною: + 6 годин влітку, + 7 годин взимку.
Побутова електрична мережа: Напруга 100 В. Частота 50 Гц. Тип розеток A, B.
Місцевий телефон екстреної допомоги: Швидка медична допомога і пожежно-рятувальна служба: 119. Поліція: 110.
Чайові: В Японії не прийнято давати чайові. Японці почуваються незручно, коли отримують чайові, та, навіть, можуть бути ображеними. Винятком є ресторани і готелі, розраховані переважно на іноземних туристів. Такі заклади можуть додавати в рахунок плату за обслуговування, або залишати в номері спеціальний конверт в який, за бажанням, можна покласти чайові покоївці. Ще одним з винятків є елітні рьокани (традиційні японські заїжджі двори), де також за бажанням можна дати покоївці конверт з чайовими, тільки робити це потрібно на початку вашого перебування, а не в кінці.
Транспорт
Основний спосіб пересування Японією – залізничний транспорт.
Головне залізничне підприємство країни – компанія Japan Rail. Вона володіє лініями суперекспресів «сінкансен» і національною мережею залізниць, до якої входять поїзди «токкю» (лімітований експрес, найшвидший), «кюко» (експрес), «кайсоку» (швидкий) та «фуцу» (звичайні). Всі поїзди компанії обладнані м’якими кріслами, автоматами з кавою та прохолодними напоями, обов’язково є туалет, міський телефон і табло японською та англійською мовами.
Відстань понад 500 кілометрів між Токіо і Кіото експреси долають за дві-три години.
Для пересування залізницями зручно використовувати проїзний квиток Japan Rail Pass (дійсний тільки для приїжджих з туристичною візою та купується заздалегідь). Цей квиток дає можливість необмеженого пересування поїздами, автобусами і поромами компанії Japan Rail, а також на деяких поїздах приватних компаній. Квиток іменний, передача його іншій особі заборонена, а під час перевірки необхідно пред’явити паспорт, щоб підтвердити законність придбання.
У Японії також добре розвинена система автобусних маршрутів. Більшість із них працюють з 7:00 до 21:00, а деякі автобуси, що обслуговують віддалені райони, ходять з 5:30 до 23:00. На кожній зупинці вказується її назва, маршрут і номер. Оплата здійснюється перед виходом з автобуса.
Метро є лише у найбільших містах. Поїзди ходять із 5-хвилинним інтервалом з 5:00 до 23:30-0:00. Оплата за проїзд різна на різних маршрутах і залежить від зони руху. Вагони метро пофарбовані в різні кольори залежно від лінії та мають особливі місця сірого кольору для людей похилого віку і інвалідів, займати які не слід.
Таксі в Японії дуже дороге. Тариф починається від 400 Єн, а за кожну хвилину простою нараховується додатково ще по 60 Єн. З 23:00 до 6:00 оплата за проїзд стає дорожча на 30%.
Брати на прокат автомобіль має сенс лише для відвідування сільських районів Японії – міста країни катастрофічно перевантажені та мають проблеми з місцями для паркування. Крім того, варто враховувати, що бензин у Японії недешевий, а плата за користування автобанами непомірно висока: подорож з Токіо в Кіото, наприклад, виллється в 80 доларів США одних тільки дорожніх зборів. Власниками прокатів стягується штраф за повернення машини з порожнім баком, а також за повернення раніше зазначеного в контракті терміну.
Однак, навіть туристи, які мають можливість взяти авто напрокат, роблять це вкрай рідко: складність процедури оформлення, лівосторонній рух, своєрідність дорожніх знаків, труднощі з паркуванням та хронічні пробки роблять пересування автомобілем по країні практично неможливим для європейця, який не володіє японською мовою.
Проживання
Будь-який готель у Японії від 2 * (Tourist class) до 5 * (Deluxe class) – зразок високого рівня сервісу. Класифікація готелів безпосередньо залежить від розміру їх території, кількості ресторанів та магазинів. Номери в двох і трьохзіркових закладах зазвичай невеликі, але завжди оснащені всім необхідним.
В країні поширені як європейські, так і національні готелі «рекан», обставлені в японському стилі. «Рекани» зазвичай пропонують гостям напівпансіон, а кухня в них виключно національна. У більшості готелів курортних міст є власні онсени та о-фуро – місцеві варіанти лазні з спеціальними гарячими мінеральними ваннами.
У Токіо і східній частині країни напруга в мережі 100 В, 50 Гц. У західних районах – 220 В, 60 Гц.
Кухня
Японська кухня – це особливе мистецтво створювати натюрморти на тарілці, вміння оформити та піднести страву. Місцева їжа дуже проста і кулінар прагне, щоб зовнішній вигляд та смак страви якнайдовше зберігали вихідні властивості продукту. Приготування сирої риби, наприклад, часто обмежується вмілим нарізанням її на скибочки і гарним розташуванням на тарілці.
Улюбленим продуктом японців з давніх-давен є рис. Зазвичай при варінні його не солять, тому до нього подають гостро-солоні або гостро-солодкі приправи. Однією з найпопулярніших страв у світі стали японські суші – невеликі рулетики з норі (висушених морських водоростей) з рисом та різноманітними начинками.
Великого поширення в країні набули бобові (тофу і місо). Тофу – це бобовий сир, що складається із соєвого білка і нагадує на вигляд справжній сир. Японці вважають за краще вживати його на сніданок. Місо – в’язка маса, яка готується із соєвих бобів, для чого їх спочатку перемелюють, варять і для бродіння додають дріжджі. Місо є основою для різноманітних супів.
Численні національні страви готують із морепродуктів: молюсків, кальмарів, восьминогів, крабів, креветок, морських водоростей, зокрема морської капусти.
Для приготування других страв японці використовують рибу в різних видах: сиру, смажену, тушковану, варену. Великою популярністю користуються пиріжки виготовлені з рисового тіста з невеликими скибочками сирої риби, загорнуті в сушені водорості.
Різноманітність місцевих соусів ще більша, ніж приправ. Їх готують переважно із сої та цукрової пудри. Особливість смаку гостро-солодкого соусу використовується для приготування багатьох національних страв. Наприклад, свіжу рибу або м’ясо спочатку замочують у цьому соусі, а потім злегка обсмажують.
Найулюбленіший напій японців – чай. Його готують із зеленого листя, яке перед цим висушують і перемелюють на порошок. Приготований таким чином чай має зеленуватий відтінок і на вигляд та смак різко відрізняється від європейського. Напій зазвичай вживають без цукру.
У традиційній японській чайній церемонії беруть участь не більше п’яти осіб. Чаювання відбувається в напівтемряві, навіть у сонячний день. Чайна кімната має бути оформлена з вишуканою простотою, в приміщенні не повинно бути зайвих предметів. Є тільки два винятки – біла скатертина і ківш, вирізаний із шматка бамбука, який повинен пахнути свіжоспиляним деревом. Під час церемонії розмови не прийняті, тільки коли буде випитий останній ковток, можна запитати, звідки посуд, хто його зробив і як давно, також слід добре відгукнутися про якість напою та посуду.
Шопінг
У Токіо найдорожчі магазини розташовані в кварталі Сіндзюку, на вулиці Аояма-Дорі – токійських Єлисейських полях. Молодь воліє одягатися в районі Сібуя, де багато недорогих супермодних крамниць. Універмаги в Японії називають депато (від англійського department store) – вони тут воістину величезні, набагато більше аналогічних європейських торгових закладів. Місцеві магазини зазвичай працють з 10-11 до 19-20 години та мають один вихідний день на тиждень (для різних магазинів графік різний).
Характерні японські сувеніри – ляльки самураїв і гейш, розписні віяла із зображенням сакури та пейзажів, панно з ієрогліфами, предмети національного костюма, вироби з кераміки і порцеляни. В країні справжнє роздолля для шанувальників аніме та манги: купа журналів, книг, дисків, постерів і тематичного одягу.
Що безумовно варто купувати в Токіо, то це ювелірні прикраси і біжутерію. Ціни на них, правда, не нижчі за європейські, але дизайн – приголомшливий. Зверніть також увагу на різні аксесуари. Ніде немає такого вибору головних уборів, рукавичок, шаликів, шкарпеток, краваток, ременів, футлярів, гаманців та інших стильних дрібниць. Японці – найбільші любителі та поціновувачі аксесуарів у світі.
Популярністю користується натуральна японська косметика на основі перлів, водоростей та екстрактів молюсків. Ну і нарешті, не сувеніри, але товар, який можна порадити привезти з країни – всіляка електроніка, гаджети і комп’ютерні ігри.
Сезон найщедріших розпродажів у Японії настає відразу після Різдва і триває до кінця лютого. Особливість місцевих розпродажів у тому, що зі знижками розпродаються не лише колекції минулих сезонів, а й актуальні новинки.