20 найцікавіших адміністративних будівель України
Львівська ратуша
Львівська обл., Львів
Найбільша ратуша України, вежа якої підноситься на висоту 65 метрів. Сучасна будівля міської влади є четвертою за всю історію Львова. Монументальна адміністративна споруда зведена в 1827-1835 роках в стилі віденського класицизму. Зараз в це важко повірити, але відразу після побудови львів’яни називали один з символів міста «потворним чотирикутником з трубою». Для підйому на вежу ратуші необхідно подолати 408 сходинок, але воно того варте, адже з її оглядового майданчика відкривається найкращий панорамний краєвид на історичну частину Львова.
Будинок із химерами
Київ
Оригінальний особняк в стилі модерн, побудований в 1901-1903 роках видатним архітектором Владиславом Городецьким, якого прозвали київським Гауді. Його вигляд є досить незвичайним для української столиці. Фасад і інтер’єр будівлі прикрашені статуями та зображеннями тварин і казкових істот. Особняк був зведений на крутому схилі. Він має три поверхи з боку вулиці Банкової і шість з боку площі Івана Франка. Сам автор жив на поверсі, що виходив на Банкову, а інші приміщення здавались в оренду. З 2004 року Будинок із химерами використовується, як одна з резиденцій Президента України.
Маріїнський палац
Київ
Архітектурний шедевр епохи бароко, побудований в 1750-1752 роках за проектом Бартоломео Растреллі. Поряд були закладені Міський (Царський) сад і Маріїнський парк. Під час відвідування Києва імператриця Єлизавета Петрівна сама обрала місце для палацу. Будівля використовувалася як імператорська резиденція і резиденція київських генерал-губернаторів. В 1868–1870 роках було здійснено реконструкцію комплексу. Після проголошення незалежності України Маріїнський палац став церемоніальною резиденцією Президента України.
Львівський національний університет імені Івана Франка
Львівська обл., Львів
Один з найстаріших вищих навчальних закладів Східної Європи, заснований в 1661 році як Академія Єзуїтів. Сучасний головний корпус університету розташувався в колишній будівлі Галицького сейму, зведеній в стилі віденського ренесансу в 1877-1881 роках. Вже з першого погляду на грандіозну споруду, яка займає цілий квартал, помітно її велич, знаковість та смислову наповненість в оздобленні. Величезні колони, фігурні кронштейни, візерунки, атланти, каріатиди і скульптурні композиції змушують зупинитись та роздивлятись їх деталі.
Чернівецька ратуша
Чернівецька обл., Чернівці
Елегантний неокласичний силует Чернівецької ратуші гармонійно вписався в історичний архітектурний ансамбль центральної частини міста, зробивши його ще більш привабливим для відвідування. Триповерхова споруда з двохярусною вежею, висота якої сягає 50 метрів, була побудована в 1843–1847 роках. Яскравою особливістю ратуші є два годинники, один з яких традиційно розміщений на вежі, а інший – над парадним входом. Щодня о 12 годині на будівлю підіймається трубач у колоритному буковинському одязі. Музикант на всі чотири сторони світу відтворює мелодію популярної пісні Марічка.
Мукачівська ратуша
Закарпатська обл., Мукачево
Найоригінальніша ратуша України, побудована в 1903-1904 роках у досить екзотичному для нашої країни неоготичному стилі. Особливо цікаво виглядає вежа будівлі, виконана в схематичних формах середньовічної західноєвропейської архітектури та оточена маленькими шпилястими баштами-еркерами. На першому поверсі ратуші влаштовані галереї із хрестовими склепіннями на кшталт середньовічних торгових галерей. У фундамент споруди було закладено послання до нащадків, в якому розповідалося про тогочасне життя міста.
Будинок Верховної Ради України
Київ
Будинок Верховної Ради України зведений в 1936-1939 роках, після перенесення столиці УРСР з Харкова до Києва. Спроектована у строгій прямокутно-симетричній формі будівля стала чудовим зразком українського класичного стилю, а світлий колір і співзвучність природному ландшафту роблять її справді київською спорудою. Центром монументальної архітектурної композиції будинку є розташована на другому поверсі сесійна зала зі сферичним прозорим куполом.
Національний банк України
Київ
Архітектурний шедевр, в якому гармонійно поєдналися такі різні стилі, як північноіталійські готика, ренесанс та популярний на межі XIX-XX століть модерн. Зведена в 1902-1905 роках будівля оздоблена вишуканими мармуровими колонами, декоративними вежами, вітражами і ліпним декором. Наріжні сторони фасаду банку прикрашають скульптури грифонів – охоронців золотих копалень в античній міфології. В 1930-х роках була проведена вдала реконструкція, в результаті якої двохповерхова споруда перетворилася на чотирьохповерхову.
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського
Полтавська обл., Полтава
Побудований в 1903-1908 роках колишній Будинок Полтавського губернського земства привертає увагу своїм оригінальним зовнішнім виглядом. Розташований тут краєзнавчий музей носить ім’я автора споруди – архітектора і художника Василя Кричевського, який вдало поєднав модерн та українську етніку. Крім місцевих експонатів, серед яких є знайдений на Полтавщині скелет мамонта, в колекції закладу можна побачити старожитності Стародавнього Єгипту, Індії, Японії, Китаю.
Держпром
Харківська обл., Харків
Один з найперших радянських хмарочосів, побудований в 1925-1928 роках, як центральна споруда монументального архітектурного ансамблю найбільшої площі України – сучасного Майдану Свободи. Будинок державної промисловості спроектований в передовому на той час стилі конструктивізму. Висота тринадцятиповерхової будівлі складає 63 метри, а разом з встановленою на її даху телевежею – 108 метрів. Через арки між трьома великими корпусами Держпрому проходять вулиці Юри Зойфера і Ромена Роллана.
Будинок польського магістрату
Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський
Будинок колишнього польського, а пізніше об’єднаного магістрату української, польської і вірменської громад Кам’янця-Подільського. Будівля являє собою цікавий сплав різностильових нашарувань – ренесансу, бароко та ампіру, який виник на первісній готичній основі, закладеній за різними оцінками в XIV-XVI столітті. Будинок магістрату складається з двох частин – двоповерхової споруди власне магістрату і шестиярусної годинникової вежі. Початково вони стояли окремо на відстані три метри одна від одної. В наш час в будівлі розташувалися музейні експозиції та арт-кафе Ратуша.
Івано-Франківська ратуша (Івано-Франківський краєзнавчий музей)
Івано-Франківська обл., Івано-Франківськ
Сучасна Івано-Франківська ратуша стала четвертою за рахунком ратушею міста та першою, яка виконувала радше символічну функцію, адже органи місцевої влади так і не зайняли її приміщення. Зведена в 1928-1935 роках будівля спроектована у стилі конструктивізм та являє собою хрест, з перетину якого здіймається вежа заввишки 49 метрів, що завершується позолоченим куполом у вигляді військового шолому. З 1959 року в ратуші відкрився Івано-Франківський краєзнавчий музей. На будівлі встановлено чотири годинники з електронними курантами, які виконують 12 українських мелодій.
Бучацька ратуша
Тернопільська обл., Бучач
Архітектурний шедевр стилю рококо, зведений в середині XVIII століття автором львівського Собору Святого Юра Бернардом Меретином та прикрашений роботами всесвітньовідомого галицького скульптора Йогана-Георга Пінзеля. Оскільки місця на центральному майдані Бучача було мало, Меретин вирішив зробити акцент ратуші на висоту. Квадратна в плані будівля має розміри всього 14 на 14 метрів, а висоту аж 35 метрів. До пожежі 1865 року вежу ратуші увінчував 18-метровий шпиль, пізніше замінений на купол.
Коломийська ратуша
Івано-Франківська обл., Коломия
Коломийська ратуша виділяється не лише вишуканим неоренесансним силуетом, а й незвичним розташуванням. На території України більше немає жодної ратуші, яка б стояла не на головній площі міста, а на її розі. Північний фасад зведеної в 1877 році будівлі виходить на початок проспекту Грушевського, а східний – на вулицю Вайгеля. Незвичним для такого типу споруд є і наріжне розташування ратушної вежі, що підноситься над містом на висоту 33 метри.
Будинок Одеської міської ради
Одеська обл., Одеса
Одеська міська рада розташована в білосніжній неокласичній будівлі, зведеній в 1829-1837 роках як Будинок одеської товарної біржі. Про ті часи нагадують скульптури римських богів Меркурія і Цецери, що символізують торгівлю та родючість. Спочатку фасад споруди прикрашали два ряди колон, за якими ховався затишний внутрішній дворик. Аби збільшити площу для біржових угод, в 1871-1873 роках будинок було переплановано, а перекритий дворик перетворився на Білу залу.
Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка
Херсонська обл., Херсон
Херсонський художній музей названий на честь видатного уродженця міста – художника-аквареліста Олексія Шовкуненка. Культурно-освітній заклад створений в 1978 році на базі художнього відділу Херсонського краєзнавчого музею та великої приватної колекції, подарованої місту жителькою Ленінграда Марією Корніловською. Одне з найцікавіших мистецьких зібрань України розмістилося в колишній будівлі Херсонської міської думи. Зведена в 1904-1905 роках неоренесансна споруда своїм зовнішнім виглядом нагадує типову європейську ратушу. В 2022 році музей був розграбований російською окупаційною адміністрацією.
Особняк Аршавського (Дім вдови, що плаче)
Київ
Загадковий та прекрасний особняк, відомий під поетичною назвою Дім вдови, що плаче. Точно не відомо, чому будинок отримав таку назву, але на фасаді видніється жіноча маска. Під час дощу з кам’яних очей жінки течуть «сльози». Особняк в стилі модерн збудував в 1907-1908 роках купець Олександр Аршавський. Щоб увіковічити своє ім’я в історії Києва, він вирішив залишити після себе шедевр архітектури, тому не скупився і викидав купу грошей на найкращих майстрів та матеріали. З 1994 року будівля використовується, як одна з резиденцій Президента України.
Жовківська ратуша
Львівська обл., Жовква
Сучасна Жовківська ратуша з’явилася в 1930-х роках внаслідок перебудови старовинних казарм, до яких була прибудована вежа з двома обхідними балконами і годинником. Оновлена споруда поєднала в собі архітектурні риси бароко, модерну та ар деко, а на її тильному фасаді все ще можна побачити декілька бійниць у формі ключа. В вежі ратуші розмістилася експозиція Музею старого містечка з виходом на оглядовий майданчик, а у підвалі будівлі працює ресторан Каземат.
Будинок полкової канцелярії
Чернігівська обл., Чернігів
Найяскравіший зразок цивільної архітектури козацьких часів, збережений до наших днів. Щедро оздоблений в українському бароковому стилі будинок був зведений в 1690-х роках для чернігівського полковника Якова Лизогуба. Після смерті Лизогуба споруда спочатку перейшла у власність гетьмана Івана Мазепи, а невдовзі тут розмістилася канцелярія Чернігівського козацького полку. Сьогодні приміщення будинку займають фонди Чернігівського обласного історичного музею.
Будинок-музей Генерального судді Василя Кочубея
Чернігівська обл., Батурин
Унікальна адміністративно-житлова споруда, яка одночасно виконувала функцію особистої резиденції Генерального судді Війська Запорозького Василя Кочубея та робочого приміщення, в якому розташувався головний суд Гетьманщини. Хоча зведений в кінці XVII століття будинок дійшов до нашого часу в дещо зміненому вигляді, проте він зберіг свої первісні архітектурні риси українського бароко. Музейна експозиція будинку знайомить відвідувачів з історією родини Кочубеїв.