20 найцікавіших пам’яток Хмельницької області
Кам’янець-Подільська фортеця
Кам’янець-Подільський
На виїзді зі Старого міста відкривається величний вид на Кам’янець-Подільську фортецю. Пройшовши через міст над каньйоном, ви потрапляєте на її територію і ніби опиняєтесь в середньовіччі. Перші документальні згадки про фортецю зустрічаються в 1374 році. Вона служила для захисту входу в місто, яке знаходилось на півострові, утвореному Смотрицьким каньйоном. В середині XVI століття відбулася масштабна перебудова, після якої укріплення набуло сучасного вигляду. Фортеця складається з кам’яного Старого замку і Нового замку з земляними валами та ровами. На території Старого замку розміщено музейні експозиції, які відтворюють сторінки історії краю.
Собор святих Апостолів Петра і Павла
Кам’янець-Подільський
Римо-католицький собор, архітектурний ансамбль якого складається з власне собору, дзвіниці, мінарету та тріумфальної арки. Храмовий комплекс зведений в XVI-XVIII століттях, на місці дерев’яного костелу. Він поєднує в собі риси ренесансу, бароко і неоготики. В 1672-1699 роках Кам’янець-Подільський опинився під владою Османської імперії, а Собор святих Апостолів Петра і Павла був перетворений на мусульманську мечеть. Біля входу до храму звели мінарет. Після повернення міста в склад Речі Посполитої, на мінареті встановили статую Божої Матері.
Меджибізький замок
Меджибіж
Меджибізький замок побудований на мисі, утвореному злиттям річок Південний Буг і Бужок. Укріплення було закладене в 1362 році князями Коріятовичами. Наступні володарі поступово розширювали та укріплювали замок і свій остаточний вигляд він набув тільки в XIX столітті, коли всі споруди були перебудовані в поширеному в той час романтичному стилі, а їхнє архітектурне оздоблення дістало псевдоготичні форми. В наш час в пристінних корпусах замку розташувалися музейні експозиції.
Будинок польського магістрату
Кам’янець-Подільський
Будинок колишнього польського, а пізніше об’єднаного магістрату української, польської і вірменської громад Кам’янця-Подільського. Будівля являє собою цікавий сплав різностильових нашарувань – ренесансу, бароко та ампіру, який виник на первісній готичній основі, закладеній за різними оцінками в XIV-XVI столітті. Будинок магістрату складається з двох частин – двоповерхової споруди власне магістрату і шестиярусної годинникової вежі. Початково вони стояли окремо на відстані три метри одна від одної. В наш час в будівлі розташувалися музейні експозиції та арт-кафе Ратуша.
Дністровський каньйон
Кам’янець-Подільський район
Один з найдовших каньйонів Європи розташований на межі відразу чотирьох областей України: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької і Хмельницької. Каньйон простягнувся на 250 кілометрів, утворюючи декілька десятків меандрів – мальовничих вигинів русла Дністра. Унікальними є дністровські травертинові скелі з природними та рукотворними печерами. Здавна деякі з них були пристосовані під печерні храми і монастирі. На схилах каньйону виходять потужні джерела чистої води, що живлять струмки, які каскадами водоспадів збігають вниз до Дністра.
Бакотська затока
Кам’янець-Подільський район
«Українська Атлантида» – саме так називають колишнє село Бакота, а ще раніше місто княжих часів, яке пішло під воду в результаті створення Дністровського водосховища. Бакотська затока – це не тільки дивовижні краєвиди, а й місце, де відпочиваєш душею і тілом, де зранку вас чекають найніжніші світанки, а ввечері – фантастичні заходи сонця. Тут, на крутих схилах Дністра, розташований один з найдавніших скельних монастирів України. Серед прихильників езотерики Бакота відома, як унікальне Місце Сили з надзвичайною енергетикою.
Санктуарій Летичівської Богородиці (Летичівський замок)
Летичів 75
Католицький монастир, побудований на початку XVII століття на місці зведеного століттям раніше кам’яного Летичівського замку. Санктуарій був спустошений в роки Національно-визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького та заново освячений в 1738 році. Відбудована святиня поєднала в собі відразу три архітектурні стилі: готику, ренесанс і бароко. Поряд з монастирськими будівлями все ще можна побачити залишки кріпосних стін та одну з замкових башт.
Свято-Покровська церква
Сутківці
Храм-фортеця XIV–XVIII століть, побудований на Кучманському шляху – звичному маршрутові набігів татар на Поділля. За своїм архітектурно-планувальним вирішенням православна Свято-Покровська церква не має аналогів в Україні. Симетрична хрестоподібна споруда поєднує особливості готичного та барокового стилю. Дах храму спирається на центральний стовп за типом середньовічних башт-донжонів. На другому поверсі церкви розміщені бійниці, які, разом з стінами півтораметрової товщини, забезпечували можливість вести тривалу оборону укріплення.
Сатанівська синагога
Сатанів
Один з найкращих та найдавніших зразків східноєвропейських синагог оборонного типу, які збереглися до нашого часу. Точна дата будівництва ренесансної споруди невідома, проте більшість істориків сходяться до думки, що це сталося в першій половині XVI століття. В 1754 році було проведено реконструкцію синагоги. Тоді ж збудували і новий Арон-кодеш – спеціальну нішу-шафу для зберігання сувоїв Тори, яка завдяки оригінальному кам’яному декору стала головною прикрасою в цілому аскетичного інтер’єру юдейської святині.
Замок Острозьких (Старокостянтинівський замок)
Старокостянтинів 37
Резиденція князів Острозьких, побудована в 1561-1571 роках одночасно з містом. Свій сучасний вигляд укріплення отримало після реконструкції кінця XVII століття. Замок розташований на утвореному злиттям річок Случ та Ікопоть мисі і займає досить велику площу, проте вона ніколи не була повністю забудована. Головні споруди розміщені так, ніби під час їхнього зведення забракло простору. На сьогоднішній день замок знаходиться в процесі реставрації.
Національний природний парк «Подільські Товтри»
Кам’янець-Подільський район
Найбільший природний парк України, площа якого складає понад дві з половиною тисячі квадратних кілометрів. Подільські Товтри утворює ландшафтна система, що сформувалася 14-25 мільйонів років тому та була бар’єрним рифом двох колишніх морів – Тортонського і Сарматського. Гряда рифу чітко виражена в рельєфі та виступає у вигляді ланцюга вапнякових пагорбів з великою кількістю бічних відгалужень. На території парку зустрічаються 126 видів тварин і 75 рослин, занесених до Червоної книги України.
Смотрицький каньйон
Кам’янець-Подільський
Глибока вузька долина річки Смотрич зі стрімкими схилами, що сягають висоти 50 метрів. Дев’ятикілометровий каньйон ніби спеціально створений природою для захисту Кам’янця-Подільського. Великий вигин в його центральній частині утворює скелястий півострів-фортецю, на якому розкинувся історичний центр міста. Вхід на півострів охороняє не менш вражаюча рукотворна фортеця. У межах каньйону розташовані декілька постійних та сезонних водоспадів.
Замковий міст
Кам’янець-Подільський
Замковий міст сполучає Старе місто Кам’янця-Подільського, розташоване на півострові в петлі Смотрицького каньйону, із зведеною на високому скелястому мисі фортецею. Цей майже суцільний кам’яний мур довжиною 86 і висотою 28 метрів, який проліг вздовж вузького перешийку між двома правими берегами Смотрича. Міст часто називають Турецьким, помилково вважаючи, що його побудували в XVII столітті під час турецької окупації Поділля. Насправді це значно давніша конструкція, перша згадка про яку датується 1494 роком.
Площа Польський Ринок
Кам’янець-Подільський
Історично склалося так, що в Кам’янці-Подільському довгий час одночасно проживали три великі етнічні громади: українська, польська і вірменська. Це зумовило появу відразу трьох міських магістратів та ринкових площ. В наш час функцію головного майдану міста виконує колишній Польський Ринок, заснований в XV столітті на місці майдану давньоруських часів. Архітектурний ансамбль площі сформований навколо Будинку польського магістрату і розташованої поряд Вірменської криниці.
Церква святого Йосафата
Кам’янець-Подільський
Колишній монастирський костел, побудований в 1750-1765 роках на замовлення ченців католицького Ордену тринітаріїв, заснованого для викупу полонених християн з мусульманської неволі. Церква святого Йосафата – це рідкісний на території України зразок камерної сакральної архітектури перехідної доби від бароко до рококо. Декорування вазами на фасаді будівлі більш притаманне парковому павільйону світського аристократа, ніж християнській святні. З 1992 року храм належить Українській греко-католицькій церкві.
Собор святої Покрови
Кам’янець-Подільський
Перший православний Собор святої Покрови був побудований в Кам’янці-Подільському в 1891-1897 роках та освячений на честь князя Олександра Невського. Велична монументальна будівля стала яскравим прикладом неовізантійського стилю з характерним великим головним куполом і чотирма меншими бічними напівкуполами. На початку XX століття при храмі діяло Олександро-Невське братство з народною читальнею. Собор розібрали на цеглу в радянські часи та відбудували після проголошення незалежності України.
Бакотський монастир
Кам’янець-Подільський район
Колишній скельно-печерний монастир, розташований на стрімкому вапняковому схилі Дністровського каньйону, поблизу затопленого села Бакота. Православна обитель виникла в XII столітті на місці язичницького капища та проіснувала до 1430-х років. Основні споруди монастиря складаються з трьох печер, розміщених в два яруси. Старовинний напис на стіні вказує на посвяту середньовічної обителі архангелу Михаїлу. Бакотський монастир – це найдавніший, найбільший і найкраще збережений серед численних печерних монастирів Подністров’я.
Георгіївський собор
Кам’янець-Подільський
Після поділу Речі Посполитої і входження Поділля в склад Російської імперії постала потреба в побудові великого православного собору в столиці регіону – Кам’янці-Подільському. Таким храмом став зведений в 1851-1861 роках Георгіївський собор. Споруда спроектована, як стилізаторське наслідування традиційного російського шатрового храмового зодчества. Після встановлення радянської влади собор ще досить довго залишалася діючим, поєднуючи господарську та релігійну функцію.
Церква Пресвятої Трійці
Кам’янець-Подільський
Хоча Церква Пресвятої Трійці не змогла пережити радянські часи і була відбудована на історичному фундаменті вже в роки незалежності України, греко-католицька святиня вабить туристів своєю енергетикою минулих століть. Перша письмова згадка про цю чудову ренесансну будівлю відноситься до 1582 року. Під час османського панування в місті храм було перероблено на мечеть та надбудовано 10-метровий мінарет, розібраний відразу після відходу турків. Цікавою особливістю кам’яної церкви є встановлена над її центральною частиною дерев’яна баня.
Хмельницький обласний художній музей
Хмельницький
Видатна музейна інституція, яка першою серед пострадянських регіональних музеїв України зайнялася колекціонуванням, дослідженням, експонуванням і популяризацію сучасного українського мистецтва XX-XXI століть. Заклад розташувався в колишньому будинку Південноросійського промислового банку. Зведена в 1903 році у формах історизму споруда поєднує візерунчастість цегляного стилю з елементами неоренесансу та модерну.