15 найцікавіших пам’яток Сумської області
Свято-Троїцький собор
Суми
Православний Свято-Троїцький собор можна назвати найціннішим подарунком рідному місту від цукрового магната і мецената Павла Харитоненка. Відомий на всю Російську імперію підприємець запропонував сумському духовенству побудувати за власні кошти храм, який би нагадував розкішні неокласичні собори Санкт-Петербурга. Хоча розпочате в 1901 році будівництво в цілому завершилось до початку Першої світової війни, смерть Харитоненка та наступні історичні події завадили освяченню храму, яке відбулося тільки в 1996 році.
Спасо-Преображенський собор
Суми
Величний Спасо-Преображенський собор має довгу історію будівництва. Закладений в 1776 році православний храм набув свого сучасного вигляду тільки в 1892 році. Змінивши декількох архітекторів, споруда поєднала у собі елементи різних стилів, таких як ренесанс, бароко та класицизм. Фасад собору прикрашають багато ліпних деталей, які зачаровують майстерністю виконання, а біля підніжжя куполів розташовані скульптури святих. На 56-метровій дзвіниці храму встановлений годинник з курантами роботи англійських майстрів.
Садиба Кеніга (Палац Голіцина)
Тростянець
Поміщицька садиба в Тростянці з’явилася в середині XVIII століття. У 1832 році її власником став князь Василь Голіцин. Він перебудував маєток, зробивши його більш вишуканим, довкола був посаджений парк. В 1874 році садибу купує мільйонер Леопольд Кеніг, який провів реконструкцію палацу. Побудована у стилі неокласицизму споруда доповнилася елементами бароко. В наш час приміщення палацу займають музеї. Поруч із центральною будівлею колишнього маєтку знаходиться ще одна цікава пам’ятка – схожий на фортецю манеж Круглий двір.
Круглий двір
Тростянець
Унікальний манеж, побудований в 1749 році як частина маєтку власників Тростянця Надаржинських. Овальна у плані споруда розміром 85 на 65 метрів схожа на невелику фортецю, по периметру якої розміщено чотири круглі вежі. В архітектурі Круглого двору поєдналися елементи готики та українського бароко. Манеж використовувався для господарських потреб, а також як сцена і житло для акторів кріпосного театру, заснованого новим власником маєтку, князем Василем Голіциним. Влітку Круглий двір перетворюється на місце проведення різноманітних масових заходів.
Сумська альтанка
Суми
Своєю появою один з найяскравіших архітектурних шедеврів Сум завдячує геологам, які наприкінці XIX століття намагалися знайти на території міста поклади нафти, але, не знайшовши нічого, залишили покинуту свердловину. Міщанин Йосиф Ліщинський, сподіваючись на вдалі пошуки в майбутньому, викупив цю ділянку землі та звів над свердловиною вишукану альтанку. Прикрашена майстерним різьбленням дерев’яна конструкція була побудована без єдиного цвяха. З того часу до наших днів дійшла традиція використовувати альтанку як сцену для духових оркестрів.
Сумський художній музей імені Никанора Онацького
Суми
Сумський художній музей заснований в 1920 році художником, поетом, педагогом і громадським діячем Никанором Онацьким. Це справжня скарбниця українського та зарубіжного образотворчого і декоративного-ужиткового мистецтва XVI-ХХІ століть, в основу якої покладено мистецьке зібрання відомого київського підприємця та мецената Оскара Гансена. Музей розташований в колишній будівлі Державного банку, зведеній в кінці XIX століття в стилі неокласицизму.
Різдва Богородиці Молченський печерський жіночий монастир
Путивль
Православний Молченський печерський монастир був заснований в 1593 році, як монастир-фортеця, в якій неодноразово знаходили прихисток жителі Путивля. Сучасний архітектурний ансамбль обителі сформувався впродовж XVII-XIX століть. Центральною будівлею святині є оборонний Собор Різдва Пресвятої Богородиці, зведений на початку XVII століття та пізніше перебудований в стилі наришкінського бароко. В 1604-1605 роках монастир використовував як свою резиденцію майбутній московський цар Лжедмитрій I.
Палац Харитоненка
Кияниця
Наприкінці XIX століття найбагатший мешканець Сум – цукровий магнат Іван Харитоненко – вирішив звести для себе заміський маєток. Так на околиці села Кияниця з’явився розкішний неоренесансний палац. Будівлю оточує великий англійський парк, в якому ростуть як звичні для України, так і екзотичні рослини. В радянські часи в маєтку розміщувалась туристична база, а сьогодні палац та парк перебувають у підпорядкуванні Сумського національного аграрного університету.
Трьоханастасіївська церква
Глухів
Сучасна православна Трьоханастасіївська церква побудована в 1885-1893 роках на місці домового храму гетьманської родини Івана Скоропадського. Спроектована в неовізантійському стилі будівля виділяється великим кубічним об’ємом з високими вікнами та п’ятьма близько розташованими банями. Іконостас церкви виготовлений з білого італійського мармуру. В храмі розташований родинний склеп цукрових магнатів Терещенків, які на початку XX століття стали одними з найбільших землевласників Російської імперії.
Воскресенський собор
Суми
Найстаріший збережений храм Сум та найперша мурована споруда міста, побудована наприкінці XVII – на початку XVIII століть. Зведений в стилі українського бароко православний Воскресенський собор належить до особливо цінного типу храмів, в якому гармонійно поєднані традиційні риси дерев’яної і кам’яної української архітектури. Завдяки товщині стін в півтора метри та підземним ходам, що вели до річки Псел, собор виконував також оборонну функцію. Сучасна храмова дзвіниця побудована в 1906 році в стилі необароко.
Сумський обласний краєзнавчий музей
Суми
Сумський обласний краєзнавчий музей виник в 1939 році в результаті відокремлення археологічних, етнографічних і природничих колекцій художньо-історичного музею, відомого в наш час як Сумський художній музей імені Никанора Онацького. З 1972 року культурно-освітній заклад розташувався в одній з найкрасивіших споруд міста – колишній будівлі повітової земської управи, зведеній в 1885-1886 роках в стилі неоренесансу. Г-подібну у плані споруду з високим цокольним поверхом об’єднує баштоподібний виступ, який завершується куполом зі шпилем.
Садиба Суханових-Сумовських
Суми
Невеликий але вишуканий палац, побудований в 1890-х роках підприємцем Миколою Сухановим. Спроектована за всіма канонами класичної архітектури споруда виділяється багатим оздобленням фасадів, яке присутнє також на розташованому поряд одноповерховому господарському корпусі. Пізніше садиба стала власністю родини Сумовських, колекція декоративно-ужиткового мистецтва яких увійшла до зібрань Сумського художнього музею. З 1991 року в палаці розміщений Інститут прикладної фізики НАН України.
Софроніївський монастир
Нова Слобода
Старовинний монастир, майже повністю зруйнований радянською владою та відроджений в 1999 році. Точної дати заснування православної обителі в Новій Слободі невідомо. За переказами перші монахи оселилися в цьому місці ще в часи Київської Русі. На початок XX століття архітектурний ансамбль Софроніївського монастиря нараховував 61 споруду, з яких збереглися Надбрамна Покровська церква, трапезна, ризниця і лікарняний корпус з церквою Пророка Іллі.
Покровський собор
Охтирка
Унікальний зразок сакральної архітектури періоду українського бароко. Побудований в 1753-1768 роках Покровський собор за своїм об’ємно-просторовим рішенням нагадує корабель завдовжки 50 і висотою 46 метрів. Проект храму довгий час приписувався всесвітньовідомому зодчому Бартоломео Растреллі, проте сучасні дослідники вважають автором споруди Дмитра Ухтомського – головного архітектора Москви в період правління імператриці Єлизавети Петрівни. Поряд з собором розташовані Введенська церква-дзвіниця та Церква Різдва Христового.
Палац княгині Львової
Бочечки
Білосніжний палац в стилі високого класицизму, побудований в 1783 році на замовлення власниці села Бочечки – княгині Львової. В середині XIX століття споруда зазнала реконструкції фасадів, після якої вони набули деяких рис, властивих неоренесансній стилістиці. Центральним приміщенням палацу стала танцювальна зала, оформлена виступом в бік садибного парку у вигляді широкої напівротонди. З 1935 року в будівлі розмістилася сільська школа.