30 найцікавіших пам’яток Бразилії
Христос-Спаситель
Ріо-де-Жанейро
Над містом Ріо-де-Жанейро, на вершині 710-метрвої гори Корковаду, височіє всесвітньовідома статуя Христос-Спаситель. Побудована як символ християнства, скульптура стала головним архітектурним символом тропічного мегаполісу і всієї Бразилії. Зовнішня поверхня залізобетонної конструкції була облицьована білим стеатитом. Завезений з Швеції камінь настільки гладкий, що видається масним, або мильним на дотик. Нічне освітлення статуї створює ефект, немовби Ісус спускається з небес, обіймаючи місто. Біля підніжжя скульптури розташований оглядовий майданчик, на який зобов’язаний піднятися кожен відвідувач Ріо-де-Жанейро.
Водоспади Ігуасу
Штат Парана
Найбільша на планеті система водоспадів, де природа демонструє свою велич на повну силу. Водоспади Ігуасу розташовані на однойменній річці, на кордоні Бразилії і Аргентини. Система складається з майже трьох сотень окремих водних потоків загальною шириною 2 700 метрів та висотою до 82 метрів. Найвідоміша і найбільш видовищна частина комплексу – Горло диявола. Ця підковоподібна ділянка створює неймовірний гуркіт та хмари водяної пари. Містки над водою дають можливість підійти майже впритул до каскадів Ігуасу.
Кафедральний собор Бразиліа
Бразиліа
Оригінальний католицький собор, споруджений у стилі модернізм за проектом архітектора Оскара Німеєра. Будівля складається з 16 гіперболоїдних колон, що символізують руки, піднесені до неба. Простір між колонами закритий вітражами, які наповнюють храм світлом. Для більшого візуального ефекту архітектор задумав досить довгий і темний коридор перед входом до головного приміщення. Оскільки Німеєр був відомий своїми атеїстичними та комуністичними поглядами, католицька церква довго відмовлялася освячувати собор.
Собор Сан-Паулу
Сан-Паулу
Головний католицький собор Сан-Паулу поєднує в собі два архітектурні стилі: неоготичний силует будівлі доповнює 30-метровий ренесансний купол, спроектований за прикладом куполу Флорентійського собору. У внутрішньому оздобленні храму можна помітити скульптури та барельєфи, що зображають гілки кави, ананаси і місцевих бразильських тварин. Під вівтарем собору розташована дуже велика крипта, яка може розглядатися, як окрема підземна церква. Тут покояться всі єпископи міста та індіанський вождь Тібіріса, який сприяв заснуванню Сан-Паулу.
Муніципальний театр Ріо-де-Жанейро
Ріо-де-Жанейро
Своєю появою Муніципальний театр Ріо-де-Жанейро завдячує масштабному переплануванню центральної частини міста, проведеному на початку XX століття. Розкішна будівля зведена в еклектичному стилі, натхненному Паризькою оперою Шарля Гарньє. Театр багато декорований картинами найкращих бразильських художників, серед яких особливо виділяється театральна завіса, розписана Елісеу Вісконті та відома як «Вплив мистецтв на цивілізацію». Ще однією визначною деталлю опери Ріо-де-Жанейро є розташований на першому поверсі салон-ресторан, оформлений в стилістиці стародавньої Ассирії.
Амазонський театр
Манаус
Амазонський театр став яскравим взірцем фінансового благополуччя та смаків бразильської буржуазії періоду так званої «каучукової лихоманки», коли слава про розташоване у самому серці південноамериканських джунглів місто Манаус сягнула далеко за межі країни. Для створення атмосфери Старого Світу практично всі матеріали, що використовувались при зведенні і оздобленні будівлі, доправлялися в Манаус з Європи. Серед в цілому стриманих неоренесансних обрисів оперного театру виділяється масивний купол, прикрашений різнокольоровою керамічною плиткою.
Імперський музей Бразилії
Петрополіс
Колишня літня резиденція імператора Педро II, який правив Бразилією 58 років. Палацово-парковий комплекс був побудований в середині XIX століття одночасно з названим на честь монарха містом Петрополіс. В наш час в яскравій неокласичній будівлі розміщена експозиція, що включає меблі, твори мистецтва, коштовності та особисті речі членів імператорської сім’ї. Вийшовши з палацу, ви опинитеся в каретному дворі, де виставлена ціла колекція старовинних екіпажів.
Пляж Копакабана
Ріо-де-Жанейро
Один із найвідоміших пляжів світу, який уособлює яскравий бразильський стиль життя. Чотирьохкілометрова смуга м’якого світлого піску в обрамленні Атлантичного океану та навколишніх гірських пейзажів давно стала такою ж візитівкою Ріо-де-Жанейро, як і статуя Христос-Спаситель. Тут поєднуються сонце, море, пляжний футбол, яскраве нічне життя та унікальна атмосфера бразильської свободи. Уздовж пляжу простягнулася знаменита набережна з хвилястим чорно-білим орнаментом, створеним в стилі традиційної португальської мозаїки.
Цукрова голова
Ріо-де-Жанейро
Велична скеля заввишки 396 метрів, що здіймається прямо з води в районі бухти Гуанабара та дарує неймовірні краєвиди на Ріо-де-Жанейро і Атлантичний океан. Монолітна гранітно-кварцева вершина отримала свою назву ще в XVI столітті через схожість з традиційною формою концентрованого рафінованого цукру, виробництвом та експортом якого була відома Бразилія. На Цукрову голову можна піднятися однією з найстаріших у світі канатних доріг. На вершину також ведуть маршрути для скелелазіння.
Проспект Пауліста
Сан-Паулу
Центральна вулиця Сан-Паулу, на якій розмістилися штаб-квартири головних фінансових установ країни. Проспект Пауліста був спроектований в кінці XIX століття, як престижна житлова вулиця, оточена пишними особняками кавових магнатів. Починаючи з 1950-х років проспект зазнав масштабної реконструкції, що символізувала індустріалізацію і економічне зростання Бразилії. Особняки замінили висотні офісні та житлові будівлі. Щонеділі проспект перекривають для автомобілів і він перетворюється на пішохідну зону з вуличними музикантами та художниками.
Маракана
Ріо-де-Жанейро
Легендарний футбольний стадіон, на якому грають свої домашні матчі не лише місцеві клуби Фламенго і Флуміненсе, а й національна збірна Бразилії. Арену було відкрито в 1950 році для проведення першого післявоєнного Чемпіонату світу з футболу. Стадіон відразу увійшов в історію, як найбільший у світі. Під час фінального матчу турніру між Бразилією та Уругваєм на Маракані була присутня рекордна кількість глядачів – 199 854. На початку XXI століття арена пережила ряд реконструкцій, які зменшили кількість глядацьких місць, одночасно осучаснивши спортивну споруду.
Форт Копакабана
Ріо-де-Жанейро
Форт Копакабана – яскравий приклад перетворення військового об’єкта на мирний і навіть розважальний. Укріплення, товщина стін якого доходить до 13 метрів, призначалося для оборони бухти Ріо-де-Жанейро. В наш час у форті розміщені Музей історії армії та пляжний клуб. Тут також можна послухати концерти військового оркестру, побачити церемонію зміни варти, відправитися на підводну екскурсію. Під час Літніх олімпійських ігор 2016 року форт став місцем проведення спортивних змагань.
Опера-де-Араме
Куритиба
Унікальний театр, розташований посеред штучного озера в міському парку Куритиби. Назва Опера-де-Араме перекладається з португальської, як Дротова опера. Споруда округлої форми повністю складається з сталевих труб та інших металевих конструкцій, вкритих прозорими полікарбонатними пластинами. Доступ до глядацької зали на 1500 місць здійснюється через прокладену над водою доріжку. Таке архітектурне рішення дозволяє насолоджуватися виставами перебуваючи в оточенні вічнозеленого тропічного лісу Бразилії. Театр був зведений в 1992 році всього за 75 днів.
Музей мистецтва Сан-Паулу
Сан-Паулу
Прогулюючись Проспектом Пауліста ви неодмінно натрапите на дуже оригінальну будівлю – масивний «короб» із скла і бетону, піднятий над землею за допомогою червоних опор. Це Музей мистецтва Сан-Паулу, відомий за межами Бразилії завдяки своїй колекції європейського мистецтва, яка вважається однією з найкращих на Американському континенті. Тут також зберігається велика колекція бразильського мистецтва, а також збірки африканської та азійської культурної спадщини. Відкритий простір під музеєм слугує майданчиком для культурних і святкових заходів.
Пінакотека штату Сан-Паулу
Сан-Паулу
Пінакотека штату Сан-Паулу зберігає найбільшу і найрепрезентативнішу колекцію бразильського художнього мистецтва, а також колекцію робіт європейських та інших іноземних митців, натхненних природою і культурою Бразилії. Центральний корпус музею розташувався в колишній будівлі Школи мистецтв та ремесел Сан-Паулу. Навколо пінакотеки розкинувся старовинний Парк да Луз, де просто неба виставляються скульптури з музейної збірки.
Музей Оскара Німейєра
Куритиба
Ця оригінальна будівля носить ім’я свого автора, всесвітньовідомого архітектора Оскара Німеєра, який завершив унікальний проект у віці 95 років. В музеї представлено багато характерних елементів Німеєра: сміливі геометричні форми, скульптурні вигнуті об’єми, розташовані на видному місці, щоб контрастувати з прямокутними об’ємами, звивисті пандуси для пішоходів, великі площі білого бетону та зони з яскравими стінописами чи картинами. Експозиція закладу спеціалізується на образотворчому мистецтві, архітектурі і дизайні.
Музей завтрашнього дня
Ріо-де-Жанейро
Футуристичний науковий музей, побудований на узбережжі бухти Гуанабара. Постійна виставка закладу проводить відвідувачів за п’ятьма основними напрямками: Космос, Земля, Антропоцен, Завтра та Ми. Завершальна частина маршруту має на меті змусити людину задуматися про себе і про те, як її дії впливають на суспільство та планету. Найцікавішим елементом схожої на космічний корабель споруди є її консольний дах. Конструкція виконує не лише декоративну функцію, тут встановлені сонячні батареї, які вибирають положення в залежності від положення сонця.
Форт Рейс-Магос
Натал
Форт Рейс-Магос, більше відомий як Форт Трьох Царів (Волхвів), заснований португальцями 6 січня 1598 року, коли в католицьких країнах вшановують мандрівників, які принесли дари новонародженому Ісусові Христові. Майже відразу навколо укріплення почали селитися люди, завдяки чому з’явилося місто Натал. Розташована на березі Атлантичного океану фортеця оточена білосніжною стіною у формі зірки. Високі припливи двічі на добу перетворюють форт на острів.
Церква і монастир Сан-Франциско
Сальвадор
Францисканський монастирський комплекс, побудований в XVII-XVIII століттях на місці однойменної церкви і монастиря, зруйнованих під час голландського вторгнення в Сальвадор. Святиня славиться своїм розкішним внутрішнім оздобленням, щедро вкритим позолотою. Крім цього католицька обитель відома наймасштабнішим за межами Португалії використанням в оздобленні біло-блакитної керамічної плитки азулежуш. Стіни церкви та монастиря прикрашають 55 тисяч таких плиток.
Кафедральна базиліка Національної святині Богоматері Апаресідської
Апаресіда
Другий за величиною християнський храм світу. Маючи довжину в 188 і ширину 183 метри, Кафедральна базиліка Національної святині Богоматері Апаресідської за своєю площею поступається тільки ватиканській Базиліці Святого Петра. На території храму розташовані торговий центр, фуд-корт з різними типами ресторанів, медична клініка та інші об’єкти інфраструктури, призначені для комфортного перебування численних паломників, які відвідують святиню.
Церква Богоматері Лурдської
Канела
Церква Богоматері Лурдської також відома, як Кам’яний собор, хоча насправді цей величний католицький храм не має офіційного статусу собору. Проект побудованої в 1953-1987 роках церкви став сучасним переосмисленням традиційної англійської готичної архітектури. Оригінально виглядає і інтер’єр будівлі, де крім традиційних фресок можна побачити картини з глини. Після заходу сонця храм оживає завдяки яскравому світло-музичному шоу.
Монастир Сан-Бенту
Сан-Паулу
Суворий неороманський фасад Монастиря Сан-Бенту можна було б легко прийняти за середньовічний європейський замок…якби він знаходився в Європі, а не в тропічній Бразилії. Ченці Сан-Бенту присвячують своє життя традиції «молись, працюй і читай», адже монастир був заснований не тільки як релігійний, а й освітній заклад. Місцева бібліотека зберігає понад 100 тисяч томів, серед яких можна знайти цінні історичні видання. При обителі також діє пекарня, де продаються не тільки звичні хлібобулочні та кондитерські вироби, а й крафтове пиво, виготовлене самим ченцями.
Базиліка Сеньор-ду-Бонфім
Сальвадор
Базиліка XVIII століття, побудована на пагорбі, над водами Атлантичного океану. Бічні стіни храму прикрашають 28 великомасштабних панелей викладених з біло-блакитної керамічної плитки азулежуш, на яких зображені сцени з життя Ісуса Христа. Іншою примітною особливістю святині є дерев’яна стеля, розписана художником Баїї Франко Веласко. Базиліка відома, як місце проведення популярного Свята Бонфім. Фестиваль поєднує елементи католицизму та традиційних вірувань бразильців африканського походження.
Собор Святого Петра з Алькантари
Петрополіс
Головний храм колишньої літньої столиці Бразилії, закладений в 1884 році імператором Педро II. Собор спроектований в неоготичному стилі, натхненному старовинними храмами північної Франції. Праворуч від входу в собор знаходиться Імператорський мавзолей, де поховані шість членів монаршої родини. Каплицю прикрашають вітражі з віршами, написаними Педро II під час його вигнання, в яких скинутий з престолу правитель розкриває свою тугу за рідною країною.
Церква Святого Петра
Грамаду
Церква Святого Петра розташована в центрі популярного кліматичного курорту і «найбільш європейського» міста Бразилії Грамаду. Храм побудований з базальтового каменю за зразком середньовічних романських святинь. Серед аскетичного екстер’єру та інтер’єру церкви виділяються яскраві вітражі, на яких зображені сцени з життя Святого Петра і Ісуса Христа. Перед храмом встановлені статуї 12 апостолів у натуральну величину.
Собор Святого Йосипа
Форталеза
Еклектичний силует Собору Святого Йосипа поєднав в собі багатовікові традиції готичної та романської архітектури з популярним в другій половині XX століття бруталізмом, для якого характерне використанням простих геометричних форм із неприкрашеного бетону. З похмурим фасадом храму контрастує його інтер’єр, виконаний в світлих тонах. Ще однією цікавою особливістю собору є розташована під будівлею Крипта підлітків, присвячена шістьом святим, які померли в юному віці.
Форт Санто-Антоніо-да-Барра
Сальвадор
Сучасний Форт Санто-Антоніо-да-Барра зведений на початку XVIII століття на місці одного з найперших європейських укріплень Нового світу. Тоді ж з’явився невеликий примітивний маяк, пізніше перебудований в вежу заввишки 22 метри. Багатофункціональна споруда одночасно вказувала кораблям шлях та охороняла головний порт Бразилії. В наш час в форті розташований морський музей, найцікавішим експонатом якого є залишки португальського галеону Сакраменту.
Культурний центр Банка Бразилії
Ріо-де-Жанейро
Найстаріше та найвідвідуваніше відділення мережі культурних центрів, відкритих під патронажем Банка Бразилії. Будівля в стилі арт-деко, яку сьогодні займає мистецько-просвітницький комплекс, була зведена в кінці XIX, як штаб-квартира Комерційної асоціації Ріо-де-Жанейро. Крім художніх галерей, в вишуканих мармурових приміщеннях розташувалися два кінотеатри, три театральних зали, лекційна аудиторія і бібліотека. Вхід на виставки та інші заходи культурного центру безкоштовний.
Пляж Іпанема
Ріо-де-Жанейро
Другий за популярністю пляж Ріо-де-Жанейро і головний конкурент Копакабани у боротьбі за звання головного центру бразильського пляжного життя з його нескінченними вечірками. Іпанема тягнеться на два з половиною кілометри вздовж узбережжя однойменного міського району. Пляж поділений на так звані пости — умовні ділянки, названі за номерами рятувальних веж. Кожна з таких ділянок має свою власну атмосферу та постійних відвідувачів.
Парк Ібірапуера
Сан-Паулу
Парк Ібірапуера часто порівнюють із нью-йоркським Центральним парком чи лондонським Гайд-парком, адже це не просто місце для відпочинку, а й важливий центр культурного і громадського життя Сан-Паулу. Хоча Ібірапуера розташовується посеред найбільшого міста південної півкулі, великі розміри зеленої зони дозволяють втекти від шуму мегаполіса та провести день на природі. Парк також приваблює любителів сучасної архітектури. Тут розташовується цілий ряд будівель, спроектованих всесвітньовідомим архітектором Оскаром Німеєром.