15 найцікавіших пам’яток Полтавської області
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського
Полтава
Побудований в 1903-1908 роках колишній Будинок Полтавського губернського земства привертає увагу своїм оригінальним зовнішнім виглядом. Розташований тут краєзнавчий музей носить ім’я автора споруди – архітектора і художника Василя Кричевського, який вдало поєднав модерн та українську етніку. Крім місцевих експонатів, серед яких є знайдений на Полтавщині скелет мамонта, в колекції закладу можна побачити старожитності Стародавнього Єгипту, Індії, Японії, Китаю.
Кругла площа (Корпусний сад)
Полтава
Головна площа Полтави і композиційний центр міста, від якого радіально розходяться відразу вісім вулиць. Майдан має форму кола діаметром 345 метрів. Розташовані навколо будівлі утворюють єдиний композиційно завершений архітектурний ансамбль, створений в першій половині XIX століття в стилі губернського класицизму. В 1840-х роках більша частина площі була засаджена деревами та перетворена на парк з широкими радіальними алеями, відомий як Корпусний сад. В центрі майдану встановлений 16-метровий Монумент Слави.
Біла альтанка
Полтава
Оригінальна Біла альтанка була побудована в 1909 році з нагоди 200-річчя Полтавської битви на залишках земляних валів Полтавської фортеці. Під час Другої світової війни німецькі військові розібрали споруду, влаштувавши на її місці зенітно-артилерійський пункт. Вдруге білосніжна колонада, яка так полюбилася жителям міста, з’явилася вже в 1954 році. На внутрішній частині альтанки викарбувані слова з опери Івана Котляревського Наталка Полтавка: «Де згода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона».
Свято-Успенський кафедральний собор
Полтава
Перший кам’яний собор Полтави, зведений в другій половині XVIII століття та розширений в 1899-1900 роках. Хоча православний храм вважається чудовим зразком українського бароко, в його плануванні простежуються також елементи грецької і, навіть, римської архітектури. В радянські часи собор підірвали, від оригінальної будівлі збереглася лише дзвіниця. Після проголошення незалежності України храм був відновлений у своєму початковому вигляді.
Хрестовоздвиженський жіночий монастир
Полтава
Монастир заснований в 1650 році на честь перемоги козаків над військами Речі Посполитої. Перші монастирські споруди зводилися з дерева на вкритій лісом горі, куди від міста вела лише вузька стежка. В 1699-1709 роках для православної обителі побудували мурований Хрестовоздвиженський собор, який став центром архітектурного комплексу в стилі українського бароко. В козацькі часи монастир був значним просвітницьким центром Гетьманщини та мав одну з найбільших бібліотек на території України.
Музей-садиба Івана Котляревського
Полтава
Музейно-меморіальний комплекс, створений на основі садиби, де в 1769 році народився засновник нової української літератури Іван Петрович Котляревський. П’ятикімнатний будинок Котляревського, побудований в традиційному українському стилі, був відтворений в 1969 році з використанням залишків оригінальної історичної будівлі, в якій проживав і працював письменник. Окрім знайденого в обласному архіві плану садиби, реконструкторам допоміг малюнок будинку, зроблений Тарасом Шевченком під час його перебування в Полтаві.
Національний музей-заповідник М. В. Гоголя
Гоголеве
Колишній маєток Гоголів-Яновських, знищений у вогні Другої світової війни та відтворений в 1980-х роках, як музей-заповідник Миколи Васильовича Гоголя. Заповідник площею понад 30 гектарів складається з парку, зведеного в стилі провінційного класицизму Батьківського будинку, в якому майбутній письменник провів дитячі і юнацькі роки, флігеля в традиційному українському стилі, де Гоголь гостював та працював в дорослому віці, гроту Храм самотності, альтанки Мрія, а також Гоголівського культурного центру.
Мгарський Спасо-Преображенський монастир
Мгар
Заснований на початку XVII століття православний Мгарський монастир посідав особливе місце серед святинь Наддніпрянської України, адже більшість місцевих ченців були колишніми козаками, а в 1663 році тут, під іменем монаха Гедеона, перебував гетьман Юрій Хмельницький. В обителі провели свої останні дні колишні Константинопольські патріархи Афанасій III Пателар і Серафим II Анін. Архітектурний ансамбль монастиря сформований навколо Спасо-Преображенського собору, побудованого в кінці XVII століття в стилі українського бароко.
Пам’ятний знак полтавській галушці
Полтава
Символічний пам’ятний знак на честь традиційної для Полтавщини страви української кухні – галушки. Спершу встановлену в 2006 році скульптурну композицію помістили біля Свято-Успенського кафедрального собору, але у зв’язку з численними клопотаннями членів релігійної громади та полтавської інтелігенції цей оригінальний художній витвір перенесли на інший бік Соборного майдану. Біля пам’ятного знаку щорічно відбувається Свято галушки.
Музей важкої бомбардувальної авіації
Полтава
Унікальний авіаційний музей, створений на основі історичного летовища, яке пройшло шлях від цивільного аеродрому до однієї з наймогутніших стратегічних авіабаз світу. Після закінчення холодної війни у Полтаві залишилася єдина на території України важка бомбардувальна авіаційна дивізія, остаточно розформована в 2006 році. Завдяки ентузіазму колишніх військових льотчиків був створений музей, експонатами якого стали літаки, що підлягали знищенню. Окрім стратегічних бомбардувальників, на території музею можна побачити зразки фронтової, транспортної і навчальної авіації.
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Опішня
В невеликому селищі Опішня розташувався науково-дослідницький і культурно-освітній заклад національного значення, метою якого є збереження та популяризація гончарської спадщини України. Музей володіє найбільшою в країні колекцією творів народних майстрів-гончарів і художників-керамістів. Понад 50 тисяч експонатів представляють роботи митців з усіх історико-етнографічних регіонів України. При музеї діє крамниця, де можна придбати глиняний посуд та опішнянську кераміку.
Національний Сорочинський ярмарок
Великі Сорочинці
Село Великі Сорочинці так і залишилося б, як і багато інших сіл Полтавщини, маловідомим, якби його не прославив на віки великий земляк Микола Васильович Гоголь. Сорочинський ярмарок надзвичайно колоритно описаний в однойменній повісті письменника, що є складовою частиною циклу «Вечорів на хуторі біля Диканьки». Заснований в XVIII столітті та закритий радянською владою в 1920-х роках, ярмарок був відроджений в 1966 році. Сучасний Сорочинський ярмарок проводиться один раз на рік в передостанній тиждень серпня на спеціально облаштованій Жабокрицькій площі.
Сампсоніївська церква
Полтава
Храм-пам’ятник, зведений на полі Полтавської битви 1709 року. Сампсоніївська церква побудована в неоросійському стилі в 1852-1856 роках. Споруда увінчана центральною банею та п’ятьма бічними декоративними главками. Під час створення образу храму широко використовувалися арки і барокові портали вікон. До 200-річчя Полтавської битви до церкви було добудовано дзвіницю та встановлено мармуровий іконостас із різьбленими орнаментами і кольоровими мозаїками.
Свято-Миколаївська церква
Диканька
Храм-усипальниця українського аристократичного роду козацького походження Кочубеїв. Свято-Миколаївська церква побудована в 1794-1797 роках князем Віктором Кочубеєм, який став першим державним канцлером внутрішніх справ Російської імперії. Неокласичний храм спроектований у вигляді ротонди – круглої у плані споруди, прикрашеної колонами. При будівництві церкви була застосована система подвійного купола, що поліпшило її акустику та освітлення.
Садиба Закревських
Березова Рудка
Палацово-парковий комплекс, створений впродовж XVIII-XIX століть представниками козацько-старшинського, а згодом дворянського роду Закревських. Центральною спорудою комплексу є двоповерховий палац, побудований в 1830-х роках в необароковому стилі. До складу садиби входить унікальна для України усипальниця Закревських, спроектована у вигляді єгипетської піраміди. Маєток неодноразово відвідував Тарас Шевченко. В наш час територія садиби належить Березоворудському аграрному коледжу, частиною якого є Березоворудський історико-краєзнавчий музей.