20 найцікавіших пам’яток Чернігівської області
Палац Розумовського
Батурин 110
Палац останнього українського гетьмана та президента російської Імператорської Академії наук. Граф Кирило Розумовський переїхав жити в Батурин вже після скасування козацької автономії. В 1799-1803 роках він збудував для себе грандіозний палацово-парковий комплекс в стилі класицизму. Автором проекту став шотландський архітектор Чарльз Кемерон. Після смерті Розумовського палац перебував у запустінні. Нове життя у стіни будівлі вдихнули вже за часів незалежної України. Після реставрації тут відкрито музей.
Палац Тарновських
Качанівка 100
На березі річки Смош розташувався розкішний Палац Тарновських – один із найвідоміших свого часу культурно-мистецьких осередків Російської імперії. Садиба була заснована в кінці XVIII століття як одна із резиденцій графа Петра Рум’янцева-Задунайського. На початку XIX століття нові власники перебудовують палац в стилі класицизму, зводять нові будівлі, закладають пейзажний парк. Поміщики-меценати Тарновські перетворили цей мальовничий куточок у справжню архітектурно-художню перлину. В 1981 році палацово-парковий ансамбль оголосили історико-культурним заповідником, відтоді його поступово відновлюють.
Чернігівський Вал (Дитинець)
Чернігів
Центральна укріплена частина середньовічного Чернігова, розташована на високому виступі правого берега долини Десни. У давньоруський період тут розміщувалися палац чернігівського князя, головні храми міста, а також будинки бояр, князівської дружини і духовенства. Відновлення зруйнованого монголо-татарами дитинця пов’язане з литовським князем Вітовтом. Наприкінці XVIII століття фортецю остаточно ліквідували, а в 1845 році на її місці був закладений парк Чернігівський Вал, родзинкою якого стали архітектурні пам’ятки часів Київської русі та Гетьманщини.
Троїцько-Іллінський монастир
Чернігів 173
У мальовничій чернігівській місцевості, на Болдиних Горах, розташований Троїцько-Іллінський монастир. Перша православна обитель на цьому місці була заснована в XI столітті київським монахом Антонієм Печерським і знищена в XIII столітті монголо-татарськими військами. З того часу до нас дійшли Антонієві печери та перебудована в козацькі часи Іллінська церква. Сучасний монастир веде свою історію з 1649 року. В 1679-1695 роках, в стилі українського бароко, звели Свято-Троїцький собор – головний храм комплексу.
Спасо-Преображенський собор
Чернігів 100
Головний храм Чернігівського князівства, який також виконував функцію князівської усипальниці. Православний собор зведений в середині XI століття в візантійському стилі з елементами архітектурних традицій Закавказзя. Його планувально-просторове рішення є унікальним для часів Київської Русі. В споруді поєднуються дві архітектурні форми: хрестово-купольна та базилікальна. Після реконструкцій XVIII-XIX століть храм отримав башти і тамбури в барокову стилі.
Цитадель Батуринської фортеці
Батурин 50
Архітектурно-меморіальний комплекс, створений на місці історичної Батуринської фортеці, яка існувала в XVII-XVIII століттях. У 1669-1708 роках тут знаходилась резиденція гетьманів Лівобережної України. Відтворені об’єкти розташовані на своїх історичних місцях, що виявлені і досліджені археологами. Музейний комплекс перебуває в процесі наповнення експонатами, але його приміщення вже відкриті для відвідування. Найбільший інтерес викликає виставка воскових фігур українських гетьманів.
Палац Галаганів
Сокиринці 46
В 1823-1829 роках поміщик Павло Галаган спорудив елегантний білосніжний палац в стилі ампір з високим декоративним куполом, навколо якого було розбито ландшафтний парк. Особливістю будівлі стало те, що парадний вхід містився на другому поверсі. Доступ до нього здійснювався завдяки пандусу, який розширювався до землі. У палаці знаходилася велика мистецька галерея, яка стала основою для Чернігівського художнього музею. В наш час тут розміщується Сокиринський аграрний ліцей.
П’ятницька церква
Чернігів 110
Православний храм, побудований в кінці XII – на початку XIII століття на кошти чернігівських купців та названий на честь Святої Параскеви П’ятниці, яка була покровителькою торгівлі. За часів Гетьманщини церкву перебудували в стилі українського бароко, а навколо оновленої споруди виник жіночий монастир. Під час Другої світової війни храм зазнав серйозних пошкоджень. В повоєнні роки були проведені реставраційні роботи, які дозволили відновити первісний середньовічний вигляд церкви.
Собор Бориса й Гліба
Чернігів 65
Як і його сусід Спасо-Преображенський собор, Собор Бориса й Гліба є свідком князівської доби історії України. Православний храм зведений на початку XII століття в давньоруському стилі з елементами романської архітектури. За свою майже тисячолітню історію сакральна споруда неодноразово перебудовувалася, була частиною монастиря і, навіть, католицьким костелом. В 1950-х роках відбулася реконструкція собору з метою повернення йому форм домонгольського періоду. В наш час в храмі розмістився музей та проходять концерти духовної музики.
Катерининська церква
Чернігів 61
На самому краю мису, відокремленому яром від Чернігівського дитинця, височіє білосніжна Катерининська церква. Православний козацький храм в стилі українського бароко з’явився на початку XVIII століття на залишках святині часів Київської Русі. За архітектурною композицією споруда повторює традиційну дерев’яну українську церкву. Завдяки вигідному розташуванню храм деякий час виконував функцію укріпленого фортифікаційного вузла поблизу головної міської фортеці.
Собор Різдва Богородиці
Козелець
Православний храм, побудований в 1752-1763 роках на замовлення графині Наталії Розумовської – матері останнього українського гетьмана Кирила Розумовського і фаворита російської імператриці Єлизавети Петрівни Олексія Розумовського. Графиня вирішила в такий спосіб висловити подяку Богові за щасливу долю своїх синів. Собор Різдва Богородиці – це видатний архітектурний шедевр, силует та витончений ліпний декор якого поєднує форми українського бароко, рококо і класицизму. В нижній частині двоярусного храму розташована церква-усипальниця Розумовських.
Чернігівський колегіум
Чернігів
Найперший на території Лівобережної України навчальний заклад повної середньої, а пізніше вищої духовної освіти, заснований в 1700 році видатним українським церковним діячем і майбутнім православним митрополитом Сибіру Йоаном Тобольським. Чернігівський колегіум став базовою моделлю для аналогічних навчальних закладів не лише Гетьманщини, а й всієї Російської імперії. Щедро оздоблену будівлю в стилі українського бароко увінчує дзвіниця висотою 40 метрів. Сьогодні тут міститься адміністрація заповідника «Чернігів стародавній».
Успенський Єлецький монастир
Чернігів
Перший Успенський Єлецький монастир був закладений в 1060 році чернігівським князем Святославом Ярославичем, проте православна обитель не змогла пережити монголо-татарську навалу. Нове життя святиня отримала в 1635 році. Тоді ж був перебудований в стилі українського бароко Успенський собор – головний храм монастиря і єдина його будівля, яка дійшла до нас з часів Київської Русі. У товщі Єлецької гори, на який стоїть обитель, прокладена розгалужена мережа підземних ходів.
Будівля залізничного вокзалу
Чернігів
Хоча чернігівський залізничний вокзал виглядає, як творіння архітекторів XIX століття, насправді він побудований в 1948-1950 роках на місці вокзалу, зруйнованого в 1941 році німецькою авіацією. Яскрава червона споруда складається з різновеликих об’ємів, що поступово виростають до центра, над яким підноситься увінчана восьмигранним шатром вежа. В декорі вокзалу поєднуються елементи класицизму і наришкінського бароко.
Преображенський Новгород-Сіверський чоловічий монастир
Новгород-Сіверський
Один з найдавніших монастирів-фортець, що зберігся на території України. Заснована в XI столітті православна обитель набула свого сучасного вигляду в результаті перебудов XVII-XIX століть. Монастирське подвір’я оточують високі стіни з бійницями і вежами, загальна протяжність яких складає майже 800 метрів. Серед традиційного для козацьких часів архітектурного ансамблю в стилі українського бароко виділяється неокласичний Спасо-Преображенський собор, зведений в 1791-1806 роках за проектом італійського архітектора Джакомо Кваренгі.
Собор святого Миколая Чудотворця
Ніжин
Зведений в 1650-х роках ніжинський Собор святого Миколая Чудотворця вважається однією з найперших споруд, спроектованих в стилі українського бароко. Монументальний православний храм заввишки 55 метрів повністю відтворює в цеглі звичні прийоми народного дерев’яного зодчества. Собор став прототипом для мурованих хрещатих п’ятибанних храмів, побудованих пізніше на території козацьких полків. Особлива, парадна роль храму, підкреслена і в інтер’єрі, де обабіч головного входу влаштовано на підвищенні спеціальні лоджії для ніжинської полкової старшини.
Будинок полкової канцелярії
Чернігів
Найяскравіший зразок цивільної архітектури козацьких часів, збережений до наших днів. Щедро оздоблений в українському бароковому стилі будинок був зведений в 1690-х роках для чернігівського полковника Якова Лизогуба. Після смерті Лизогуба споруда спочатку перейшла у власність гетьмана Івана Мазепи, а невдовзі тут розмістилася канцелярія Чернігівського козацького полку. Сьогодні приміщення будинку займають фонди Чернігівського обласного історичного музею.
Будинок-музей Генерального судді Василя Кочубея
Батурин
Унікальна адміністративно-житлова споруда, яка одночасно виконувала функцію особистої резиденції Генерального судді Війська Запорозького Василя Кочубея та робочого приміщення, в якому розташувався головний суд Гетьманщини. Хоча зведений в кінці XVII століття будинок дійшов до нашого часу в дещо зміненому вигляді, проте він зберіг свої первісні архітектурні риси українського бароко. Музейна експозиція будинку знайомить відвідувачів з історією родини Кочубеїв.
Палац Рум’янцева-Задунайського
Вишеньки
Хоча Палац Рум’янцева-Задунайського був частково розібраний ще в XIX столітті, будівля досі вражає своїм оригінальним силуетом. Граф Петро Рум’янцев-Задунайський мав особливі архітектурні смаки та любив надавати власним маєткам неповторний вигляд. Не став винятком і графський палац в селі Вишеньки. Проект зведеної в 1786-1787 роках будівлі нагадував чудернацьке поєднання прямокутників та кіл, дуг та арок. Деталі палацу були запозичені з готики, класицизму і близькосхідної архітектури. Сьогодні в колишньому маєтку розміщується дитячий оздоровчий табір.
Садиба Лизогубів
Седнів
Архітектурно-парковий ансамбль, створений впродовж XVII-XIX століть представниками козацько-старшинського, а згодом дворянського роду Лизогубів. Найцікавішою спорудою садиби є Кам’яниця Лизогубів, побудована в 1690 році. За своєю планувальною структурою вона стала розвитком традиційного типу українського народного житла – хати на дві половини. Пізніше до кам’яниці була прибудована вежа в готичному стилі. На території перетвореної на музей садиби розташований ще один великий житловий будинок, зведений в XIX столітті в стилі класицизму.