25 найкращих театрів і концертних залів Європи
Опера Гарньє
Франція, Париж
Головна будівля Паризької національної опери названа на честь свого творця – Шарля Гарньє. Зведений в середині XIX століття театр став еталоном розкішної еклектичної архітектури. Величезні фойє були виконані в стилі парадних галерей старовинних замків. Глядацьку залу в червоно-золотих тонах, що нагадує підкову, освітлювала величезна кришталева люстра. Парадні сходи, оброблені каменем рідкісної краси, стали улюбленим місцем для дефіле вишуканої публіки. Для свого часу театр був технологічно передовою спорудою. Спеціальні батареї давали електрику його механізмам, а гідравлічна система забезпечувала водні вистави.
Віденська державна опера
Австрія, Відень
Віденська державна опера однаково вражає як переліком великих виконавці, які тут виступали, так і розкішною неоренесансною архітектурою. Багато оздоблений фасад споруди прикрашають скульптури п’яти муз, що вважалися охоронницями мистецтва ще з часів античності. Всередині театру можна побачити картини, які зображують фрагменти відомих оперних постановок та бюсти знаменитих композиторів, чиї безсмертні твори звучать з віденської сцени вже понад півтора століття. Опера відразу стала улюбленим місцем відпочинку столичної аристократії, а чайна кімната театру була створена за особистим замовленням імператора.
Палац каталонської музики
Іспанія, Барселона
Концертний зал в стилі модерн, який в своїй архітектурі гармонійно поєднує іспанські та арабські мотиви. Масивна споруда з червоної цегли багато прикрашена скульптурами, мозаїкою і фігурними фресками. Цікавим є дизайн глядацького залу. Його стіни складаються з набору барвистих вітражів, встановлених у чудові арки, дах вінчає скляна стеля-люста, а рослинний декор колон створює враження дерев райського саду. Це єдиний великий концертний зал в Європі, який може повністю освітлюватися природним світлом.
Мулен Руж
Франція, Париж
Легендарне кабаре, де зародилася сучасна форма танцю канкан. Зведену в 1889 році будівлю легко впізнати за муляжем червоного млина на даху. Колись за Мулен Руж водилася слава «першокласного борделя». Але після того, як кабаре почали відвідувати аристократи і люди мистецтва, воно поступово перетворилося в фешенебельний заклад. Тут любили проводити вечори Ів Монтан, Едіт Піаф, Френк Сінатра і Пабло Пікассо. В наш час в Мулен Руж проходять танцювально-пісенні шоу для дорослої публіки. Так як вистави користуються великою популярністю, краще заздалегідь забронювати столик.
Веронська арена
Італія, Верона
Античний амфітеатр, побудований для проведення гладіаторських боїв і циркових вистав. У середньовіччі на сцені Веронської арени влаштовували турніри і фестивалі, в XVIII—XIX століттях тут проходили бої з биками, а з 1913 року амфітеатр став місцем регулярного проведення оперних спектаклів під відкритим небом, на які приїжджають найкращі світові голоси. Споруда складається із чотирьох еліптичних кілець діаметром до 140 метрів і вміщує 30 тисяч глядачів, місця для яких зроблені за грецьким звичаєм у формі мармурових сходів.
Альберт-хол
Велика Британія, Лондон
У 1851 році в Лондоні пройшла Всесвітня виставка і вона була настільки успішною, що принц Альберт запропонував створити постійний виставково-концертний комплекс. Його вирішили звести поруч з кількома вже відкритими музеями та створити щось на зразок освітнього містечка. За зразок при проектуванні будівлі були взяті античні амфітеатри. Зовнішнє оформлення відображало частково античність, а частково ідеї принца. В Альберт-холі в різний час виступали The Beatles, Pink Floyd, Led Zeppelin, Deep Purple. Також тут проходять деякі офіційні королівські свята.
Театр в Таорміні
Італія, Таорміна
Античний грецький амфітеатр, побудований на скелі, на березі Середземного моря. Споруда діаметром понад 100 метрів вміщувала 10 тисяч глядачів. У римську епоху театр переобладнали для видовищ іншого роду: на арені стали показувати криваві гладіаторські бої. Хороша акустика, яка раніше надавала чарівне звучання голосам акторів, тепер багаторазово посилювала крики переможених і схвильованих глядачів. Театр отримав нове життя після реставрації, проведеної в XIX столітті. Тут регулярно проводяться культурні та мистецькі заходи.
Ла-Скала
Італія, Мілан
Театр, який заслужено вважається однією з найкращих оперних сцен світу, куди мріють потрапити всі справжні цінителі мистецтва. За строгим і скромним фасадом неокласичної будівлі ховається неймовірної краси зал з ідеальною акустикою. Тут все просякнуте розкішшю і величчю – крісла оббиті оксамитом, стіни, щедро декоровані ліпниною та вкриті позолотою, дорогі костюми артистів. Вже більше двох століть Ла-Скала є улюбленим місцем зустрічей міланської аристократії. Багаті сімейства бронюють ложі театру на весь сезон.
Шекспірівський Глобус
Велика Британія, Лондон
Сучасний Глобус – це третій за рахунком лондонський театр з такою назвою. Перший Глобус був побудований на березі Темзи в 1599 році на кошти трупи, учасником якої був Вільям Шекспір. Будівля була знищена пожежею через 14 років свого існування. Відбудований заново театр в 1644 році зрівняли з землею пуритани. І вже в кінці XX століття створили фонд для реконструкції Шекспірівського Глобуса. Автори проекту постаралися максимально наблизити сучасний варіант до оригіналу. В 1997 році заклад знову відчинив свої двері для глядачів. На спектаклі тут можна потрапити з кінця квітня і до середини жовтня, а тури по будівлі проводяться цілий рік.
Угорський державний оперний театр
Угорщина, Будапешт
Хоча будапештський оперний театр вважається «молодшим братом» віденського, головна опера Угорщини майже не поступається австрійській за своєю розкішшю та монументальністю, а, на думку багатьох спеціалістів, акустика тут навіть краща. Неоренесансна в своїй основі споруда багато прикрашена виконаними в бароковому стилі орнаментами, скульптурами і картинами. Особливо цікаво виглядає глядацька зала. Кожен її ярус оформлений по-своєму, але разом вони утворюють гармонійний інтер’єр.
Арени Німа
Франція, Нім
Римський амфітеатр, споруджений в I столітті нашої ери. Будівля діаметром 133 і висотою 21 метр вміщувала 25 тисяч глядачів. В Середні віки амфітеатр був перетворений у фортецю: частину арок заклали каменем, арену окопали ровом, а за його стінами стали ховатися, а потім і селитися жителі древнього Німа. В XVIII столітті мешканців арен виселили, споруди всередині амфітеатру знесли, а будівлю відреставрували. Амфітеатр почали використовувати в якості майданчика для проведення кориди. В наш час тут також проводять концерти.
Клуб Каверн
Велика Британія, Ліверпуль
Бар, в якому починав свій творчий шлях знаменитий гурт The Beatles. У 1970-х роках будівля була знесена, але потім міська влада схаменулися і відбудувала заклад з використанням 15 тисяч цеглин оригінального клубу. Туристи-бітломани приїжджають сюди, щоб послухати пісні ліверпульської четвірки в кавер-виконанні. Такі концерти проходять майже кожен вечір. Стіни бару обклеєні фотографіями The Beatles, тут зберігаються деякі особисті речі учасників групи в якості музейних експонатів.
Ельбська філармонія
Німеччина, Гамбург
Ця футуристична споруда із тисяч хвилеподібних скляних панелей, що відбивають води Ельби, небо та місто, виросла на даху колишнього портового складу. Головна гордість філармонії – Великий концертний зал, спланований за принципом «виноградників на схилі гори». Сцена тут знаходиться в центрі приміщення, а навколо неї на терасах йдуть ряди крісел глядачів. Крім концертних залів, в будівлі філармонії розташований п’ятизірковий готель, житлові квартири, магазини, ресторани і оглядовий майданчик.
Театр Массімо
Італія, Палермо
Назва оперного театру Массімо перекладається з італійської як «Найбільший» і це насправді найбільший театр не тільки Сицилії, а й всієї Італії. Схожа на давньогрецький храм будівля була спроектована після об’єднання в 1861 році Італії в єдину країну та повинна була підкреслити велич новоствореного королівства. До входу в театр ведуть широкі сходи, прикрашені бронзовими статуями левів, на яких сидять богині, що уособлюють Трагедію і Оперу.
Фрідріхштадтпаласт
Німеччина, Берлін
Театр-вар’єте, візитівкою якого став традиційний канкан. Фрідріхштадтпаласт має найбільшу в світі театральну сцену, яка займає площу майже три тисячі квадратних метрів і може перетворюватися на ковзанку або басейн. Костюми для масштабних яскравих постановок вар’єте розробляв особисто Жан-Поль Готьє. Всі шоу розраховані на міжнародного глядача – німецька для розуміння того, що відбувається на сцені, не потрібна.
Театр ла Феніче
Італія, Венеція
За свою понад двохсотрічну історію оперний театр Венеції пережив не одну пожежу, але щоразу відбудовувався у ще більш чудовому вигляді, за що й отримав назву Ла Феніче, тобто «фенікс» італійською. Останній підпал відбувся в 1996 році. Його здійснив електрик, який намагався уникнути договірних штрафів за затримки в роботі. В XIX столітті театр став місцем багатьох прем’єр опер видатних італійських авторів, зокрема Джоаккіно Россіні, Вінченцо Белліні і Джузеппе Верді.
Сан-Карло
Італія, Неаполь
Найстаріший з існуючих оперних театрів світу. На час свого відкриття в 1737 році Сан-Карло став ще й найбільшим театром світу, головна зала якого вміщала до 3300 глядачів. З огляду на його розмір, структуру та давність, Сан-Карло був зразком для багатьох опер, які пізніше були побудовані в Європі. На жаль будівля сильно постраждала в роки Другої світової війни. Внаслідок післявоєнної реконструкцій масштаби неаполітанської опери помітно зменшилися і в наш час театр вміщує тільки 1400 глядачів.
Королівський театр Ковент-Гарден
Велика Британія, Лондон
Королівський театр Ковент-Гарден служить домашньої сценою для королівської оперної трупи і королівського ж балету. В 1990-х роках історична будівля, зведена в середині XIX століття, піддалася грандіозній реконструкції. Театр активно застосовує нові технології, так над авансценою висить екран з титрами, а в спинках деяких крісел вмонтовані екрани, на яких транслюють лібрето вистави, яку грають на сцені. Для тих, хто не може дозволити собі придбати квитки, Ковент-Гарден показує оперу та балет на великому екрані прямо на площі чи в парку.
Консертгебау
Нідерланди, Амстердам
Головна концертна зала Нідерландів була закладена нащадками засновників Нью-Йорка, які в 1883 році придбали заболочене пасовище розташоване поряд з Рейксмузеєм, що в той час тільки будувався. Будівля в стилі голландського неоренесансу задумувалася як центр майбутнього району Амстердама, який мали звести на цьому місці. Особливістю великої зали Консертгебау стало те, що частина глядацьких місць знаходяться за сценою поряд із органом.
Одеон Ірода Аттичного
Греція, Афіни
В Стародавній Греції одеонами називали громадські будівлі, призначені для музичних і декламаторських конкурсів. З огляду на особливі акустичні вимоги такі амфітеатри вкривалися тентом або дерев’яним дахом. Незважаючи на солідний вік та насичену історію, розташований на південному схилі Афінського акрополя Одеон Ірода Аттичного чудово зберігся до наших часів і досі служить головним концертним майданчиком міста.
Римський театр
Іспанія, Мерида
Римський театр у Мериді створено за типовим проектом, опис якого можна знайти у творах давньоримського архітектора Вітрувія. Сцену розміром 63 на 7,5 метрів формують два ряди мармурових коринфських колон з карнизами, у просторі між якими розташовувались статуї античних богів і героїв. Навпроти сцени був побудований амфітеатр на шість тисяч місць, розділених на три сфери, призначені для людей різних соціальних верств. Відреставрована на початку XX століття споруда стала майданчиком для проведення щорічного Фестивалю класичного театру.
Мінак
Велика Британія, Порткурно
Театр просто неба, побудований на прямовисній скелі на березі Атлантичного океану. Свою назву Мінак отримав від кельтського слова, що означає «кам’яне місце». В 1932 році британка Ровена Кейд організувала постановку шекспірівської п’єси Буря у власному саду, спорудивши сцену та сидячі місця з підручних матеріалів. Натхненна успіхом Ровена вирішила покращувати імпровізований театр. В Мінаці щоліта ставиться близько 20 вистав, в яких беруть участь професійні трупи з Великої Британії і США.
Громадський будинок
Чехія, Прага
Громадський будинок зведений на початку XX століття на місці колишнього королівського палацу. Задуманий як багатофункціональна споруда, він став центром суспільного життя Праги. Саме в цих стінах було проголошено незалежність Чехії та прийнято першу конституцію держави. В наш час Громадський будинок використовується переважно як місце проведення концертів, а його головна зала стала основним майданчиком Міжнародного музичного фестивалю Празька весна.
Норвезька національна опера і балет
Норвегія, Осло
Айсберг, що приплив до берегів Осло – саме так можна описати національний театр опери і балету Норвегії. Огляд цієї надсучасної споруди варто почати з просторого пологого даху. Практичні норвежці використовують дах театру за найпрямішим та найлогічнішим призначенням: засмагають тут у теплі літні дні. Ще один цікавий задум архітекторів – стіна-хвиля, виготовлена з оброблених пластин золотистого дуба. Її функція – приховувати сходи на верхні поверхи будівлі і візуально розділяти величезний простір фойє.
Харпа
Ісландія, Рейк’явік
Футуристична будівля, яка поєднує в собі головний концертний зал та конференц-центр Ісландії. В сталевий каркас стін і стелі Харпи вставлені скляні різнокольорові панелі з вбудованими світлодіодами, які відбивають та заломлюють зовнішнє світло, створюючи дивовижну за красою гру кольорів і напівтонів. Завдяки такій конструкції всередині споруди виникає відчуття великого простору, легкості та польоту. Харпа розділена на п’ять поверхів, але цей поділ досить умовний, адже площини поверхів розірвані і ніби ширяють у повітрі.