15 найцікавіших пам’яток Житомирської області
Історико-культурний комплекс Замок Радомисль
Радомишль
Мальовничий приватний комплекс, що об’єднує в собі Музей української домашньої ікони, готель, ресторан, приміщення для урочистих церемоній, виставковий і концертний зали, папірню та ландшафтний парк. Основою для цього сучасного замку послужив старий млин¸ зведений в 1902 році. Під час будівництва комплексу було встановлено, що млин знаходиться на останках більш давньої споруди – укріпленої паперової фабрики, побудованої в XVII столітті для потреб Києво-Печерської лаври. У замку налагоджено процес ручного виготовлення паперу за технологією того часу.
Національний музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова
Житомир
Музей створений на батьківщині основоположника практичної космонавтики Сергія Павловича Корольова, під керівництвом якого було запущено перший штучний супутник Землі і здійснено перший політ людини в космос. Комплекс складається з експозиції Космос та меморіального будинку Корольова. В музеї представлена колекція макетів космічної техніки, спорядження космонавтів і особистих речей видатного вченого та конструктора. Тут можна побачити справжній спусковий апарат корабля Союз-27, який побував на навколоземній орбіті і зразок місячного грунту.
Монастир Кармелітів Босих
Бердичів
Монастир-фортеця римо-католицького Ордену босих кармелітів. Його багате оздоблення в стилі бароко чудово гармоніює з оборонними мурами, які височать на пагорбі над річкою Гнилоп’ять. Монастир закладений в 1634 році. Свій сучасний вигляд він отримав після перебудов середини XVIII століття. Центральною частиною комплексу є Маріїнський костел, зведений на підвалинах старого храму. В одному з фігелів монастиря розмістився Бердичівський історичний музей.
Спасо-Преображенський собор
Житомир
Житомирський Спасо-Преображенський собор має цікаву історію будівництва. Головний православний храм Волинської губернії почали зводити в 1851 році з включенням в його стіни залишків старої греко-католицької церкви, проте через два роки майже закінчена споруда несподівано завалилася. Повторне будівництво тривало з 1866 по 1874 рік за участю найкращих столичних спеціалістів. Його результатом став монументальний храм в російсько-візантійському стилі. В оформленні інтер’єрів собору була закладена ідея показу мінеральних багатств Волині.
Свято-Василівський собор
Овруч
Один з найдавніших православних храмів України, побудований в кінці XII століття, як частина палацового комплексу овруцького, а пізніше київського князя Рюрика Ростиславича. В 1907-1909 роках архітектор Олексій Щусєв провів ювелірну роботу з відновлення напівзруйнованого собору, за що йому було присвоєно звання академіка архітектури. Виконаний в візантійському стилі храм має унікальну для давньоруських часів деталь – дві круглі у плані сходові вежі, що примикають до головного фасаду будівлі. У період реставрації при соборі був зведений жіночий монастир.
Собор святої Софії
Житомир
Головний храм Києво-Житомирської дієцезії римо-католицької церкви, яка охоплює територію Житомирської, Київської, Черкаської і Чернігівської областей. Собор був побудований в 1731-1746 роках, як вдала комбінація бароко та пізнього ренесансу. Стіни двохметрової товщини дозволяли використовувати святиню також в оборонних цілях. Упродовж 1789-1801 років відбулася реконструкція храму в стилі класицизму, однак його внутрішнє оздоблення залишилися без змін. В соборі зберігся єдиний в Україні орган XІX століття, виготовлений колись відомою фірмою Валькер.
Палац Терещенків
Червоне
Зведений в 1850-х роках неоготичний палац, який належав родині відомих підприємців і меценатів Терещенків. З 1909 по 1917 рік на території маєтку розміщувався Авіаційний завод Терещенко – майстерні, в яких проектували та збирали літаки. Після здобуття Україною незалежності напівзруйнований палац було передано жіночому монастирю Святого Різдва Христового. Незважаючи на аварійний стан, тут регулярно проводяться екскурсії.
Маєток Ганських
Верхівня
Розкішний палац, зведений наприкінці XVIII століття в стилі ампір, виразною ознакою якого стало повернення до античного мистецтва. Проте свою головну славу Маєток Ганських отримав не завдяки чудовій архітектурі. З 1847 по 1850 рік з перервами тут проживав і працював видатний французький письменник Оноре де Бальзак, який переїхав в Вехівню до своєї коханої, а в останні місяці життя дружини, Евеліни Ганської. В наш час на території маєтку розмістилася філія Житомирського агротехнічного коледжу та літературно-меморіальний музей Оноре де Бальзака.
Костел святої Клари
Городківка
Костел святої Клари побудований в 1910-1913 роках з використанням особливостей середньовічної замкової архітектури. Еклектична кам’яно-цегляна споруда поєднала в собі готичний і романський стиль. Римо-католицький храм став взірцем одночасної строгості та вишуканості форм. До костелу ведуть масивні ковані двері, які надають йому ще більшої схожості з старовинним замком. Храм славився чудовою акустикою і мелодійністю дзвонів.
Костел Святої Варвари
Бердичів
Бердичівський Костел Святої Варвари відомий своїми зірковими відвідувачами. Римо-католицький храм в стилі бароко побудований на початку XIX століття за фінансового сприяння князівської родини Радзивілів. В 1824-1825 роках, перебуваючи при дворі Радзивілів, в костелі грав юний музичний геній Фридерик Шопен. 14 березня 1850 року тут взяли шлюб класик французької літератури Оноре де Бальзак та місцева графиня Евеліна Ганська. В 1858 році в храмі був охрещений Юзеф Коженьовський, більш відомий, як видатний британський прозаїк Джозеф Конрад.
Палац Бержинських-Терещенків
Андрушівка
Білосніжний палац у стилістиці французького неоренесансу, розташований над лебединим ставом, посеред старовинного парку. Маєток був закладений в 1840-х роках підприємцем Станіславом Бержинським. В 1869 році андрушівський цукровий завод, а також маєток придбав Артемій Терещенко – засновник впливової династії цукрових магнатів і меценатів Терещенків. Новий власник розширив та перебудував палацово-парковий комплекс. Сьогодні приміщення палацу займає міський ліцей.
Свято-Михайлівський кафедральний собор
Житомир
Свято-Михайлівський кафедральний собор зведений в 1850-х роках на кошти житомирського купця Михайла Хаботіна. Бездітний меценат витратив на будівництво, яке вважав головною справою життя, практично весь свій статок, адже бюджет, необхідний для створення монументальної споруди в російсько-візантійському стилі майже вдвічі перевершив річний бюджет міста. Важливою частиною архітектурного ансамблю храму була дзвіниця, зруйнована в радянські часи. З 2018 року собор виконує функцію головної святині об’єднаної Православної церкви України на Житомирщині.
Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі
Житомир
Храм в стилі неокласицизму, побудований в 1838-1842 роках замість згорілого костелу монастиря римо-католицького Ордену францисканців. Невдовзі діяльність ордену заборонили, а його будівлі передали переведеній з Луцька римо-католицькій духовній семінарії. Після проголошення незалежності України архітектурний комплекс повернули францисканцям. Так як перед входом до храму в радянські часи було зведено житловий будинок, довелося піти на відступи від канонічних правил. Відновлену башту прибудували з протилежної сторони костелу, а також змінили напрям головного вівтаря.
Літературно-меморіальний музей Лесі Українки
Звягель
Літературно-меморіальний музей Лесі Українки – це комплекс з двох будинків, з’єднаних перехідною галереєю – помешкання, у якому 25 лютого 1871 року народилася видатна письменниця, перекладачка, культурна і громадська діячка та сусіднього будинку міщан Окружків, в яких сім’я Косачів орендувала житло. Окрім відтворених кімнат і речей Косачів, в музеї експонується літературна спадщина Лесі Українки та сувенірна продукція, присвячена пам’ятним датам.
Житомирський обласний краєзнавчий музей
Житомир
Один з найстаріших краєзнавчих музеїв України веде свою історію від музею, заснованого в 1865 році при міській публічній бібліотеці. Основою експозиції закладу стала приватна колекція місцевих гірських порід і мінералів волинського губернатора Михайла Черткова. З 1970 року музей займає приміщення необарокового палацу, побудованого на початку XX століття для єпископів Римо-католицької церкви. Окрім центрального корпусу, в склад музею входять шість відокремлених філій.