20 найцікавіших пам’яток Тернопільської області
Почаївська Успенська лавра
Почаїв
Другий за розмірами православний монастир України. Почаївська Успенська лавра розташувалася на високому пагорбі, тому її світлий фасад і золоті куполи можна побачити ще здалеку. За легендою вважається, що монахи, гнані з Києво-Печерської лаври в XIII столітті військами монголо-татар, втекли в цей край і заснували тут нову обитель. З 1713 до 1832 року монастир належав до греко-католицької церкви. Тоді ж, в 1771-1791 роках, з’явився головний храм комплексу – зведений в стилі пізнього бароко Собор Успіння Пресвятої Богородиці. За часів незалежності був побудований ще більший Преображенський собор, який вміщує 4,5 тисячі парафіян.
Збаразький замок
Збараж
Замок споруджено в 1626–1631 роках князями Збаразькими за проектом італійського архітектора Вінченцо Скамоцці, який увійшов в історію архітектури як «батько класицизму». Під час будівництва проект довелося доповнити, щоб зробити споруду більш укріпленою. На замковому подвір’ї був викопаний колодязь глибиною 70 метрів, а навколишній рів наповнювали водою за допомогою гідротехнічної системи. Через декілька років відбулася реконструкція направлена на ще більше зміцнення фортифікацій. В наш час в замку розташувався Збаразький краєзнавчий музей.
Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці
Тернопіль
Собор побудований в 1749-1779 роках в традиціях пізнього європейського бароко, як Костел святого Вінсента при римо-католицькому домініканському монастирі. Крім ченців, в монастирі також розмістилися державні установи та гімназія. Під храмом збереглася велика підземна частина. Ходи звідси, за припущеннями дослідників Тернополя, можуть вести до замку і інших старовинних споруд міста. З 1989 року собор належить Українській греко-католицькій церкві.
Вишнівецький палац
Вишнівець
Колишня резиденція останнього представника давнього і могутнього князівського роду Вишневецьких. Палац побудований в 1730-х роках на березі річки Горинь, на місці середньовічного замку, який втратив своє оборонне значення. Одночасно був закладений англійський парк. В кінці XVIII століття палац перебудували, після чого барокова будівля набрала обрисів класичного стилю і по-справжньому королівського блиску. В 2005 році розпочалося відновлення комплексу, серед гостей якого був Оноре де Бальзак.
Дністровський каньйон
Чортківський район
Один з найдовших каньйонів Європи розташований на межі відразу чотирьох областей України: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької і Хмельницької. Каньйон простягнувся на 250 кілометрів, утворюючи декілька десятків меандрів – мальовничих вигинів русла Дністра. Унікальними є дністровські травертинові скелі з природними та рукотворними печерами. Здавна деякі з них були пристосовані під печерні храми і монастирі. На схилах каньйону виходять потужні джерела чистої води, що живлять струмки, які каскадами водоспадів збігають вниз до Дністра.
Бучацька ратуша
Бучач
Архітектурний шедевр стилю рококо, зведений в середині XVIII століття автором львівського Собору Святого Юра Бернардом Меретином та прикрашений роботами всесвітньовідомого галицького скульптора Йогана-Георга Пінзеля. Оскільки місця на центральному майдані Бучача було мало, Меретин вирішив зробити акцент ратуші на висоту. Квадратна в плані будівля має розміри всього 14 на 14 метрів, а висоту аж 35 метрів. До пожежі 1865 року вежу ратуші увінчував 18-метровий шпиль, пізніше замінений на купол.
Тернопільський замок
Тернопіль
Замок розташований в самому центрі Тернополя, на березі Тернопільського ставу. Зведений в 1540-1548 роках Яном Амором Тарновським, він є ровесником міста. В той же час в долині Серету насипали дамбу, унаслідок чого річка розлилася, утворивши став. На початку XIX століття укріплення перебудували в палац. Під час Другої світової війни замок був частково зруйнований військами Червоної армії. З 1969 року тут розмістилася Дитячо-юнацька спортивна школа з греко-римської боротьби.
Кременецький замок
Кременець
На вершині гори Бона, що підноситься на 100 метрів над містом, можна побачити залишки середньовічного замку, закладеного князями Гедиміновичами в XIV столітті. В XVI столітті твердиню перебудували в ренесансному стилі та підсилили її обороноздатність. Однак це не завадило козакам Богдана Хмельницького взяти замок штурмом та частково зруйнувати. До наших днів від колись могутнього укріплення збереглися надбрамна вежа та фрагменти стін.
Червоногородський замок
Товстенська громада
На пагорбі посеред глибокої котловини річки Джурин, яка в цьому місці утворила майже замкнуту петлю, височіють дві башти, що нагадують про давнє минуле. Це залишки Червоногородського замку. Колишня твердиня охороняла місто, якого вже не існує. Укріплення звели на початку XVII століття, а в XIX столітті перебудували в палац з великим ландшафтним парком. Дві світові війни залишили від архітектурного шедевру лише руїни. Поряд з замком знаходяться залишки костелу.
Оптимістична печера
Чортківський район
Оптимістична печера занесена до Книги рекордів Гіннеса, як найдовша у світі гіпсова печера та найдовша серед всіх печер Євразії. Сумарна довжина її закартографованих ходів становить 267 кілометрів, а реальна ще більше, адже геологічна пам’ятка не розвідана до кінця. В заплутаних підземних лабіринтах розташувалися відразу вісім озер: Мрія, Частинка Бога, П’ятикутне, Пермське, Фріке, Містик, Кишенька і Мікрон. Остання водойма претендує на звання найбільшого підземного озера України. Площа Мікрона складає близько 500 квадратних метрів, а глибина доходить до шести метрів.
Тернопільський став
Тернопіль
Велика штучна водойма в центральній частині Тернополя, створена в 1548 році на місці заболоченої долини річки Серет. Окрім оборонної функції, як ланки захисного комплексу міської фортеці, став мав важливе господарське значення: на ньому працювали водяні млини та ловили рибу. В роки Другої Світової війни греблю підірвали і водойму спустили. Відновили її у 1956 році під час повоєнної розбудови Тернополя. В наш час Тернопільський став займає площу понад три квадратних кілометри та виділяється не тільки мальовничими краєвидами, а й розвиненою розважальною і спортивною інфраструктурою.
Костел святого Станіслава (Домініканський костел)
Чортків
Перший костел і монастир для римо-католицького Ордену домініканців спорудили у Чорткові на початку XVII століття. В ті часи вони були частиною оборонних споруд міста та мали прості архітектурні форми. На початку XX століття старий храм і мури частково розібрали. В 1904-1910 роках був зведений новий елегантний костел в стилі надвіслянської готики. У зовнішньому декорі будівлі гармонійно поєднано тесаний камінь та різнобарвну цеглу.
Церква Преображення Господнього (Базиліка святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки)
Кременець
Базиліка святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки – це центральна будівля комплексу колишнього католицького Монастиря Єзуїтів, більш відомого як Кременецький колегіум. Вишуканий архітектурний ансамбль в стилі віленського бароко був зведений в 1731-1743 роках за проектом італійського архітектора Паоло Фонтани. Коридорною системою базиліку поєднано з навчальними корпусами та келіями. Бічні крила комплексу утворюють парадний двір на зразок палацового курдонеру. В наш час храм діє, як православна Церква Преображення Господнього.
Кафедральний собор Різдва Христового
Тернопіль
Зведений в 1602-1608 роках у стилі, притаманному подільській архітектурі, православний Собор Різдва Христового окрім своєї прямої релігійної функції також виконував роль оборонної споруди. Невдовзі була перебудована західна частина храму, в результаті чого утворилося два поверхи, а приділ Святої Трійці відокремили в окрему церквицю. Під час реконструкції 1808 року розібрали стелю собору, збільшивши її внутрішню висоту. На подвір’ї храму похований предстоятель Української автокефальної православної церкви Митрополит Мефодій.
Палац Бадені
Коропець
Колись розкішний палацово-парковий комплекс стоїть пусткою в очікуванні на реставрацію. Будівля у стилі віденського ренесансу зведена графом Станіславом Бадені в 1893-1906 роках на місці маєтку попередніх власників Коропця. Про багатство графа ходять легенди, за однією з них він хотів вистелити підлогу золотими монетами, його вдалося відмовити від здійснення цього задуму лише завдяки тому, що топтатися по гербу держави – це неподобство. Палац і досі вражає оздобленням фасадів.
Червоногородський (Джуринський) водоспад
Товстенська громада
Найвищий рівнинний водоспад України, висота каскадів якого складає 16 метрів. Потік штучно створений шляхом прорубування кам’яної перемички між «паралельними» ділянками річища Джурина. За популярною легендою, водоспад створили турецькі війська під час облоги Червоногородського замку 1672 року. Проте історики вважають більш правдоподібною версією про мирне походження водоспаду, адже власники зниклого в наш час міста Червоногорода мали потребу у власному потужному водяному млині.
Бережанський замок
Бережани
Видатна пам’ятка ренесансного фортифікаційного мистецтва, яка за свою неприступність та внутрішню розкіш була неофіційно іменована «Східним Вавелем». Бережанський замок закладений в середині XVI століття на острові, утвореному двома рукавами річки Золота Липа. На початку XVII століття італійські архітектори перебудували фортецю за системою, розробленою видатним інженером, письменником і картографом Гійомом де Бопланом. Навколо замку звели додаткові бастіонні укріплення, підступи до яких були захищені водою.
Воздвиженська церква
Тернопіль
Найдавніший храм Тернополя, зведений наприкінці XVI століття на невисокому підвищенні над Тернопільським ставом. Побудована з пісковику православна церква має риси одночасно візантійсько-романського, староруського і ренесансного стилю. В минулому храм розташовувався неподалік від міської брами та використовувалася для того, щоб вчасно подати сигнал про ворога. Тут дзвонили в дзвони, палили смолоскипи і розводили багаття, яке було видно навіть в сусідніх містечках.
Чортківський замок
Чортків
Чортківський замок виділяється нетиповим розташуванням, адже він побудований не на височині, як більшість фортець, а біля підніжжя пагорба Вигнанка. Це і стало причиною численних поразок при обороні твердині. Замок зведений на початку XVII на місці попередніх дерев’яних укріплень та має форму неправильного п’ятикутника. В 2020 році розпочалася реставрація фортеці, яка передбачає відновлення палацової частини замку, двох веж і накриття їх автентичною іспанською черепицею.
Білокриницький палац
Білокриниця
Неоготичний палацово-парковий комплекс, побудований в середині XIX століття на руїнах Білокриницького замку. Останній власник садиби Олександр Воронін заповів все своє майно державі, але за умови відкриття в палаці сільськогосподарського навчального закладу для селянських дітей. В 1892 році тут відкривається Білокриницька рільнича школа. В наш час приміщення будівлі займає Кременецький лісотехнічний коледж та невеликий музей.