40 найцікавіших пам’яток Криму
Воронцовський палац
Алупка
Розташований на березі Чорного моря палацово-парковий комплекс, що органічно вписався в навколишній ландшафт підніжжя гори Ай-Петрі. Маєток зведений в 1828-1848 роках для новоросійського генерал-губернатора графа Михайла Воронцова за проектом англійського архітектора Едварда Блора, який брав участь в будівництві Букінгемського палацу. Західна частина будівлі виконана в стилі англійських Тюдорів, а її південний фасад являє собою прекрасний зразок мавританської архітектури. Воронцовський палац оточує справжній шедевр садово-паркового мистецтва – Алупкинський парк. В 1956 році тут відкрито музей.
Лівадійський палац
Лівадія
Прекрасний білосніжний палац в стилі італійського відродження. Заснований маєток в кінці XVIII століття грецьким офіцером на російській службі Ламбросом Кацонісом, який назвав це місце на згадку про своє рідне місто Лівадію. В 1861 році він стає літньою резиденцією імператорської сім’ї, після чого палацово-парковий комплекс перебудовується і розширюється. В 1910-1911 роках старий палац було вирішено знести і на його фундаменті збудувати новий. В лютому 1945 року тут проходила Ялтинська конференція керівників трьох союзних держав – СРСР, США і Великої Британії. В 1993 році Лівадійський палац отримав статус музею.
Ластівчине гніздо
Гаспра
На 40-метровій скелі над самим Чорним морем підноситься романтичний «замок». Перша, ще дерев’яна, будівля на цьому місці з’явилась в кінці XIX століття. Свій сучасний вигляд Ластівчине гніздо отримало завдяки нафтовому промисловцю німецького походження барону Штейнгелю. В 1912 році він побудував особняк, який нагадував середньовічні лицарські замки своєї батьківщини. Оригінальна ступінчаста композиція споруди виходила з малих розмірів ділянки. Будівля 12-метрової висоти розташовувалася на фундаменті 10 на 20 метрів. В наш час Ластівчине гніздо працює як культурно-виставковий комплекс.
Національний заповідник Херсонес Таврійський
Севастополь
Руїни античного міста-держави, заснованого в V столітті до нашої ери. Херсонес став найбільшою грецькою колонією на території України, яка проіснувала до Пізнього Середньовіччя. В часи панування Візантійської імперії тут прийняв хрещення київський князь Володимир Святославович. В 1892 році на базі археологічних знахідок Херсонесу був відкритий музей. Комплекс складається з розкопаних залишків міських будівель, Античної експозиції, Візантійської експозиції, виставки кам’яних предметів під відкритим небом, Володимирського собору XIX століття і сигнального дзвону XVIII століття. Фонди музею нараховують близько 200 тисяч експонатів.
Ханський палац
Бахчисарай
Родова резиденція династії Гереїв – правителів Кримського ханства. Будівництво палацу в османському стилі розпочалося в XVI столітті разом з будівництвом міста. Його головною архітектурною ідеєю стало втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі. В 1736 році російські війська спалили Бахчисарай, після чого комплекс було майже повністю перебудовано. Ряд реконструкцій відбулося вже в часи Російської імперії. Свій остаточний вигляд палац отримав на початку XIX століття. З 1908 року колишня ханська резиденція перетворилася на музей.
Генуезька фортеця
Судак
Фортеця зведена генуезцями в XIV-XV століттях на місці візантійських укріплень, що існували тут з раннього середньовіччя, та доповнена будівлями періоду Османської і Російської імперій. Величний оборонний комплекс розкинувся на горі висотою 157 метрів, біля Судацької бухти Чорного моря і має два яруси фортифікацій, між якими розташовувалось місто. Крім стін та башт, до нашого часу добре збереглися Консульський замок, мечеть Падишах-Джамі і декілька господарських будівель. Приміщення мечеті займає історико-археологічний музей.
Масандрівський палац
Масандра
Палацово-парковий комплекс, спроектований в французькому стилі часів короля Людовика XIII. Будівництво маєтку в 1881-1882 роках розпочав князь Семен Воронцов, а закінчили в 1892-1902 роках імператори Олександр III і Микола II. Палац призначався для відпочинку, тому в ньому не було апартаментів для прийомів і парадних зал. Члени імператорської сім’ї приїжджали сюди для прогулянок чудовим ландшафтним парком. Після другої світової війни комплекс використовувався як державна дача, де відпочивали Сталін, Хрущов і Брежнєв. В 1992 році тут відкрито музей.
Феодосійська національна картинна галерея імені І. К. Айвазовського
Феодосія
Основою експозиції Феодосійської національної картинної галереї стали 49 картин, які всесвітньовідомий художник-мариніст Іван Айвазовський заповів рідному місту, куди його батьки, етнічні вірмени, переселилися з Галичини. З часом зібрання розрослося до понад 400 полотен та зайняло дві будівлі: особняк, де проживав сам художник і будинок його сестри. В музеї також експонуються особисті речі Айвазовського, архівні документи та фотографії і роботи інших майстрів пейзажного живопису XVIII-XXI століть.
Набережна імені Леніна
Ялта
Найпопулярніше місце для прогулянок Ялтою, яке стало одним з символів курортного відпочинку на південному узбережжі Криму. Мальовнича пішохідна вулиця простяглася на півтора кілометра вздовж берега Чорного моря. Обрамлена пальмами і заповнена безперервною низкою магазинів, кав’ярень та ресторанів, набережна з’єднує стару Ялту з новими курортними районами міста. Історичне ядро вулиці сформувалося в кінці XIX – на початку XX століття. Тут можна побачити будівлі стилі неокласицизму, модерну і, навіть, мавританської еклектики.
Ай-Петрі
Ялтинська міська рада
Хоча, маючи висоту 1234 метри на рівнем моря, Ай-Петрі не є найвищою вершиною Кримських гір, скеля стала найвідомішим та найвідвідуванішим об’єктом гірського масиву. Численних туристів приваблюють як силует самої гори, схожий на зуби гігантського дракона, так і захоплюючі краєвиди чорноморського узбережжя та Ялти, що відкриваються з Ай-Петрі. Ще однією складовою популярності є легка доступність вершини. На Ай-Петрі проведена канатна дорога, завдяки якій весь підйом на гору займає близько 20 хвилин.
Володимирський собор (Херсонес)
Севастополь
Собор побудований на згадку про хрещення київського князя Володимира Великого, яке відбулося в 988 році в місті Херсонесі. Головна православна святиня Криму зведена в 1861-1891 роках над місцем розкопок старовинної грецької базиліки. Спроектований в неовізантійському стилі храм вражає своєю величчю, красою та пропорційністю ліній. В собор було передано мощі 115 святих, серед яких є і частинка мощей князя Володимира. Храм сильно постраждав під час Другої світової війни та був відновлений після проголошення незалежності України.
Чуфут-Кале
Бахчисарайський район
Середньовічне місто-фортеця і найкраще збережене поселення, серед покинутих кримських «печерних міст». Чуфут-Кале розташувалося на висоті 581 метр над рівнем моря, на гірському плато, за три кілометри від Бахчисараю. Місце для побудови укріплення було вибрано дуже вдало: майже з усіх боків плато оточують неприступні круті схили, а зі сходу воно з’єднується з горою Бешик-Тау. Засноване в V-VI столітті поселення досягло свого найбільшого розвитку в період Кримського ханства, першою столицею якого стало Чуфут-Кале. Після захоплення ханства Російською імперією розпочався занепад міста, яке повністю спорожніло в кінці XIX століття.
Успенський Анастасіївський чоловічий монастир
Бахчисарай
Печерний православний монастир, історія якого розпочалася ще в VIII столітті. Скельний комплекс розташований поряд з Бахчисараєм, в урочищі Маріам-Дере. Його утворюють печерні церкви, житлові та господарчі приміщення, які доповнюються наземними будівлями. За переказами, першими поселенцями обителі були грецькі монахи, що втекли від переслідувань епохи іконоборства в Візантійській імперії. Після захоплення Криму татарами, монастир став центром християнського життя на території Кримського ханства.
Військово-морський музейний комплекс Балаклава
Балаклава
Унікальний музейний комплекс, розташований в підземеллях гори Таврос, в штольнях колишнього підземного заводу з ремонту та обслуговування підводних човнів. В захищеному каналі довжиною понад 600 метрів могли одночасно розміститися до семи військових субмарин. До складу комплексу також входила ремонтно-технічна база, призначена для зберігання і обслуговування ядерної зброї. Після розпаду СРСР об’єкт як військова одиниця втратив свою актуальність та був перетворений на музей підводних сил Чорноморського флоту.
Джума-Джамі
Євпаторія
Мечеть Джума-Джамі з’явилась завдяки хану Девлету I Гераю. Кримський правитель захотів звести велику мечеть, яка стала б рівнею стамбульським святиням. Храм був побудований в середині XVI століття турецьким архітектором Сінаном – автором всесвітньовідомої стамбульської Мечеті Сулейманіє. Джума-Джамі стала не тільки найбільшою мусульманською святинею Кримського півострова, а й місцем коронації кримських ханів. Незважаючи на ряд реконструкцій, храм зберіг свій початковий османський архітектурний стиль.
Комплекс караїмських кенас в Євпаторії
Євпаторія
Головний духовний центр караїмів – одного з трьох корінних народів Криму, релігія якого поєднує в собі елементи юдаїзму, християнства та ісламу. Побудований на початку XIX століття храмовий комплекс складається з Великої і Малої кенаси, релігійної школи, благодійної їдальні, господарського подвір’я та декількох внутрішніх двориків: Виноградного, Мармурового, Очікування молитви, Ритуального і Меморіального. При кенасах діє музей караїмської культури, караїмська бібліотека та кафе караїмської кухні.
Церква Воскресіння Христового
Форос
Проїжджаючи з Ялти в Форос можна помітити білосніжну церкву, зведену на крутій скелі, висота якої перевищує 400 метрів над рівнем моря. Завдяки такому розташуванню в туманну погоду храм ніби виринає з хмар. Церква Воскресіння Христового побудована в 1888-1892 роках в російсько-візантійському стилі чайним магнатом Олександром Кузнецовим. Перед храмом розміщений оглядовий майданчик, з якого відкривається прекрасний вид на узбережжя.
Собор Олександра Невського
Ялта
Розташований біля підніжжя пагорба Дарсан Собор Олександра Невського був зведений в 1891-1902 роках, як головний православний храм швидко зростаючої Ялти. Двохповерховий собор спроектований в давньоросійському стилі з шатровим ганком, відкритими галереями, цибулястими банями і численними декоративними елементами, характерними для архітектури допетровських часів. Інтер’єр храму розписаний в візантійському стилі київським художником Іваном Мурашко.
Юсуповський палац
Кореїз
Хоча історія Юсуповського палацу розпочалася ще в кінці XVIII століття, свої сучасні вигляд і назву він отримав в 1909 році, завдяки представнику однієї з найбагатших та найвпливовіших аристократичних родин Російській імперії, князю Феліксу Юсупову. Класичний романсько-ренесансний фасад будівлі контрастує з її інтер’єром, оформленим в стилі модерн. Після встановлення радянської влади палацово-парковий комплекс перетворився на державну дачу, серед гостей якої були Йосип Сталін, Франклін Рузвельт і Вінстон Черчилль.
Палац Дюльбер
Кореїз
У перекладі з кримськотатарської слово «Дюльбер» означає «красивий», «чарівний». Палац з такою назвою побудував в 1895-1897 роках двоюрідний брат російського імператора Олександра III, великий князь Петро Романов. Екзотична будівля була спроєктована в мавританському стилі за ескізами, зробленим самим князем під час подорожей країнами Близького Сходу та Північної Африки. З 1922 року розташований на чорноморському узбережжі палацово-парковий комплекс функціонує, як елітний державний санаторій.
Володимирський собор
Севастополь
Оскільки в межах Севастополя розташовані відразу два православні Володимирські собори, зведений на Центральному міському пагорбі храм також називають Усипальницею адміралів. Розпочате в 1854 році будівництво майже відразу довелося зупинити через облогу Севастополя британсько-французькими військами. Собор був завершений в 1888 році, а його початковий псевдоісторичний російсько-візантійський стиль змінився на більш історично достовірний неовізантійський. В оздоблені храму брали участь італійські і швейцарські майстри.
Церква Івана Предтечі
Керч
Церква Івана Предтечі – це не тільки найстаріший діючий храм Криму, а й одна з небагатьох пам’яток візантійської архітектури, які збереглися на території України. Хоча точна дата побудови церкви невідома, більшість дослідників схиляються до думки, що вівтарна частина православного храму була зведена в VIII столітті з використанням залишків більш давньої споруди. В XIX столітті церкву розширили, прибудувавши притвори та дзвіницю у неовізантійському стилі. Після реставрації 1970-х років середньовічна частина храму повернула свій первісний вигляд.
Свято-Миколаївський собор
Євпаторія
Монументальний православний храм, до збору грошей на будівництво якого були залучені не лише християнські, а й мусульманська, юдейська і караїмська громади Євпаторії. Свято-Миколаївський собор зведений в 1893-1899 роках в неовізантійському стилі. В архітектурному плані основна частина будівлі являє собою восьмикутник, перекритий монолітним бетонним куполом, діаметром 18 метрів. Архітектор Олександр Бернардацці вирішив повністю відмовився від традиційних для таких споруд пілонів, що несуть на собі основний тягар купола.
Мангуп (Феодоро)
Бахчисарайський район
Руїни заснованого на початку XIV та покинутого в кінці XVIII століття міста-фортеці, столиці середньовічного греко-готського Князівства Феодоро, а пізніше центру невеликої турецької провінції. Мангуп знаходиться в Кримських горах, на вершині Мангупського плато, на висоті 584 метри над рівнем моря. Сама природа створила це порізане ярами плато у вигляді фортеці, майже по всьому периметру захищеної стрімкими обривами. Будівничим лише довелось доповнити природні бастіони стометровою оборонною стіною і баштою, що виконувала функцію міської цитаделі.
Балаклавська бухта
Балаклава
Мальовнича, звивиста бухта, врізана у скельний масив південного узбережжя Криму. Балаклавська бухта виникла в результаті тектонічного розлому та має довжину близько 1500 метрів. Захищена від вітрів і високих хвиль, ця місцевість здавна приваблювала людей, як зручне місце для життя. Ще у VII столітті до нашої ери тут виникло поселення таврів – найдавніший відомий попередник сучасної Балаклави. В радянські часи в бухті розташовувався один із найсекретніших об’єктів СРСР – захована під скелями база ремонту та обслуговування підводних човнів.
Канатна дорога Місхор – Ай-Петрі
Ялтинська міська рада
Пасажирська канатна дорога, яка з’єднує курортну місцевість Місхор з найвідвідуванішою вершиною Кримських гір – горою Ай-Петрі. Дорога має загальну довжину 2980 метрів та три станції: Місхор, Сосновий Бір і Ай-Петрі. Між станціями Сосновий Бір та Ай-Петрі немає жодної опорної вежі, що робить 1670-метрову ділянку найдовшим в Україні безопорним прольотом. Дорогою курсують чотири кабінки, рух яких забезпечує власна електростанція. Весь підйом на гору займає близько 20 хвилин.
Стежка Голіцина
Судацька міська рада
Популярний туристичний маршрут, який проходить вздовж чорноморського узбережжя поблизу селища Новий Світ. Стежка довжиною 5,4 кілометри була прорубана в крутому схилі гори Коба-Коя за наказом князя, винороба і підприємця Лева Голіцина. Проходячи стежкою, працівники переносили вироблені на заводі князя вина на зберігання в грот Голіцина. В гроті регулярно влаштовувалися концерти, які поєднувалися з дегустацією місцевих напоїв. Далі за гротом стежка спускається до південних схилів гори та слідує уздовж узбережжя Синьої бухти до мису Капчик.
Нікітський ботанічний сад
Нікіта
Нікітський ботанічний сад – це не просто популярне місце відпочинку жителів і гостей Великої Ялти, а й одна з найстаріших науково-дослідних установ Європи, яка веде роботи з вивчення та селекції рослин. Розташований на високих схилах чорноморського узбережжя сад був закладений в 1812 році відомим ботаніком і ентомологом шведського походження Християном Стевеном та включає 5 наукових відділів, у складі яких діє 19 лабораторій. Дендрарій саду є унікальним зібранням з близько 30 тисяч видів і сортів рослин, привезених в Крим з усіх континентів планети.
Храм Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії
Ялта
Неоготичний храм, побудований в 1898-1906 роках архітектором Миколою Красновим на замовлення багатонаціональної католицької громади міста, яка складалася з вихідців з європейських країн. Через брак коштів костел освятили так і не добудувавши запланований шпиль з дзвіницею. В 1989 році відреставрований храм відкрився, як Будинок органної і камерної музики, а в 1993 році був повернений Римсько-католицькій церкві. В храмі також проходять служби Української греко-католицької церкви та регулярно відбуваються концерти.
Ялтинський зоопарк Казка
Ялта
Найстаріший приватний зоопарк України. Заснований в 1990 році, як невеликий кооперативний зоологічний куток, заклад з часом перетворився на один з найкращих зоопарків країни, на території якого проживають близько 1500 тварин, що належать до понад 100 видів. Казка розташована на мальовничих багаторівневих терасах, неподалік від найбільшого кримського водоспаду Учан-Су, шум якого чутний на декілька кілометрів. Територію зоопарку прикрашають сотні кущів троянд, які цвітуть із травня до жовтня.
Мармурова печера
Сімферопольський район
Унікальна за своєю красою печера зі складною системою залів і галерей. Мармурова печера розташована в Кримських горах, в товщі нижнього плато гірського масиву Чатир-Даг. Загальна протяжність розвіданих ходів геологічного утворення складає 2050 метрів, близько половини з яких освітлені та перетворені на екскурсійні маршрути. Відвідувачів печери чекають великі зали «прикрашені» фантастичного вигляду сталактитами і сталагмітами. Тут регулярно відбуваються концерти класичної музики, яка в унікальній акустиці печери набуває особливого звучання.
Парк левів Тайган
Білогірський район
Найбільший у Європі розплідник левів. В розташованому поряд з Тайганським водосховищем парку проживають близько 60 левів, включаючи надзвичайно рідкісних білих левів, а також сотні тварин інших видів. Тайган займає площу 32 гектара, з яких 20 гектарів відведено під сафарі-парк, де відвідувачі можуть з спеціальних безпечних доріжок-мостів спостерігати за африканськими хижаками в умовах, максимально наближених до природних. Решта території парку відведена під класичний зоопарк і дитячий контактний міні-зоопарк.
Дача Стамболі
Феодосія
Особняк тютюнового фабриканта Йосипа Стамболі, зведений в 1909-1914 роках на високому березі Чорного моря. В еклектичній архітектурі дачі переплелися рису модерну та історичного мавританського стилю. Різноманітність мотивів і фактур в оздобленні, схожі на мінарети башточки, криті галереї та тераси надають будівлі східний колорит. З 2013 року в приміщеннях дачі відкрито реставраційно-виставковий центр підводної археології, який став першим українським музеєм такого роду.
Палац еміра Бухарського
Ялта
Ялтинська резиденція правителя Бухарського емірату Абдул-Ахад-хана. В 1907-1911 роках емір побудував на південному березі Криму великий палацово-парковий комплекс, з будівель якого до наших днів зберігся лише сам палац. Неомавританська архітектура резиденції виділяється поєднанням прямокутних і напівкруглих форм, портиків та терас, лоджій і бельведерів. В радянські часи палац перетворився на бібліотечний корпус закритого санаторію Ялта.
Палац княгині Гагаріної
Утьос
Палац зведений в 1902-1907 роках на скелястому мисі Плака, на замовлення грузинської княгині Анастасії Орбіліані-Гагаріної. Башточки, шпилі, вузькі вікна, декоративні бійниці та інші елементи романського стилю надають будівлі схожості з середньовічним замком. Особливо виразно виглядає східний фасад палацу, обвитий виноградом. Сьогодні в колишній князівській резиденції розміщується адміністративний корпус санаторію Утьос.
Єні-Кале
Керч
Османська фортеця, закладена в 1699 році на березі Керченської протоки. Завдяки вдалому розташуванню Єні-Кале не лише захищала Крим від нападу з боку Московії, а й повністю контролювала прохід кораблів протокою. Фортеця у формі неправильної трапеції з п’ятьма напівбастіонами була побудована за участю італійських та французьких спеціалістів. Слідуючи рельєфу місцевості, укріплення Єні-Кале розташовуються на декількох рівнях.
Генуезька фортеця
Феодосія
Цитадель середньовічної Кафи, побудована генуезцями в XIV столітті. Фортеця була зведена на чорноморському узбережжі, навколо Карантинного пагорба, та мала 6 брам і 12 башт, які з’єднували стіни загальною протяжністю понад 700 метрів. Під фортечними стінами пролягав глибокий рів, наповнений водою. Окрім основної оборонної функції, рів також відсікав місто від схилів гір та відводив зливові стоки в море. Більшість укріплень і споруд фортеці, включаючи консульський палац, були розібрані після захоплення Кафи Російською імперією.
Пантікапей
Керч
Руїни столиці Боспорського царства, яке впродовж тисячоліття існувало на берегах Чорного і Азовського морів. Грецька колонія Пантікапей була заснована в VI столітті до нашої ери на території сучасного міста Керч. В період свого найбільшого розквіту поселення займало територію близько 100 гектарів, а система кам’яних укріплень Пантікапея за своєю потужністю не поступалася афінським мурам. Місто оточував некрополь з нетиповими для грецьких полісів курганними похованнями. Пантікапей був зруйнований гунами в 370-х роках та остаточно покинутий жителями в VI столітті.
Неаполь Скіфський
Сімферополь
Залишки столиці Малої Скіфії – державного утворення скіфів, що виникло після сарматської навали в III столітті до нашої ери. Неаполь розташовувався на невеликому скелястому плато в межах сучасного Сімферополя. Особливості місцевого рельєфу слугували природним захистом поселення і лише з південного боку міста була зведена кам’яна оборонна стіна. На культурі Неаполя дуже позначився вплив греків, які складали значну частину міського населення. Поселення занепало у III-IV століттях під ударами готів та гунів.
Севастопольський академічний російський драматичний театр імені А. В. Луначарського
Севастополь
Сучасний Севастопольський драматичний театр побудований в 1954-1956 роках на заміну старому міському театру, знищеному в роки Другої світової війни. Ніжно-жовта будівля в стилі класицизму розташувалася на березі Севастопольської бухти, чудово вписуючись в історичний архітектурний ансамбль Проспекту Нахімова. Фасад театру – це синтез різних декоративних елементів, які створюють загальну гармонійну картину, що асоціюється швидше з давньогрецьким храмом, ніж з творінням радянських архітекторів.