Коротка довідкова інформація про Китай
Прапор і герб
Загальногеографічна карта
Основні відомості
Повна офіційна назва: Китайська Народна Республіка
Площа: 9 590 000 км²
Населення: 1 410 000 000 жителів
Столиця: Пекін
Офіційна мова: Китайська
Географія
Рельєф: Переважно гірський. Головні гірські масиви – Тибетське нагір’я, Гімалаї, Куньлунь і Тянь-Шань. Найвища точка – гора Еверест (8849 метрів над рівнем моря).
Берегова лінія: 14 500 км. Узбережжя Китаю омивається водами Жовтого, Східно-Китайського і Південно-Китайського морів Тихого океану.
Головні річки: Янцзи, Хуанхе, Сіцзян, Меконг, Сі, Тарим, Салуїн, Сунгарі, Амур, Ялунцзян, Аргунь, Ханьшуй.
Найбільші озера: Кукунор, Ханка (спільне з Росією), Поянху, Дунтін, Тайху, Хулунь-Нур.
Найбільші острови: Хайнань і Чунміндао.
Клімат: Змінюється від помірного на півночі до субекваторіального на півдні країни.
Населення
Найбільші міста: Шанхай (21 900 000), Пекін (18 900 000), Шеньчжень (17 400 000), Гуанчжоу (16 000 000), Ченду (13 500 000), Тяньцзінь (11 000 000), Ухань (10 400 000), Дунгуань (9 600 000), Чунцін (9 580 000), Сіань (9 390 000), Ханчжоу (9 230 000), Фошань (9 040 000), Нанкін (7 510 000), Гонконг (7 410 000), Шеньян (7 020 000), Чженчжоу (6 460 000), Циндао (6 160 000), Сучжоу (5 890 000), Цзінань (5 640 000), Чанша (5 630 000), Куньмін (5 270 000), Харбін (5 240 000), Шицзячжуан (5 090 000), Хефей (5 050 000).
Найбільші міські агломерації: Гуанчжоу (67 800 000), Шанхай (40 000 000), Пекін (20 900 000), Ченду (16 600 000), Сямень (14 500 000), Ханчжоу (13 400 000), Сіань (12 300 000), Ухань (11 800 000), Тяньцзінь (11 400 000), Чанша (10 500 000).
Етнічний склад: Китайці (91%)
Мовний склад: Китайська (95%)
Релігійний склад: Традиційні народні вірування (22%), буддизм (18%), християнство (5,1%), нерелігійні (52%).
Державний устрій
Форма правління: Однопартійна соціалістична парламентська республіка
Адміністративний устрій: Китай складається з 22 провінцій, 5 автономних районів, 4 міст центрального підпорядкування і двох особливих адміністративних районів. Соціалістична республіка також вважає своєю територією острів Тайвань, який контролює частково визнана Республіка Китай, і більшу частину штату Аруначал-Прадеш, який контролює Індія.
Рівень демократії і свободи слова: Дуже низький
Корисна інформація
Валюта: Юань
Різниця в часі з Україною: + 5 годин влітку, + 6 годин взимку.
Побутова електрична мережа: Напруга 220 В. Частота 50 Гц. Тип розеток A, C, I.
Віза: Потрібна
Транспорт
Враховуючи масштаби країни, переміщатися між віддаленими містами найзручніше літаком. В Китаї працюють 3 національні та 4 регіональні перевізники, а також безліч азіатських лоукостерів, ціни на квитки у яких починаються від 15 USD в один бік. Затримки та скасування рейсів не рідкість, тому, перш ніж висуватися в аеропорт, варто перевіряти статус вильоту.
Поїзд теж зручний спосіб для подорожей Китаєм, в країні є розгалужена мережа залізниць. Місцеві поїзди поділяються на високошвидкісні експреси та звичайні електрички. Розміщення – в м’якому або жорсткому купе, м’яких або жорстких сидячих місцях або стоячи. Квитки можна бронювати за 5 днів до дати поїздки і лише в один бік, зворотний квиток доведеться купувати вже на станції відправлення. Найшвидше розходяться жорсткі лежачі та сидячі місця, м’яке купе коштує у 2-3 рази дорожче за жорстке.
Невисокі люди (до 140 см) їздять за півціни, діти до 110 см безкоштовно, якщо не займають окреме місце. Сервіс у китайських поїздах спартанський, але є квиткові каси для іноземців, де можна купити квиток без черги з націнкою за спеціальне обслуговування.
Міжміське автобусне сполучення в країні теж розвинене і ціни тут нижчі за залізницю, але є ризик їхати на старому переповненому автобусі без кондиціонера.
Найзручніший спосіб пересування великими містами — метро, оскільки пробки на вулицях Китаю – це звичайне явище. Працює громадський транспорт з 5:00-5:30 до 22:00-23:00. Квитки в метро продаються в касі на вході, а на автобуси і тролейбуси – в кондуктора або водія. У великих містах діють магнітні карти, якими можна розраховуватися у всіх видах транспорту. Карта дає істотну знижку на поїздки (до 50%), продається в квиткових кіосках, касах та автоматах і там же поповнюється.
Найбільш комфортний для іноземця варіант пересування містом – таксі. Всі автомобілі обладнані лічильниками, вартість поїздки оплачується за перші 4 кілометри і далі за кожний наступний. Найвищі тарифи у таксі, які «чергують» біля готелів, якщо відійти хоча б на сусідню вулицю, поїздка коштуватиме значно дешевше.
Крім звичайних таксі, у Китаї популярні велорикші – триколісні велосипеди. Вони обходяться дорожче за авто, зате колоритні і вміють об’їжджати пробки. Ціна залежить не лише від відстані, а й від ваги пасажирів. Лічильників у велорикшах немає, про вартість поїздки варто домовитись до посадки.
Досить популярним видом транспорту в Китаї є велосипеди. Пункти прокату знаходяться при готелях та в туристичних офісах. У прокатних конторах транспорт рідко буває новим, а шолом та інший захист не завжди видають, тому обов’язково перевірте технічний стан велосипеда, як мінімум, гальма. Велопарковки в країні зазвичай платні.
Міжнародні права водія в Китаї недійсні, право на водіння дають тільки ті, що видані в країні. Можна отримати тимчасові китайські права, які діють протягом трьох місяців. Як правило, цю послугу надають великі прокатні контори. Весь процес займає близько тижня і включає оформлення паперів, медогляд та теоретичну підготовку. Останнє ігнорувати не можна, тому що китайці не найакуратніші водії і потрібно знати, до чого бути готовим на дорогах. З документів знадобляться лише закордонний паспорт та дійсні водійські права.
У Китаї також можна орендувати автомобіль із водієм, який володіє англійською мовою.
Проживання
Традиційна «зоряна» класифікація відноситься лише до готелів міжнародних мереж, місцеві китайські заклади мають свою власну класифікацію. Наприклад, китайський заїжджий двір прирівнюється до європейських хостелів, будинок для гостей – до 2-3 зірок, а п’ятизіркові готелі не передбачені взагалі.
Рівень сервісу в готелях країни нижчий, ніж у Європі, а вартість розміщення для іноземних туристів вища, ніж для місцевих. При оплаті рахунків з туриста стягується ще 10-18% від загальної суми «за сервісні послуги».
Як правило, китайські номери обладнані універсальними розетками. Більшість розеток у Гонконгу виготовлено під триштекерну вилку «британського» типу. Адаптер коштує копійки, а в готелях його надають безкоштовно.
Кухня
Для китайця їжа – не просто вгамування голоду, це швидше ритуал, священнодійство. Тут досі люди похилого віку замість привітання звертаються один до одного з фразою: «Ви вже поїли?». А про людину, яка втратила роботу, кажуть: «Він розбив свою чашку з рисом».
У китайських кулінарів є певні правила, яких вони неухильно дотримуються:
Правило перше. Всі продукти обов’язково ретельно обробляються, на що йде до половини часу приготування страви. Наприклад, якщо кухар готує курку, то він її ніколи не обпалює, а вищипує пір’я спеціальним пінцетом. А овочі і фрукти ретельно та багато разів обмиваються водою.
Правило друге. Дуже швидка теплова обробка продуктів протягом декількох хвилин. Для цього використовується сильний вогонь та різного виду скороварки або сковорода. Так зберігається якість продуктів, кожен з яких готується окремо.
Правило третє. Широке застосування різних прянощів, спецій та соусів. У китайській кухні застосовуються понад 300 видів різноманітних приправ.
Правило четверте. Компонування або складання страви за кольором, запахом та смаком. Підібрати інгредієнти так, щоб вони поєднувалися між собою це ціле кулінарне мистецтво.
В Китаї особливою популярністю користується свинина. М’ясо нарізають невеликими скибочками, соломкою чи кубиками і смажать на сильному вогні. Також часто використовується м’ясо свійської птиці. Улюблена страва багатьох китайців – смажена цілком на олії качка, іноді злегка підкопчена, але обов’язково попередньо вимочена в гострому соєвому соусі.
Широке застосування в місцевій кухні знайшли яйця (курячі та качині). Їх використовують для приготування багатьох холодних і гарячих закусок, консервують особливим способом (змазують сумішшю золи та вапна, содою, сіллю і витримують у чанах або землі 20-100 днів). Після такої процедури білок набуває коричневого кольору, а жовток зеленого.
Дуже популярні страви з риби, а також морських безхребетних тварин: креветок, крабів, кальмарів, восьминогів, каракатиць, устриць.
В Китаї повсюдно використовують зернобобові та продукти з них: соєву олію, соєве молоко, сир із сої (існує безліч рецептів із сушеного, свіжого і маринованого сиру), гострий темно-коричневий соус, солону пасту із соєвих бобів. Зернобобові культури – основне джерело білка в їжі китайців, вони замінюють м’ясо, споживання якого обмежене.
До складу більшості страв національної кухні входять рис і вироби з борошна, серед яких локшина, вермішель, парові хлібці і всіляке печиво. Велику роль у харчуванні відіграють овочі: різноманітна капуста, батат, картопля, редька, зелена цибуля-батун, часник, томати, перець, шпинат, зелені стручки квасолі. Особливою популярністю користуються товсті молоді листки бамбука у вареному вигляді, гарнірах та консервах. Овочі часто маринують, солять у соєвому соусі, квасять і сушать. Вони є основною закускою до каш.
Найпоширеніший напій у Китаї – зелений чай. Його заварюють у порцелянових чайниках, а іноді прямо у порцелянових чашках і п’ють дуже гарячим без цукру. Зазвичай китайська трапеза починається і закінчується чаєм. Коли приходять гості, їх завжди зустрічають філіжанкою свіжозавареного напою. Чаювання в Китаї – це не тільки приємне проведення часу та вгамування спраги, але і стародавня та дуже важлива традиція.
Хоча офіційно чайові в країні заборонені, але все ж таки прийнято залишати їх офіціанту з розрахунку 5-10% від суми рахунку.
Шопінг
Вибір сувенірів в Китаї величезний, але вони часто бувають невисокої якості. Палички для їжі, порцеляну, лаковані скриньки, печатки і футляри для сувоїв продають на кожному кроці. Біло-синю порцеляну династії Мін можна купити у спеціалізованих магазинах, художніх та антикварних салонах, там же варто шукати і класичний китайський живопис – оригінали та репродукції, а також копії всесвітньовідомих полотен за помірну ціну.
Ханчжоу та Сучжоу славляться чудовими чаєм і шовком. Ще варто придивитися до виробів з нефриту (від перстнів до скульптур), килимів, прикрас з перлами та срібними монетами. Ну а представниць прекрасної статі гарантовано зацікавлять натуральна косметика і засоби з перловим екстрактом.
У китайських державних магазинах та продуктових лавках ціни фіксовані, а от на ринках слід активно торгуватися. Державні магазини працюють без вихідних з 9:30 до 20:30, приватні – з 9:00 до 21:00, а нерідко й довше. Ринки відкриваються зазвичай о 7:00 і працюють до 10:00-12:00.
Сезонні розпродажі в країні не збігаються з європейськими. Найщедріші знижки бувають узимку: з кінця січня до Китайського Нового року (7-8 лютого). Інший розпродаж приурочений до свята середини осені, яке щороку відзначається в різні дати. Також недорого отоваритися можна на Першотравень і в день утворення КНР – 1 жовтня (у цьому випадку покупцеві швидше запропонують не знижку, а купон, який можна витратити на власний розсуд).
При покупці чаю та інших сипучих продуктів потрібно мати на увазі, що міра ваги в Китаї – «цзінь», яка дорівнює приблизно 500 грамам, і вказана ціна відповідає саме їй.