Коротка довідкова інформація про Індію
Прапор і герб
Загальногеографічна карта
Основні відомості
Повна офіційна назва: Республіка Індія
Форма правління: Федеративна парламентська республіка
Столиця: Делі
Офіційна мова: Гінді і англійська.
Адміністративний устрій: Індія складається з 29 штатів, 6 союзних територій і Національної столичної території Делі. Республіка також вважає своєю територією частини історичного регіону Кашмір, які контролюють Пакистан і Китай.
Рівень демократії і свободи слова: Середній
Географія
Площа: 3 280 000 км²
Рельєф: Переважно плоскогірний на півдні, переважно рівнинний в центрі і на заході та переважно гірський на півночі і сході країни. Середня висота над рівнем моря – 621 метр. Головні гірські масиви – Гімалаї, Західні Гати і Східні Гати. Найвища точка – гора Канченджанга (8 586 метрів над рівнем моря). Узбережжя Індії омивається водами Індійського океану, включаючи Аравійське і Лаккадівське море. Ліси вкривають 23% території країни. Значну частину заходу Індії займає пустеля Тар (Велика індійська пустеля).
Найдовші річки: Інд (3 180 км з яких 1 110 км на території Індії), Брахмапутра (2 880 км з яких 916 км на території Індії), Ганг (2 510 км), Годаварі (1 460 км), Сатледж (1 450 км з яких 1 050 км на території Індії), Крішна (1 400 км), Джамна (1 370 км), Нармада (1 310 км).
Найбільші озера: Чиліка (1 160 км²), Індірасагар (913 км²), Сівасагар (891 км²), Пангонг-Цо (700 км², спільне з Китаєм).
Найбільші острови: Середній Андаман (1 520 км²), Північний Андаман (1 310 км²), Південний Андаман (1 260 км²).
Клімат: На більшій частині території Індії клімат субекваторіальний. В Гімалаях клімат змінюється з висотою до холодного високогірного. Найвища зафіксована температура повітря + 51°C. Найнижча зафіксована температура повітря – 45°C.
Населення
Населення: 1 390 000 000 жителів
Етнічний склад: Гіндустанці і інші індоарійські народи (72%), дравідійські народи (25%).
Мовний склад: Гінді (44%), бенгальська (8%), маратхі (6,9%), телугу (6,7%), тамільська (5,7%), гуджараті (4,6%), урду (4,2%), каннада (3,6%), орія (3,1%), малаялам (2,9%), пенджабська (2,7%).
Релігійний склад: Індуїзм (80%), іслам (14%), християнство (2,3%), нерелігійні (2%).
Найбільші міста
| Назва | Жителів |
|---|---|
| Мумбаї | 12 400 000 |
| Делі | 11 000 000 |
| Бенгалуру | 8 440 000 |
| Гайдарабад | 6 990 000 |
| Ахмадабад | 5 570 000 |
| Ченнаї | 4 640 000 |
| Колката | 4 490 000 |
| Сурат | 4 460 000 |
| Пуне | 3 120 000 |
| Джайпур | 3 040 000 |
| Лакхнау | 2 810 000 |
| Канпур | 2 760 000 |
| Нагпур | 2 400 000 |
Найбільші міські агломерації
| Назва | Жителів |
|---|---|
| Мумбаї | 18 300 000 |
| Делі | 16 300 000 |
| Колката | 14 000 000 |
| Ченнаї | 8 650 000 |
| Бенгалуру | 8 520 000 |
| Гайдарабад | 7 670 000 |
| Ахмадабад | 6 350 000 |
| Пуне | 5 050 000 |
| Сурат | 4 590 000 |
Корисна інформація
Віза: Потрібна. Можливе оформлення електронної візи (строком до 60 днів) для поїздок з туристичною, діловою метою, з метою відвідання друзів чи родичів або для короткострокового лікування.
Валюта: Індійська рупія. Поділяється на 100 Пайс (вилучені з обігу, але можуть використовуватися в електронних розрахунках).
Різниця в часі з Україною: + 2,5 години влітку, + 3,5 години взимку.
Побутова електрична мережа: Напруга 230 В. Частота 50 Гц. Тип розеток C, D, M.
Місцевий телефон екстреної допомоги: Швидка медична допомога: 102. Поліція: 100, 103 (ДТП). Пожежно-рятувальна служба: 101.
Чайові: В закладах громадського харчування прийнято залишати чайові в розмірі 5-10% від суми рахунку, хоча деякі ресторани замість цього додають плату за обслуговування. Як чайові таксистам зазвичай залишають дрібну здачу. Чайові готельним працівникам від 30 рупій.
Транспорт
Найшвидше та найкомфортніше пересуватися країною літаком. До найпопулярніших внутрішніх перевізників належать компанії «Індиго», «Го Ейр», «Джет Ейрвейс» і «Спайс Джет». Часто вони пропонують відмінні ціни: наприклад, долетіти з Делі в Мумбаї з «Го Ейр» можна всього за 90 доларів США. Але в більшості випадків дешевше пересуватися поїздом (на далекі відстані) або автобусом (на короткі).
З часів британського панування Індія має одну з найдовших на континенті мереж залізничних колій. Залізницею вигідніше їздити поїздами 2-го класу з кондиціонерами і вагонами двох типів: по 4 та 6 осіб у купе. Для туристів між Делі і Агрою курсує спеціальний комфортабельний поїзд «Тадж-експрес»: він відходить зі столиці вранці та повертається ввечері.
Автобусна мережа в Індії теж розвинена непогано: державні і приватні транспортні компанії є у кожному штаті. Вартість кілометру поїздки державним автобусом – 0,01-0,015 долара США. Розцінки у приватних перевізників залежать від класу автобуса та протяжності маршруту.
На головних вокзалах великих міст та міжнародних аеропортах є окремі віконця або навіть зали для продажу квитків іноземцям за спеціальною квотою. Причому квитки тут зазвичай продають за долари, а от здачу дають у рупіях.
Як і в Україні, майже у всіх індійських містах курсують невеликі маршрутні автобуси. У великих мегаполісах функцію громадського транспорту також виконує метрополітен.
Таксі в Індії бувають державними та приватними. Перші – із фіксованою платою за лічильником або передоплатою у спеціальних касах. В других можна і потрібно торгуватися, збиваючи до 50% озвученої водієм ціни поїздки.
Моторікші або тук-тукі, – екзотичний, швидкий та зручний спосіб пересування містом. І цілком доступний: у 2-2,5 рази дешевше за звичайне таксі. Велорікша – варіант, що підходить хіба що для оглядової прогулянки. Швидкість руху буде невелика, а якщо пасажир «у тілі», під гірку взагалі не тягнуть, доводиться вилазити та йти поруч. Ще один автентичний міський транспорт – темпо: пікапи з двома дерев’яними лавками у кузові.
Якщо дуже коротко про оренду автомобіля в Індії – краще не треба. Причин декілька: по-перше, траси вузькі (хоча і в пристойному стані), а розмітка та дорожні знаки часто відсутні. По-друге, рух дуже щільний, у загальному потоці рухаються запряжені волами вози і люди; на проїжджу частину регулярно виходять різні представники місцевої фауни. І останнє але найголовніше: індійські водії не дотримуються навіть мінімальних правил дорожнього руху. На додачу до всього рух в Індії лівосторонній. Тому для подорожі країною краще орендувати машину з водієм. Це не надто дорого, проте безпечно.
Проживання
В Індії знайдуться варіанти проживання як для туристів з дуже обмеженим бюджетом, так і для заможних мандрівників. Що стосується недорогого житла, то найчастіше воно буде сконцентровано в районі вокзалів. В популярних туристичних містах бувають цілі окремі квартали чи вулиці з безліччю дешевих готелів та гостьових будинків. Любителям пляжного відпочинку краще вирушати в Північний Гоа: тут можна за скромну плату орендувати будиночок поряд з морським узбережжям. Межа ж індійської розкоші – готелі, переобладнані зі старовинних палаців під потреби вимогливих постояльців.
Офіційної «зоряної» класифікації в Індії немає, тому краще орієнтуватися на відгуки туристів, або на репутацію бренду, а не на зірки, які тут служать скоріше окрасою фасаду, ніж реальним показником якості обслуговування.
Пам’ятайте також, що в центральній та південній частині країни приміщення з вивіскою Hotel не завжди може бути готелем – часто так позначають місцеві їдальні.
Кухня
Кухня Індії дуже своєрідна. На її розвиток століттями впливали дві основні релігії – мусульманство та індуїзм. При цьому страви окремих регіонів країни настільки різні, що говорити про єдину національну індійську кухню взагалі не доводиться.
Більшість мешканців Індії не їдять м’яса. Винятком є мусульманські громади, жителі яких вживають страви з баранини, козлятини, птиці. Найсуворіше забороненим різними релігійними законами та давніми звичаями є м’ясо корови і іншої великої рогатої худоби. Перевага надається стравам з риби (особливо прісноводної), а також стравам з кальмарів, омарів, креветок та устриць.
Невід’ємною частиною індійської кухні є рис, кукурудза, горох, сочевиця та інші бобові, а також коржики чапаті, що виготовляються з нижчих сортів борошна. Індійці люблять плов, зварений з овочами, з додаванням невеликої кількості олії і овочевий суп дал.
Ну а головна візитна картка місцевих кухарів – це спеції, які додають практично до будь-якої страви, навіть до десертів, причому в найнезвичайніших поєднаннях. Найпопулярнішою приправою в Індії є карі, з якою готують багато видів соусів. До їх складу входять червоний і чорний перець, кориця, гвоздика, імбир, горіхи, м’ята, гірчиця, майонез, петрушка, кріп, часник, шафран, цибуля, помідори. Також поширені гострий соус анчар, зварений з фруктів зі спеціями та червоний гострий соус масалу.
Завершувати трапезу прийнято місцевими сезонними фруктами або соками з них.
Серед індійців дуже популярний чай, який п’ють із гарячим молоком, причому молоко подають окремо. Не меншою симпатією користуються такі напої, як кава і приготований із соку лимона та води німбу панч.
Шопінг
Шопінг в Індії бюджетний та приємний: від різноманітності сувенірів розбігаються очі. Вибір покупок залежить від регіону. З Джайпура краще везти дорогоцінне каміння і срібло. У Варанасі – шовкові тканини чудової якості та зшиті з них сарі, хустки, блузи і іншу етніку. Про подорож до Агри нагадуватимуть майстерні статуетки з бронзи та каменю. Гордість Кашміру – теплі вовняні шалі. А в Делі і Мумбаї – все це, разом узяте, плюс безліч інших цікавих дрібниць: посуд, предмети декору, пахощі, аромаолії.
Особливу увагу варто звернути на аюрведичну косметику: натуральну, ефективну та недорогу. Також з Індії не можна не привезти чай, каву і запашні спеції, які допоможуть відтворювати смаки екзотичних страв навіть вдома.
Важлива частина національного колориту Індії – ринки. Місцеві продавці привітно зустрічають своїх покупців і пропонують товар на будь-який, навіть найвибагливіший смак. Головним правилом відвідування індійського ринку є ваша готовність багато та наполегливо торгуватися. Подібна тактика не тільки заощадить вам 20–50% вартості товару, але й викличе повагу продавця.
Більшість магазинів в країні працюють з 10:00 до 20:00.