25 найцікавіших пам’яток Мілана
Міланський собор
Побудований з білого мармуру Міланський собор – один з найбільших та найгарніших храмів світу. Висота цієї витонченої готичної будівлі становить 108, а довжина – 158 метрів. Хоча перший камінь в фундамент собору був закладений ще в XIV столітті, остаточно будівництво завершилося тільки в 1965 році. У зовнішньому вигляді храму вражає абсолютно все – більше сотні шпилів, головний з яких увінчаний фігурою Діви Марії, тисячі скульптурних композицій, неймовірної краси вітражі, дах, оформлений як тераса. На стелі над вівтарем собору зберігається цвях, що, за переказами, знятий зі Святого Розп’яття.
Галерея Віктора Еммануїла II
Головний торговий пасаж італійської столиці моди та шопінгу, який місцеві жителі називають «вітальнею Мілана». Хрестоподібна крита галерея сполучає площу перед Міланським собором з площею перед театром Ла-Скала. Пасаж прикрашають мозаїчні фрески, статуї і ліпнина, над якими працювали найкращі майстри країни. Не менш вражає скляний дах споруди з гігантським 47-метровим куполом посередині. Крім елітних бутиків та ресторанів, на території галереї розташований п’ятизірковий готель. Також тут регулярно проводяться концерти і виставки.
Замок Сфорца
Величний замок, розташований в історичному центрі Мілану. Побудоване в XV столітті укріплення отримало славу однієї з наймогутніших фортець Європи та однієї з найрозкішніших резиденцій європейських правителів. В оздобленні Сфорца брав участь Леонардо да Вінчі, який прикрасив своїми фресками декілька залів, а фортечні мури стали зразком для побудови стін і веж Московського кремля. На жаль, більша частина зовнішніх фортифікацій замку була зруйнована в часи Наполеонівських воєн. В наш час в Сфорца розмістилися декілька музеїв.
Ла-Скала
Театр, який заслужено вважається однією з найкращих оперних сцен світу, куди мріють потрапити всі справжні цінителі мистецтва. За строгим і скромним фасадом неокласичної будівлі ховається неймовірної краси зал з ідеальною акустикою. Тут все просякнуте розкішшю і величчю – крісла оббиті оксамитом, стіни, щедро декоровані ліпниною та вкриті позолотою, дорогі костюми артистів. Вже більше двох століть Ла-Скала є улюбленим місцем зустрічей міланської аристократії. Багаті сімейства бронюють ложі театру на весь сезон.
П’яцца-дель-Дуомо
Навіть в Італії, переповненій архітектурними шедеврами, головна міланська площа П’яцца-дель-Дуомо служить зразком досконалої гармонії. Ця гармонія особливо вражає, якщо врахувати, що місцеві будівлі проектувалися не одночасно, а зводилися протягом шести століть. Домінантою площі став один з найбільших храмів світу – Міланський собор. По периметру майдану розташувалися палаци Реале, Кармінаті, Аренджаріо і справжній рай для шопоголіків – Галерея Віктора Еммануїла II.
Санта-Марія-делле-Граціє
Цікавий з архітектурної точки зору храм, увінчаний витонченим куполом незвичної форми. Але все ж приходять сюди, перш за все, заради легендарної фрески Леонардо да Вінчі Таємна вечеря. Зображення сцени останньої вечері Ісуса Христа зі своїми учнями можна побачити в найбільш підходящому для цього місці – трапезній храму. Розпис почав руйнуватися вже через декілька років після свого створення і переніс безліч реставрацій, проте й досі змушує пережити бурю емоцій.
Пінакотека Брера
Своєю появою Пінакотека Брера завдячує Наполеону Бонапарту. Після захоплення французами Мілану була створена комісія, яка переглянула майно закритих церков та монастирів і зібрала найцінніші художні твори в Палаці Брера, перетвореному на академію образотворчих мистецтв. З8 залів з картинами та фресками розташовані у хронологічному порядку і поділені за школами живопису. Єдиним винятком є десятий зал, де виставляються роботи XX століття.
Залізничний вокзал Мілан-Центральний
Один з найбільших залізничних вокзалів світу отримав свій монументальний вигляд завдяки особистому втручанню в будівництво італійського диктатора Беніто Муссоліні. За задумом «Дуче» споруда повинна була представляти міць та силу фашистського режиму. 24 платформи накрили гігантським куполом зі сталі і скла завдовжки 341 метр. Не менш грандіозно виглядає фасад вокзалу, спроектований в стилі арт-деко та прикрашений численними барельєфами і скульптурами.
Стадіон Джузеппе Меацца (Сан-Сіро)
Домашній стадіон відразу двох із трьох найуспішніших італійських клубів: Мілана та Інтернаціонале. Хоча офіційно арена названа на честь одного з найкращих італійських футболістів всіх часів Джузеппе Меацци, частіше використовується її історична назва Сан-Сіро. Побудований в 1926 і реконструйовний в 1989 році стадіон має дуже крутий схил трибун та великий дах, що дозволяє створювати неповторну атмосферу при заповненні верхніх рядів. На території арени розташований музей, який розповідає про історію міланських клубів.
Церква Сан-Мауріціо-аль-Монастеро-Маджоре
Церква Сан-Мауріціо-аль-Монастеро-Маджоре відома в першу чергу завдяки своїм неймовірним фрескам, які прославили храм як «міланську Сікстинську капелу». Поряд з біблійними сюжетами і сценами з життя святих, тут можна побачити нехарактерні для релігійних споруд сцени з придворного життя місцевої знаті. Цікавою особливістю католицького храму стало проведення богослужінь у східному візантійському обряді, які відбуваються щонеділі з жовтня по червень.
Базиліка Сант-Амброджо
Найстаріший храм Мілана, закладений в III столітті одним з найвидатніших богословів Амвросієм Медіоланським. Авторитет Амвросія був настільки великий, що він впливав на політику візантійського імператора Феодосія Великого, створивши тим самим значний прецедент у відносинах держави і церкви. Перебудована пізніше в романському стилі базиліка зберегла первісне планування ранньохристиянського храму з вже неактуальним для середньовіччя великим атріумом, призначеним для людей, що готувалися прийняти обряд хрищення та стати членом церкви.
Монументальне кладовище
Найпрестижніший міланський некрополь, де знайшли останній притулок знамениті композитори, музиканти, художники, скульптори і просто багаті люди, здатні заплатити чималу ціну за розкішний надгробок, створений найкращими майстрами. Завдяки численним скульптурам, багато з яких є справжніми витворами мистецтва, Монументальне кладовище більше нагадує художню галерею, ніж цвинтар. Серед старовинних могил можна легко заблудитися, тому туристам рекомендують ознайомитися з планом, вивішеним при вході.
Національний музей науки і техніки Леонардо да Вінчі
Найбільший науково-технічний музей Італії, розташований у колишньому монастирі Сан-Вітторе-аль-Корпо. Особливою популярністю користується відділ, присвячений художнику, скульптору та вченому Леонардо да Вінчі. Тут зберігаються не тільки малюнки і креслення геніального винахідника, а й моделі механізмів, створені за його ескізами. Любов до механіки та моделювання приводила Леонардо да Вінчі до конструктивних здогадок, які набагато випередили свою епоху.
Міланський королівський палац
Колишня резиденція правителів Мілану вже не вражає королівською розкішшю, адже палац був сильно пошкоджений в роки Другої світової війни. Міжнародну увагу до покинутої будівлі повернув Пабло Пікассо, який організував тут показ своїх робіт, центральне місце серед яких займала антивоєнна картина Герніка. Сьогодні відреставрований палац став домом для культурного центру та місцем проведення міжнародних художніх виставок.
Система каналів Навільйо
Навільйо – це система взаємопов’язаних транспортно-зрошувальних каналів, створена середньовічними інженерами у Мілані і його околицях. Система складається з п’яти водотоків: Навільо-Гранде, Навільо-Павезе, Навільо-Мартезана, Навільо-ді-Падерно та Навільо-ді-Берегвардо. Вздовж міської частини каналів розташувалося багато ресторанів і барів, регулярно організуються вуличні ринки та виставки, проходять концерти і інші цікаві заходи.
Санта-Марія-пресо-Сан-Сатіро
Звичною історією створення храму є поступова прибудова до центральної споруди однієї чи декількох каплиць. Проте це не стосується Санта-Марія-пресо-Сан-Сатіро, адже ренесансна церква з’явилася, як прибудова до старовинної каплиці IX століття. Ще однією цікавою особливістю храму став його майстерно виконаний розпис, що створює ілюзію великого простору за вівтарем. На таку хитрість довелося піти через брак місця, виділеного на побудову церкви.
Музей Новеченто
Серед історичного архітектурного ансамблю площі П’яцца-дель-Дуомо виділяється Палаццо-дель-Аренгаріо – комплекс з двох симетричних неокласичних будівель середини XX століття. З 2010 року ці приміщення займає Музей Новеченто, створений для зберігання, дослідження та просування сучасного італійського мистецтва. Фасади будівель прикрашають рельєфи, що зображують історичні події і осіб, пов’язаних з християнством, Міланом та Ломбардією.
Амброзіанська бібліотека
Одна з найстаріших безперервно діючих бібліотек Європи, заснована в 1602 році кардиналом Федеріко Борромео. Заклад досить швидко переріс своє первісне виключно богословське призначення та перетворився на важливий культурний і освітній осередок. Особливістю читацької зали бібліотеки стали вільно розставлені видання, які не прикували ланцюгами до полиць, як це було заведене з середньовіччя аби зашкодити крадіжкам.
Музей Польді-Пеццолі
Художній музей виник, як приватна картинна галерея аристократичної родини Польді-Пеццолі. З часом сімейна колекція поповнилася класичними скульптурами, антикварними меблями, старовинною зброєю і обладунками, перськими килимами, фламандськими шпалерами, венеційським склом та античною керамікою. Перетворені на виставкові зали кімнати були декоровані в найрізноманітніших стилях, від суворого середньовіччя до пишного рококо. З 1881 року палац Польді-Пеццолі відчинив свої двері для широкої публіки.
Арка Миру (Порта Семпіоне)
Тріумфальна арка Порта Семпіоне була спроектована за зразками давньоримських тріумфальних споруд, як монумент присвячений військовим перемогам Наполеона Бонапарта. Проте будівництво затяглося і французька адміністрація покинула Мілан не дочекавшись його завершення. Нова міська влада перейменувала монумент на Арку Миру, на честь Віденського конгресу 1815 року, у якому європейські держави поклали край епосі наполеонівських воєн.
Парк Семпіоне
Пейзажний парк, створений на місці колишнього плацу поряд з Замком Сфорца. Ландшафтний дизайн зеленої зони розроблений в англійському стилі. Мережа мальовничих звивистих стежок оточує штучне озеро, розташоване в центрі парку. З моменту створення Семпіоне тісно пов’язаний з культурним життям міста. Тут розмістився Палац мистецтв та регулярно проводяться художні виставки під відкритим небом.
Віа Монте Наполеоне
Головна вулиця міланського Кварталу моди та одна з найдорожчих торгових вулиць світу. Віа Монте Наполеоне – це суцільна півкілометрова смуга вітрин фешенебельних магазинів, що торгують одягом і взуттям елітних брендів, аксесуарами та іншими предметами розкоші. Свій сучасний вигляд вулиця отримала на початку XIX століття, коли місцеві будівлі були перебудовані в неокласичному стилі і заселені міланською аристократією та буржуазією.
П’яцца Гае Ауленті
Якщо П’яцца-дель-Дуомо є історичним серцем Мілана, то П’яцца Гае Ауленті – це нове обличчя міста, символ мегаполісу, який змінюється та спрямований у майбутнє. Кругла площа діаметром 100 метрів піднімається на 6 метрів над рівнем вулиці Віа Вінченцо Капеллі і на 15 метрів над проспектом Віале Луїджі Стурцо. Футуристичний майдан спроектований як єдиний архітектурний ансамбль з розташованими навколо хмарочосами та прикрашений трьома світломузичними фонтанами.
Вілла Неккі Кампільйо
Вілла Неккі Кампільйо – вишуканий зразок модного в міжвоєнній Італії стилю, що знаменував початок раціоналізму характерного для сучасної архітектури. Резиденція обладнана нетрадиційними для приватних будинків тих років розсувними дверями, домофонами, ліфтом, спортзалом, ігровою кімнатою, проекційним залом, тенісним кортом та першим в Мілані басейном з підігрівом. Крім атмосфери 1930-х років, вілла зберігає цінну колекцію картин і скульптур.
Громадський природознавчий музей Мілана
Громадський природознавчий музей Мілана з’явився в 1838 році завдяки відомому натуралісту Джузеппе Де Крістофорісу, який подарував місту свої колекції. Розташована на території садів Індро Монтанеллі експозиція розділена на п’ять відділів, присвячених мінералогії, палеонтології, антропології, зоологія безхребетних і хребетних тварин. В музеї можна побачити одну з найбільших в світі колекцій діорам, які дозволяють відвідувачам дослідити особливості найрізноманітніших екосистем.