25 найцікавіших пам’яток Флоренції
Санта-Марія-дель-Фйоре
Головний символ Флоренції і культури італійського відродження взагалі. Ця перлина світової архітектури вже сім століть вражає своєю витонченістю та величчю. Маючи висоту 114 і довжину 153 метри, Собор Санта-Марія-дель-Фйоре був найбільшим християнським храмом світу до побудови в Римі Базиліки Святого Петра. Фасад будівлі виконаний з різнокольорових мармурових плит, та прикрашений численними скульптурними композиціями. Його увінчує восьмигранний купол, вперше зведений за новими технологіям, які не передбачали наявність будівельних лісів. Архітектурну композицію собору доповнює прямокутна дзвіниця.
Площа Мікеланджело
Жодна поїздка у Флоренцію не може вважатися повноцінною без відвідування Площі Мікеланджело. Цей великий відкритий простір на вершині пагорба вабить всіх туристів чудовим видом на місто. Особливі красоти відкриються з настанням темряви – вогні Флоренції буквально лежать на вашій долоні. На площі встановлена бронзова копія всесвітньовідомої скульптури Давид Мікеланджело, оригінал якої можна побачити в Академії витончених мистецтв, та ще чотири копії творінь цього видатного художника і скульптора Епохи Ренесансу. Найкраще підніматися на пагорб мальовничою звивистою Вулицею Джузеппе Поджі, яке починається від річки Арно.
Галерея Уффіці
Музей, в якому зібрані роботи переважно італійських художників та скульпторів, серед яких Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Боттічеллі, Рафаель, Тіціан та багато інших всесвітньовідомих майстрів. Галерея Уффіці зведена в XVI столітті могутньою флорентійською родиною Медічі, які вирішили об’єднати всі адміністративні служби міста в одному просторому палаці. Так як Медічі були цінителями мистецтва, при проектуванні будівлі велику увагу приділяли довгими коридорами, де можна було б розміщувати картини і скульптури. Центральне місце в експозиції музею займає легендарне полотно Сандро Боттічеллі Народження Венери.
Академія витончених мистецтв
Найстаріша європейська академія мистецтв, яка безперервно діє з XVI століття. При навчальному закладі була створена галерея, де студенти могли знайомитися з творчою спадщиною видатних майстрів минулого. З часом галерея перетворилася на одне з найбільших і найцінніших художніх зібрань Італії. Тут експонується найвідоміша скульптура світу – Давид роботи Мікеланджело Буонарроті. Ця п’ятиметрова мармурова статуя стала одним із символів епохи Відродження, а її копії можна побачити на всіх континентах.
Площа Синьйорії
Впродовж століть Площа Синьйорії була незмінним центром політичного життя Флорентійської Республіки і Великого Герцогства Тосканського. Архітектурною домінантою майдану є Палаццо-Веккйо, який в наш час виконує функцію міської ратуші. Поряд розташована не менш цікава споруда – Лоджія Ланчі. Її збудували для проведення урочистих заходів в присутності жителів міста. Площа Синьйорії також відома своїми скульптурами. Місцеві статуї – це не просто набір високохудожніх творів, а справжній алегоричний цикл, який повинен був надихати правителів Флоренції на шляху в Палаццо-Веккйо.
П’яцца-дель-Дуомо
Площа, яка стала справжнім серцем міста, де творили свої безсмертні шедеври Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті, Нікколо Донателло, Данте Аліг’єрі. Центральне місце в архітектурному ансамблі майдану займає символ Флоренції – величний собор Санта-Марія-дель-Фйоре. Поряд з входом в храм розташований Баптистерій Сан-Джованні, в якому майже тисячу років хрестили всіх флорентійців. Серед інших будівель площі найбільше виділяються Музей Опера-дель-Дуомо, Археологічний музей, Лоджія-дель-Бігалло, Архієпископський палац і Палац Канонічі.
Понте-Веккйо
Перекинутий через річку Арно середньовічний міст, на якому розташовувався м’ясний ринок. В наш час місце м’ясних лавок, що розповсюджували неприємний запах, зайняли дорогі ювелірні бутики та сувенірні магазинчики. Над мостом проходить Коридор Вазарі – крита галерея-перехід, створена для того, щоб правителі Флоренції могли неспішно прогулюючись потрапити з одного берега річки на інший. Вздовж переходу можна побачити невеликі круглі вікна, завдяки яким герцоги підслуховували балаканину простого люду.
Палаццо-Веккйо
Палац, який століттями виконував функцію резиденції правителів та місця засідань синьйорії Флорентійської Республіки і Великого Герцогства Тосканського. Масивну середньовічну споруду, що нагадує замок, вінчає вежа висотою 94 метри. З досить аскетичним фасадом Палаццо-Веккйо контрастують його багато оздоблені інтер’єри. Перед головним входом в будівлю стояв оригінал статуї Давид роботи Мікеланджело. В кінці XIX століття скульптура була перевезена в Академію витончених мистецтв і замінена на копію. В наш час в палаці розміщується міська адміністрація Флоренції.
Санта-Кроче
Базиліка Санта-Кроче знаменита в першу чергу Пантеоном Флоренції – могилами відомих жителів міста. Тут покояться Галілео Галілей, Мікеланджело Буонарроті, Енріко Фермі та багато інших видатних митців і вчених. Вважається, що храм заклав в XIII столітті засновник Ордену Францисканців – Святий Франциск Ассізький. Велика кількість фресок, картин і скульптур, серед яких роботи Донателло, роблять базиліку більш схожою на музей, ніж на релігійну споруду.
Палаццо Пітті
Найбільший палац Флоренції, побудований банкіром і підприємцем Лукою Пітті, який намагався в усьому перевищити своїх противників Медічі. Навіть вікна власної резиденції Пітті зробив у розмір дверей резиденції Медічі, а це аж 8 метрів у висоту. В наш час в масивній, схожій на неприступну фортецю будівлі розміщуються декілька музеїв: Палатинська галерея, Галерея сучасного мистецтва, Музей срібла, Музей порцеляни, Музей екіпажів і карет та Галерея костюмів. Позаду палацу розкинулися Сади Боболі.
Базиліка Сан-Міньято-аль-Монте
Базиліка побудована на честь першого флорентійського святого, на місці ранньохристиянської каплиці, створеної самим Міньято. Головний фасад храму – характерний зразок інкрустаційного стилю, що був популярним у Флоренції в добу Високого Середньовіччя. Фасад вінчає орел – геральдичний символ гільдії ткачів, яка оплатила дорогі оздоблювальні роботи. Пізніше до базиліки був прибудований монастир та єпископський палац.
Собор Санта-Марія Новелла
Собор Санта-Марія Новелла стоїть навпроти центрального міського залізничного вокзалу, який носить його ім’я. Храм відомий своїм легким ажурним фасадом, що нагадує розкішно інкрустовану скриньку. Не менш цінним є наповнення собору. Тут знаходиться велика кількість мистецьких творів XIII-XVI століть: вівтарі, фрески, надгробні пам’ятники. Храм утворює єдиний архітектурний комплекс з відразу двома монастирями.
Флорентійський баптистерій (Баптистерій Святого Івана)
Одна з найстаріших і найяскравіших будівель міста, зведена в XI-XII столітті у флорентійському романському стилі. Баптистеріями називають прибудови до храму або окремі споруди, призначені для здійснення обряду хрещення. У цьому баптистерії були хрещені «батько італійської літератури» Данте Аліг’єрі та багато інших визначних жителів Флоренції, у тому числі члени родини Медічі. Будівля також відома своїм унікальним набором середньовічних бронзових дверей з рельєфними скульптурами і монументальною гробницею антипапи Івана XXIII.
Сади Боболі
Хоча Сади Боболі займають скромну територію площею 4,5 гектари, вони стали зразком для архітекторів наступних епох, за яким проектувалися розкішні королівські парки. Сади розкинулися на схилах однойменного пагорба, позаду Палацу Пітті. Розпланування парку розпочалося в добу Відродження, продовжилося в добу Маньєризму та завершилось в добу Бароко. Риси всіх трьох стилів можна помітити як в плануванні території, так і в стилістиці споруд цього музею просто неба.
Музей Флорентійського собору
Музей, в якому виставлено оригінали художніх шедеврів собору Санта-Марія-дель-Фйоре, де зараз знаходяться їхні копії. Заклад розташований в історичній споруді, поряд з апсидою головного храму Флоренції. В минулому тут проходили робочі наради, розглядалися проекти, а згодом розміщувалися майстерні для архітекторів, інженерів і ремісників-виконавців, які брали участь в грандіозному будівництві. В наш час в музеї також розміщуються реставраційні майстерні.
Національний музей Барджелло
Найдавніша громадська будівля Флоренції, в якій з XIX століття розміщується найбільша в Італії збірка середньовічних і ренесансних скульптур. Початково палац Барджелло слугував резиденцією подести – голови виконавчої та судової влади, будівлею міської ради, а також в’язницею і казармами. Крім скульптур, музей має велику колекцію кераміки, текстилю, гобеленів, монет, ювелірних виробів та старовинної зброї і обладунків.
Лоджія Ланчі
Лоджія Ланчі була побудована на головній міській площі для зібрань синьйорії Флорентійської Республіки і Великого Герцогства Тосканського та для урочистих прийомів гостей в присутності містян. Фасад готичної будівлі складається з чотирьох арок, опертих на масивні колони. Споруду прикрашають алегоричні фігури чеснот, герби родин флорентійських патриціїв і фігури левів. В наш час лоджія перетворена на музей, де розмістили скульптури з Площі Сеньйорії, а на її даху-терасі працює кафе з чудовим видом на місто.
Музей Галілея
Науково-дослідницький інститут і музей історії науки, розташований в середньовічному Палаці Кастеллані. В основі експозиції закладу лежать колекції наукових інструментів, зібрані представниками двох великих флорентійських династій – Медічі та Лотарингів. Серед місцевих експонатів можна побачити інструменти видатного італійського вченого і філософа Галілео Галілея, на честь якого був названий музей. Тут зберігаються два телескопа, за допомогою яких Галілей зробив свої астрономічні відкриття.
Капела Медічі
Меморіальна каплиця і усипальниця роду Медічі, побудована при Базиліці Сан-Лоренцо. Скульптурне оздоблення споруди, створене за задумом Мікеланджело Буонарроті, входить до числа найбільш грандіозних досягнень мистецтва епохи Високого Відродження. Майстер встиг повністю завершити лише три фігури. Недоопрацьованість інших скульптур дивним чином надала їм нової виразності, загрозливої сили та тривоги.
Національний музей Сан Марко
Художній музей, створений на базі споруд і збірок колишнього монастиря Сан Марко. В кінці XIX та на початку XX століття Флоренція пережила ряд реконструкції і руйнацій старовинних споруд. Більшість історично цікавих архітектурних фрагментів та фресок з таких будівель почали передавати на збереження у новостворений музей. Родзинкою місцевої колекції стала монографічна виставка творів ченця і корифея флорентійського живопису Фра Анджеліко, який тривалий час проживав в стінах монастиря.
Площа Республіки
Одне з найжвавіших місць Флоренції, відоме ще з давньоримських часів. Колись тут розташовувався римський форум – центр торгівлі і громадського життя. У період раннього середньовіччя територія форуму була щільно забудована, проте міський квартал зберіг свою давню функцію. Свій сучасний вигляд Площа Республіки отримала після проголошення в 1865 році Флоренції столицею Королівства Італії. Хоча місто швидко втратило столичний статус, роботи по розбудові майдану продовжувалися до кінця століття.
Базиліка Сан-Лоренцо
Один з найстаріших храмів міста, закладений в IV столітті та кардинально перебудований спочатку в середньовічному романському, а пізніше в ренесансному стилі, який і зберігся до наших днів. Базиліка виділяється поєднанням аскетичного зовнішнього вигляду та вишуканого внутрішнього оздоблення. Уздовж периметру храму розташовані каплиці-усипальниці, де спочивають представники видатних флорентійських родів, включаючи найвідоміших членів родини Медічі.
Палаццо Медічі-Ріккарді
Палаццо Медічі-Ріккарді – перша світська будівля, зведена в стилі Італійського Відродження. Споруда являє собою типовий зразок міського палацу-фортеці суворого зовнішнього вигляду з потужним кам’яним облицюванням та загратованими вікнами першого поверху. Життя господарів палацу проходило за щільно зачиненою брамою у внутрішньому дворику «кортилі». В наш час в будівлі розташувався уряд Флоренції, а її відкриті для відвідування приміщення перетворені на виставкові зали, які зберігають пам’ять про колишніх власників споруди.
Палаццо Строцці
Ще один архітектурний шедевр доби Італійського Відродження, джерелом натхнення для побудови якого став Палаццо Медічі-Ріккарді. Монументальна, квадратна в плані, будівля справляє дуже гармонійне враження. Родзинкою споруди є ковані залізні деталі фасадів: тримачі для смолоскипів, прапорів, кільця для прив’язування коней. Сьогодні палац використовується для показів колекцій модного одягу, мистецьких виставок та інших культурних заходів.
Центральний ринок
Місце, де принаймні раз на тиждень буває кожна справжня флорентійська господиня, адже саме тут можна купити найсвіжіші інгредієнти для страв знаменитої тосканської кухні. Центральний ринок з’явився в короткий, але яскравий період, коли Флоренція виконувала функцію столиці Королівства Італії. Павільйон ринку був створений з метою освіжити вигляд старовинного міста. При його будівництві використовувалися такі передові для XIX століття матеріали, як сталь, чавун та скло.