25 найцікавіших пам’яток Лісабона
Беленська башта
Розташована біля місця впадіння річки Тахо в Атлантичний океан Беленська башта була побудована в XVI столітті на честь відкриття великим мореплавцем Васко да Гама морського шляху до Індії і присвячена Святому Вісенте – покровителю Лісабона. Ця масивна та одночасно витончена споруда стала яскравим зразком архітектури мануеліно, в якій поєдналися елементи готики, ренесансу і мавританського стилю. Беленська башта складається з власне оглядової башти та потужного бастіону в її підніжжі. Тут по черзі розташовувалися гарнізон оборонної фортеці, пороховий склад, в’язниця і митниця.
Замок святого Георгія
Історичне ядро Лісабону і колишня резиденція королів Португалії. Замок святого Георгія зведений на високому пагорбі, на місці римського форту. Сьогодні неприступна твердиня зустрічає відвідувачів спокоєм і прохолодою тінистого двору та захоплюючими панорамними видами на червону мозаїку черепичних дахів Лісабона. За пізнавально-розважальну складову тут відповідають археологічний музей, мультимедійна експозиція, присвячена історії міста, ресторан і камера-обскура в одній з замкових башт.
Монастир єронімітів
Колишній монастир католицького Ордену єронімітів, побудований на кошти, отримані в ході великих географічних відкриттів. В архітектурному ансамблі святині прекрасно все: зубці, вежі та шпилі унікального португальського стилю мануеліно, чиї мотиви навіяні готикою і морем, ніжно-бежевий колір фасаду, пишні фонтани та бруківка головної площі, на якій викладено зображення знаків зодіаку, просторі ландшафтні сади. В монастирському храмі знаходиться усипальниця видатного мореплавця Васко да Гами, а західне крило комплексу займають Національний археологічний музей і Морський музей.
Торгова площа
Місце, з якого в XV столітті почався бурхливий розвиток Лісабона, як відправної точки великих географічних відкриттів. Тоді розташована на березі річки Тахо площа називалася Палацова, тому що першою зведеною тут спорудою став королівський палац Рібейра. Далі пішло будівництво порту, верфі, Будинку Індії і інших адміністративних будівель, пов’язаних з міжнародною морською торгівлею. Після великого Лісабонського землетрусу 1755 року майдан був повністю перепланований в дусі епохи просвітництва та отримав свою сучасну назву.
Лісабонський океанаріум
Один з найбільших океанаріумів світу, який став домом для 16 тисяч морських тварин, що належать до близько 450 видів. В центрі комплексу знаходиться гігантський резервуар, де разом містяться жителі всіх без винятку океанів планети. І хоча вдається це не без допомоги невидимих оку акрилових перегородок, вид акул, які мирно плавають поряд з кораловими рибками, дійсно вражає уяву. По будівлі океанаріуму розкидані ще 25 дрібніших тематичних акваріумів, в кожному з яких створене окреме середовище проживання із своїми особливими характеристиками.
Санта-Жуштський ліфт
Лісабонську вулицю Санта-Жушти із розташованою вище площею Карму сполучає унікальний 45-метровий вуличний підйомник. Витончена металева конструкція декорована несхожими один на одного ярусами неоготичних арок. Ліфт розрахований на дві кабіни, які спочатку переміщалися за допомогою парової машини, а з 1907 року приводяться в рух електродвигунами. Скористатися підйомником варто, по-перше, щоб оцінити інженерний геній початку XX століття, а по-друге, щоб насолодитися чудовим видом на місто, що відкривається з верхнього майданчика ліфта.
Пам’ятник великим географічним відкриттям
Монументальний ансамбль, присвячений видатним португальським діячам Доби великих географічних відкриттів. 52-метровий пам’ятник у вигляді каравели з білого вапняку встановлений на місці, звідки 8 липня 1497 року відпливла на пошуки морського шляху в Індію експедиція на чолі з Васко да Гама. Очолює скульптурну групу принц Енріке Мореплавець. Цікаво, що сам Енріке дуже рідко виходив в море. Своє прізвисько він отримав за серйозну підтримку мореплавства, наукові дослідження в цій галузі та фінансування океанських походів.
Тріумфальна Арка на Руа Аугушта
Головна окраса Торгової площі Лісабона, побудована на честь відновлення міста після землетрусу 1755 року, який майже повністю знищив столицю Португалії. Тріумфальну арку прикрашають герб країни та статуї видатних історичних діячів. Увінчує 37-метрову конструкцію алегорична композиція, що представляє Славу, яка нагороджує коронами Геніальність і Гідність. На вершині арки розташований оглядовий майданчик, звідки відкривається чудовий панорамний вид на Лісабон та річку Тахо.
Музей Галуста Гюльбенкяна
Художній музей, створений відповідно до заповіту нафтового магната і філантропа вірменського походження Галуста Гюльбенкяна для демонстрації зібраної ним колекції світового мистецтва. Експозиція закладу розділена на дві незалежні частини. Перша з них включає твори традиційного мистецтва, які походять зі Стародавнього Єгипту, Месопотамії, Греції, Риму, Персії та культур Далекого Сходу. Друга присвячена європейському мистецтву і відслідковує його розвиток з XI до середини XX століття.
Площа Россіо
Хоча головна площа Лісабона ще в 1874 році була офіційно названа на честь короля Португалії Педру I, лісабонці не сприйняли нову назву й продовжили називати майдан історичним ім’ям Россіо. Площа незвичайно викладена мозаїкою з чорного та білого каменя у вигляді морських хвиль. Зроблено це було для того, щоб моряки, якими місто завжди сповнене, могли швидко відновити свій вестибулярний апарат після тривалого плавання. Коли з’явилися автомобілі, поліцейські стали перевіряти водіїв на наявність алкоголю в організмі за допомогою цих смуг.
Національний музей азулежу
Азулежу – це біло-блакитна керамічна плитка, яка стала одним з символів Португалії. Азулежу зустрічається як у інтер’єрах і екстер’єрах палаців та храмів, так і звичайних будинків, ресторанів та навіть вокзалів або станцій метро. Розташований в колишніх приміщеннях Монастиря Божої Матері музей розповідає не тільки про історію, а й про процес виготовлення самобутньої художньо-декоративної плитки. Найціннішим експонатом закладу вважається сорокаметрове панно, що зображує Лісабон до землетрусу 1755 року.
Лісабонський собор
Лісабонський собор можна назвати свідком всієї історії португальської столиці: колись тут був давньоримський храм, потім вестготська церква, потім мечеть і, нарешті, в XII столітті з’явилась сучасна резиденція лісабонських патріархів. Дещо приземистий та похмурий силует собору поєднує в собі декілька архітектурних стилів – романський, готичний і бароковий. Сильні землетруси, що регулярно стирали з обличчя міста будівлі, пощадили храм – він жодного разу не був зруйнований повністю.
Міст Васко да Гама
Найдовший міст Європи і головне інженерне диво Португалії. Перекинутий через гирло річки Тахо вантовий міст, що переходить у віадук, простягнувся на рекордні 17 кілометрів. Грандіозна конструкція була зведена всього за 18 місяців. Через велику довжину мосту необхідно було врахувати викривлення Землі для правильного ведення будівельних робіт. В іншому випадку помилка в висоті між протилежними кінцями конструкції сягнула б 80 сантиметрів.
Монастир кармелітів
Цей напівзруйнований монастир досі зберігає пам’ять про трагічні події великого Лісабонського землетрусу 1755 року. Розташовані під відкритим небом готичні стіни, арки і колони утворюють одночасно мальовниче та таємниче видовище, яке розбурхує уяву відвідувачів колишньої католицької обителі. Сьогодні Монастир кармелітів використовується як археологічний музей з експонатами з усіх періодів португальської історії.
Вокзал Россіо
Зведений в неомануелінському стилі Вокзал Россіо при першому погляді можна легко прийняти за розкішний старовинний палац. Фасад будівлі прикрашають дві підковоподібні арки над входами, оригінальної форми вікна, численні скульптури, вузькі контрфорси і ажурні балюстради даху. По центру фасаду розташована невелика вежа з годинником. Для того, щоб залізничні колії не заважали міського руху, був викопаний тунель довжиною понад 2600 метрів. Тунель Россіо став найбільшою інженерною спорудою Португалії XIX століття.
Ажудський палац
Резиденція португальського короля Луїша I, після повалення монархії перетворена на музей. Ажудський палац – це пам’ятка, несправедливо обділена увагою туристів. Хоча зовні лісабонська королівська резиденція не така примітна як Палац Пена чи Національний Палац в Сінтрі, але вона вважається найбагатше декорованою всередині. Тут зберігається велика колекція меблів, гобеленів, скульптур та інших шедеврів декоративно-ужиткового мистецтва.
Руа Августа
Найстаріша вулиця Лісабона та улюблене місце прогулянок жителів і гостей міста. Пішохідна Руа Августа пов’язує головні майдани столиці Португалії – Торгову площу та Площу Россіо. Найяскравішими прикрасами вулиці стали Тріумфальна Арка, яка слугує центральним входом на Торгову площу, і тротуар, викладений мозаїкою з чорного та білого каменя. Прекрасний настрій і море яскравих вражень додають вуличні художники, музиканти та пантоміми.
Авеніда да Лібердаде
Незважаючи на те, що Авеніда да Лібердаде є однією з найбільш жвавих вулиць Лісабона, цей широкий тінистий бульвар так і манить змінити швидкий крок на прогулянковий. Респектабельна вулиця з безліччю зелених насаджень та пішохідних доріжок буда спроектована в кінці XIX століття за подобою паризьких Єлисейських полів. Як і Єлисейські поля, Авеніда да Лібердаде відома великою кількістю бутиків люксових брендів.
Церква Святого Роха
Простий аскетичний фасад Церкви Святого Роха різко контрастує з її розкішним і вишуканим інтер’єром. Відвідувачів храму з першого ж погляду вражає велика кількість позолоченого різьблення, мармурового оздоблення, скульптурних елементів та живопису. На особливу увагу заслуговує розпис стелі, виконаний португальським художником Франсішку Венегашем. Він створює ілюзію циліндричного склепіння з арками, балконами і трьома великими куполами.
Церква Святого Антонія Лісабонського
Католицький храм, присвячений Святому Антонію Лісабонському, більш відомому за межами Португалії, як Антоній Падуанський. Церква побудована на місці, де стояв будинок, в якому народився майбутній покровитель Лісабона. В декорованому мармуром інтер’єрі храму виділяються декілька статуй та картин, що зображують дива, здійснені Святим Антонієм. Спустившись в крипту церкви можна побачити залишки фундаменту середньовічного будинку.
Лісабонський зоопарк
Відкритий в 1884 році Лісабонський зоопарк став першим звіринцем на території Піренейського півострова, завданням якого було не лише розважати відвідувачів, а й займатися збереженням та розведенням видів, що перебувають під загрозою зникнення. Символ зоопарку – старовинні вежі центрального входу, включені до списку історичних пам’яток національного значення. Крім цього тут можна побачити багато архітектурних елементів, які збереглися з часу заснування закладу.
Музей сучасного мистецтва Берардо
В будівлі Музею сучасного мистецтва Берардо розташовується як постійна колекція, зібрана підприємцем Хосе Берардо, так і простір для тимчасових виставок. Місцева експозиція охоплює практично всі новаторські види живопису, що з’явилися в XX-XXI століттях. До найцінніших експонатів музею належать твори Пабло Пікассо, Сальвадора Далі, Джексона Поллока та всесвітньовідомих художників українського походження Енді Воргола і Казимира Малевича.
Національний музей карет
Лісабон може похвалитися не тільки багатими мореплавними традиціями, а й найбільшою у світі колекцією карет. Основна експозиція музею складається з близько 100 екіпажів XVI-XX століть: від розкішно оформлених карет португальських королів до стриманих варіантів для державних службовців. Цікаво виглядають дитячі варіанти екіпажів, які запрягалися поні або козлами. У таких транспортних засобах принци і принцеси роз’їжджали королівськими садами та парками.
Національний музей старовинного мистецтва
Експозиція Національного музею старовинного мистецтва відображає розвиток португальського мистецтва від Середньовіччя до початку XIX століття. Крім цього, у закладі є великий відділ європейського живопису, серед яскравих імен якого можна зустріти Ієроніма Босха, Альбрехта Дюрера та Рафаеля Санті. Музей розташувався в двох історичних будівлях: Палаці графів Альвор і Монастирі Святого Альберта. Каплиця монастиря являє собою яскравий взірець португальської барокової архітектури XVIII століття, й сама по собі є складовою експозиції.
Морський музей
Португалія – країна мореплавців, тому не дивно, що один з найстаріших і найбільших музеїв країни присвячений суднобудуванню та всьому, що з ним пов’язано. Морський музей разом з Національним археологічним музеєм займає західне крило Монастиря єронімітів, побудованого на кошти, отримані в ході великих географічних відкриттів, а також сучасне приміщення, прибудоване до монастиря з півночі. Заклад був заснований в 1863 році особисто королем Португалії Луїшем I. Монарх не тільки цікавився океанографією, а й сам був активним мореплавцем.