12 найцікавіших пам’яток Дніпропетровської області
Січеславська Набережна
Дніпро
Мальовнича вулиця-бульвар, розташована уздовж правого берега річки Дніпро в центральній частині однойменного міста. Улюблене місце прогулянок жителів і гостей Дніпра простяглося на 4700 метрів від Старого мосту на схід до Мерефо-Херсонського залізничного мосту. Січеславська Набережна є центральною частиною великої набережної завдовжки 23 кілометри, що робить її найдовшою набережною в Європі. Щоб зберегти берег від розмивання грунтовими водами, вулицю було укріплено дамбою, зведеною з металургійних відходів.
Спасо-Преображенський кафедральний собор
Дніпро
За задумом генерал-губернатора Новоросійського намісництва князя Григорія Потьомкіна головний православний храм Катеринослава повинен був стати грандіозною спорудою, створеною за зразком римської Базиліки Святого Павла за мурами. Перший камінь в його фундамент заклали в 1786 році російська імператриця Катерина ІІ та Австрійський імператор Йосип ІІ Габсбург. Проте амбітним планам не вдалося здійснитися і завершили будівництво неокласичного собору тільки в 1835 році за новим, вже скромнішим проектом.
Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького
Дніпро
Один з найстаріших музеїв України, заснований в 1849 році Катеринославським губернатором Андрієм Фабром. В 1905 році заклад переїхав в спеціально побудоване за німецьким зразком приміщення, де під керівництвом історика і етнографа Дмитра Яворницького була зібрана унікальна колекція старожитностей. Найціннішими експонатами музею є мумія єгипетської жінки з дитиною, половецькі «баби» та Керносівський ідол віком понад чотири тисячі років.
Центр Менора
Дніпро
Найбільший у світі єврейський громадський комплекс, відкритий в 2012 році в місті Дніпро. Двадцятиповерхова споруда висотою 77 метрів складається з семи веж, що символізують юдейський Храмовий семисвічник. В оздобленні першого поверху Менори, який називається Галерея, представлені 12 фасадів будівель старовинного Катеринослава, де проходило єврейське життя міста. На трьох поверхах центру розташований Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні». На даху Менори знаходиться оглядовий майданчик з панорамним видом на Дніпро.
Костел святого Миколая
Кам’янське
Неоготичний силует Костелу святого Миколая відразу впадає в око на фоні міського пейзажу Кам’янського. Грація башт, націлених шпилями у небо, масивні двері і вікна аркової форми – все це надає римо-католицькому храму екзотичного для центральної України середньовічного шарму. Костел побудований 1895-1897 роках на кошти робітників та керівництва Дніпровського металургійного заводу, більшість з яких були етнічними поляками. В наш час відродженою святинею опікуються ченці Ордена Капуцинів.
Троїцький собор
Самар
Шедевр дерев’яного українського бароко та найбільший дерев’яний храм України, побудований в 1772-1781 роках народним майстром Якимом Погребняком без жодного металічного цвяха. Конструктивно і композиційно православний Троїцький собор є винятковим мистецьким твором, який складає гідну конкуренцію найкращим мурованим соборам козацьких часів. Споруда заввишки 65 метрів являє собою дев’ятибанну симетричну композицію, з найвищою банею посередині, чотирма дещо нижчими на чотири сторони світу та чотирма ще нижчими між ними.
Потьомкінський палац
Дніпро
Палац, зведений в кінці XVIII століття, як резиденція генерал-губернатора Новоросійського намісництва князя Григорія Потьомкіна-Таврійського. Масштабний проект, виконаний у стилі класицизму, складався з трьох частин: центральної та бічних крил з лоджіями. Центральна зала споруди була настільки великою, що в ній міг розміститися цілий полк кінноти. Після смерті Потьомкіна будівля неодноразово змінювала своє призначення, поки не перетворилася на Палац студентів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
Дніпровський будинок органної і камерної музики (Свято-Миколаївський собор)
Дніпро
Дніпровський будинок органної і камерної музики займає приміщення одного з найкращих архітектурних шедеврів міста – Свято-Миколаївського собору. Православний храм зведений в 1913-1915 роках в стилі неокласицизму з елементами бароко. П’ятикупольний собор у формі ротонди виділяється вишуканістю та елегантністю форм. В 1980 році споруду реконструювали і встановили тут 12-тонний механічний орган німецької фірми Зауер. З 2013 року в підвальній частині храму відбуваються регулярні служби.
Свято-Троїцький собор
Дніпро
Дніпровський Свято-Троїцький собор зведений на місці найстарішого, ще дерев’яного, храму міста. Будівництво православної святині розпочалося в 1845 році, а остаточно завершилися наприкінці XIX століття, коли собор і розташована поряд дзвіниця були з’єднані між собою сполучним приділом, що збільшило площу храму у два рази. В архітектурі собору можна побачити досить рідкісне поєднання класичного та російсько-візантійського стилів. Особливо цікавою є композиція прямокутних у плані апсид – бічних понижених виступів споруди.
Центр народного мистецтва Петриківка
Петриківка
Петриківський розпис є унікальним видом українського народного декоративно-орнаментального малярства, яке зародилося в селищі Петриківка та було включене до списку об’єктів нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Окремі речі з візерунками в спосіб петриківського розпису збереглися ще з XVIII століття, однак у сучасному розумінні цей мистецький напрямок утворився наприкінці XIX – на початку XX століття. В центрі можна не тільки оглянути і придбати вироби створені колективом з близько 40 майстрів, а й самому стати учасником художнього майстер-класу.
Дніпропетровський академічний театр опери та балету
Дніпро
Театр опери та балету у Дніпрі має два дні народження. Перший, створений в 1931 році колектив, після початку Другої світової війни був евакуйований до російського Красноярська і об’єднаний там з одеською трупою. Відродження культурного закладу відбулося в 1974 році. Хоча під час створення будівлі архітектори взяли за основу проект Житомирського музично-драматичного театру, зовнішнє та внутрішнє оформлення Дніпровської опери унікальне.
Кодацька фортеця
Старі Кодаки
Залишки валів легендарної Кодацької фортеці, розташовані на високому кам’янистому березі Дніпра та частково знищені в радянські часи під час розробки гранітного кар’єру. Спроектоване за останнім словом фортифікаційного мистецтва укріплення було побудоване урядом Речі Посполитої в 1635-1639 роках, щоб ізолювати козацькі землі від решти України і перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ. З 1648 року захоплений військами Богдана Хмельницького Кодак перетворився на опорний пункт козацького війська. В 1720-х роках татари захопили та зруйнували фортецю.