10 найцікавіших пам’яток Херсонської області
Біосферний заповідник Асканія-Нова
Каховський район
Найбільший степовий заповідник Європи, заснований в 1898 році поміщиком німецького походження бароном Фрідріхом Фальц-Фейном. Природознавець акліматизував десятки видів диких ссавців і птахів, звезених з усіх континентів планети. Площа Асканії-Нової становить 333 квадратних кілометри, включаючи 110 квадратних кілометрів «абсолютно заповідної» степової зони, якої ніколи не торкався плуг. На території заповідника розташовані ботанічний сад, зоологічний парк, а також заболочена зона Великий Чапельський під. Завдяки Асканії-Новій вцілів як вид та був повернутий в дику природу Кінь Пржевальського.
Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка
Херсон
Херсонський художній музей названий на честь видатного уродженця міста – художника-аквареліста Олексія Шовкуненка. Культурно-освітній заклад створений в 1978 році на базі художнього відділу Херсонського краєзнавчого музею та великої приватної колекції, подарованої місту жителькою Ленінграда Марією Корніловською. Одне з найцікавіших мистецьких зібрань України розмістилося в колишній будівлі Херсонської міської думи. Зведена в 1904-1905 роках неоренесансна споруда своїм зовнішнім виглядом нагадує типову європейську ратушу. В 2022 році музей був розграбований російською окупаційною адміністрацією.
Свято-Катерининський (Спаський) собор
Херсон
Найстаріший кам’яний храм Херсона, побудований в 1781-1786 роках на місці дерев’яної Михайлівської церкви. Хрещата у плані споруда спроектована в найкращих традиціях класицизму та прикрашена колонами і нішами з скульптурними фігурами. В 1808 році поряд з собором звели дзвіницю, від якої до наших днів зберігся лише нижній ярус. В склепі під собором був похований засновник міста та новоросійський генерал-губернатор князь Григорій Потьомкін-Таврійський, останки якого в 2022 році викрала російська окупаційна адміністрація.
Джарилгач
Скадовський район
Найбільший острів України та всього Чорного моря. При цьому на «Українських Мальдівах», як часто називають Джарилгач за його білі піщані пляжі, омиті блакитно-бірюзовими водами, не має жодного поселення. Всю територію острова площею 56 квадратних кілометрів, а також прилеглу морську акваторію, займає національний природний парк. На Джарилгачі знаходиться близько 200 лиманних озер, частина з яких регулярно пересихають або затоплюються морем. Завдяки багатству флори і фауни острів приваблює не лише численних туристів, а й вчених.
Олешківські піски
Херсонський район
Найбільший піщаний масив України і другий за розміром на Європейському континенті. Олешківські піски складаються з семи «арен» загальною площею 1610 квадратних кілометрів. Як і справжні пустелі, арени вкривають численні бархани висотою до 20 метрів. Влітку пісок нагрівається до 70 градусів, утворюючи гарячі вертикальні потоки повітря, які розганяють дощові хмари, через що опади тут трапляються значно рідше, ніж в інших частинах Херсонської області. Розширення пустельних територій стримують штучно насаджені соснові ліси.
Сиваш
Скадовський, Каховський і Генічеський район
Система мілководних заток, відокремлених від Азовського моря Арабатською косою. Завдяки невеликій глибині, яка не перевищує 3,5 метри, влітку вода тут прогрівається до 32 градусів. Через високу солоність та насиченість різноманітними хімічними елементами Сиваш мало придатний для проживання живих організмів, проте водойма має лікувальні властивості, особливо цінуються сиваські грязі. Ще одна унікальна особливість Сивашу – його колір. В сонячну погоду окремі частини затоки набувають яскраво-рожевого відтінку.
Арабатська Стрілка
Генічеський район
Довга і вузька піщана коса-півострів, яка відділяє Сиваш від Азовського моря. Довжина Арабатської Стрілки складає 115 кілометрів, а ширина коливається від 270 метрів до 7,5 кілометрів в розширеній північній частині. Коса користується популярністю у туристів не тільки через поєднання теплого моря та широких піщаних пляжів. Арабатська Стрілка відома, як екологічно чисте місце з можливістю оздоровчого відпочинку. Останньому сприяють місцеві солоні озера, термальні мінеральні джерела, а також повітря насичене іонами брому і йоду.
Херсонський обласний краєзнавчий музей
Херсон
Історія краєзнавчого музею у Херсоні бере свій початок від двох колекцій, які декілька разів об’єднувалися і роз’єднувалися в окремі заклади. Це археологічний музей, заснований в 1890 році дослідником Херсонщини Віктором Гошкевичем на базі його власних знахідок, а також природознавчий музей, створений в 1897 році ботаніком Йосипом Пачоським. Головний корпус об’єднаного краєзнавчого музею розташований в будівлі колишнього Окружного суду, зведеній в 1890-х роках в стилі класицизму. В 2022 році музей був розграбований російською окупаційною адміністрацією.
Очаківська брама Херсонської фортеці
Херсон
Одна з небагатьох вцілілих частин оборонних укріплень Херсону, побудованих відразу після заснування сучасного міста в 1778 році. Брама забезпечувала проїзд в Херсонську фортецю зі сторони Очакова. Попереду воріт додатковим оборонним елементом слугував сухий рів, через який був перекинутий підйомний міст. З внутрішньої частини брами сходами можна піднятись на фрагмент фортечних земляних валів, відновлений в радянські часи.
Свято-Успенський собор
Херсон
Херсонський Свято-Успенський собор побудований за ініціативою жителів купецьких кварталів, які стрімко розросталися разом з молодим містом. Неокласична будівля довжиною 46, шириною 31 і висотою 40 метрів була зведена всього за один 1798 рік. В храмі встановили вражаючих розмірів іконостас з 50 ікон та відкрили велику бібліотеку. У зв’язку з переведенням Свято-Катерининського собору до військового відомства, функція головної святині Херсонської губернії перейшла до Свято-Успенського храму.