Коротка довідкова інформація про Ірландію
Прапор і герб
Загальногеографічна карта
Державний устрій
Повна офіційна назва: Ірландія або Республіка Ірландія
Форма правління: Парламентська республіка
Столиця: Дублін
Офіційна мова: Ірландська і англійська
Адміністративний устрій: Ірландія складається з 26 графств.
Валюта: Євро. Поділяється на 100 Євроцентів.
Середня зарплата після сплати податків: 3 340 євро (2024 рік)
Рівень демократії і свободи слова: Високий
Географія
Площа: 70 200 км²
Рельєф: Переважно рівнинний. Середня висота над рівнем моря – 118 метрів. Найвища точка – гора Каррантуїлл (1 041 метрів над рівнем моря). Узбережжя Ірландії омивається водами Атлантичного океану, включаючи Ірландське, Кельтське і Гебридське море.
Найдовша річка: Шеннон (360 км)
Найбільше озеро: Лох-Корріб (176 км²)
Найбільший острів: Ірландія (84 400 км², спільний з Великою Британією)
Клімат: Помірний. Найвища зафіксована температура повітря + 33°C. Найнижча зафіксована температура повітря – 19°C. Ліси вкривають 12% території країни.
Населення
Населення: 5 230 000 жителів
Етнічний склад: Ірландці (76%), англійці (4%), поляки (2%).
Мовний склад: Англійська (84%), ірландська (11%).
Релігійний склад: Християнство (76%), нерелігійні (21%).
Найбільші міста
| Назва | Жителів |
|---|---|
| Дублін | 592 000 |
| Корк | 222 000 |
| Лімерик | 102 000 |
| Голвей | 85 900 |
Найбільші міські агломерації
| Назва | Жителів |
|---|---|
| Дублін | 1 530 000 |
| Корк | 305 000 |
| Лімерик | 162 000 |
Корисна інформація
Віза: Потрібна. Громадяни України, які мають дійсну британську візу, можуть в’їжджати і перебувати в Ірландії без ірландської візи строком до 90 днів (за умови попереднього відвідання Сполученого Королівства).
Різниця в часі з Україною: – 2 години
Побутова електрична мережа: Напруга 230 В. Частота 50 Гц. Тип розеток G.
Питна вода: Місцева водопровідна вода цілком придатна для пиття.
Місцевий телефон екстреної допомоги: 112, 999.
Чайові: В закладах громадського харчування прийнято залишати чайові в розмірі 10-15% від суми рахунку, хоча деякі ресторани замість цього додають плату за обслуговування. Як чайові таксистам зазвичай залишають дрібну здачу. Чайові готельним працівникам 1-2 євро.
Історія
Історія Ірландії сформувалася на перетині місцевої кельтської культури та тривалого досвіду зовнішнього панування. Найдавніші сліди людського життя на острові належать до мезоліту, а в неолітичну добу тут постали монументальні мегаліти, зокрема Ньюґрейндж, що свідчить про розвинені релігійні уявлення та соціальну організацію. Упродовж першого тисячоліття до нашої ери Ірландія стала осередком кельтської цивілізації з її племінною структурою, усною правовою традицією та багатою міфологією, яка надовго визначила культурний код острова.
Поширення християнства в V–VI століттях стало переломним етапом, пов’язаним насамперед з діяльністю святого Патрика. Християнська церква не лише витіснила язичницькі культи, а й створила унікальну мережу монастирів, що перетворили Ірландію на один із провідних інтелектуальних центрів Західної Європи раннього Середньовіччя. Саме тут зберігали й переписували античні тексти, розвивали книжкову мініатюру та формували особливу модель християнської культури, відносно автономну від Риму.
Напади вікінгів у IX–X століттях започаткували нову фазу історії, поєднавши руйнування з економічним розвитком. Скандинавські воїни та купці заснували перші міські центри, зокрема Дублін, який швидко перетворився на важливий торговельний вузол Північної Атлантики. З часом вікінги інтегрувалися в місцеве суспільство, а їхня присутність сприяла переходу Ірландії від суто племінної структури до складніших форм політичної організації.
Норманське вторгнення XII століття ознаменувало початок тривалого англо-ірландського протистояння. Формально здійснене з дозволу папи, воно привело на острів нову феодальну еліту, замкову архітектуру та інші правові інститути. Водночас влада англійської корони довгий час залишалася обмеженою, а значна частина норманів поступово «ірландизувалася», приймаючи місцеві звичаї та мову.
У XVI–XVII століттях Ірландія стала ареною жорсткої колоніальної політики Тюдорів і Стюартів, спрямованої на повне підпорядкування острова. Реформація поглибила релігійний розкол між католицькою більшістю та протестантською владою, а система плантацій, особливо в Ольстері, докорінно змінила етноконфесійний баланс. Ці процеси заклали підвалини тривалих соціальних і політичних конфліктів.
XVIII століття пройшло під знаком «пенальних законів», які обмежували права католиків і сприяли домінуванню протестантської меншості. Попри це, формувався модерний ірландський національний рух, що поєднував ідеї Просвітництва з прагненням політичної автономії. Повстання 1798 року, хоча й зазнало поразки, стало символом зародження масового націоналізму.
XIX століття принесло Ірландії одну з найтяжчих трагедій у її історії – Великий голод 1845–1849 років. Масова загибель населення та еміграція докорінно змінили демографічний і соціальний ландшафт острова, посиливши антагонізм до британського правління. У другій половині століття політична боротьба зосередилася навколо ідеї обмеженого самоврядування в межах Британської імперії.
Початок XX століття став часом радикалізації та революційних змін. Великоднє повстання 1916 року, хоч і було придушене, надало імпульс Війні за незалежність, яка завершилася створенням у 1922 році Ірландської Вільної Держави. Поділ острова на незалежну Ірландію та Північну Ірландію, що залишилася у складі Великої Британії, закріпив політичний компроміс, але водночас заклав нові суперечності, що призвели до тривалого збройного конфлікту в британській частині острова. Лише наприкінці століття, завдяки Белфастській угоді, вдалося досягти стабілізації та політичного діалогу.
Соціально-економічний розвиток незалежної Ірландії тривалий час залишався стриманим, значною мірою аграрним і консервативним, із помітною роллю католицької церкви в суспільному житті. Однак у другій половині XX століття Ірландія поступово відкривалася зовнішньому світу, закладала основи модернізації і європейської інтеграції та перетворилася на одну з найрозвиненіших держав світу.
Національна кухня
Національна кухня Ірландії сформувалася під впливом океанічного клімату, тваринництва та тривалого домінування картоплі як базового продукту. Традиційні страви ґрунтуються на яловичині, баранині, свинині, молочних продуктах і коренеплодах, а способи приготування орієнтовані на повільне тушкування та варіння. Прибережні регіони історично доповнювали раціон рибою та молюсками, однак саме м’ясо й молоко стали основою ірландської гастрономічної ідентичності. Важливою рисою кухні є мінімальна кількість спецій і акцент на якості інгредієнтів.
Ірландське рагу
Ірландське рагу є класичною селянською стравою, яка традиційно готується з баранини або ягнятини, картоплі, цибулі та моркви. М’ясо повільно тушкують разом з овочами, що дозволяє зберегти природний смак і отримати густий, поживний бульйон. У сучасних варіаціях інколи використовують яловичину, але канонічний рецепт пов’язаний саме з бараниною, доступною в сільських регіонах Ірландії.
Колканнон
Колканнон – це традиційна страва з картопляного пюре з додаванням капусти або листової зелені, найчастіше кейлу чи зеленої цибулі. Масло й молоко або вершки надають страві характерної кремової текстури. Колканнон історично мав ритуальне значення й часто готувався на Гелловін, коли в пюре могли ховати символічні предмети.
Бекон з капустою
Бекон з капустою в Ірландії означає не копчений бекон у сучасному розумінні, а солону свинячу грудинку або окіст. М’ясо відварюють разом з капустою та картоплею, завдяки чому овочі просочуються м’ясним соком. Страва стала поширеною у XIX столітті як доступна альтернатива дорожчій яловичині.
Ірландський сніданок
Традиційний ірландський сніданок складається з смажених яєць, свинячих ковбасок, бекону, чорного й білого пудингу, а також томатів і інколи грибів. Чорний пудинг готують з крові, вівсяної крупи та спецій, що робить його поживним джерелом білка й заліза. Такий сніданок розрахований на високу калорійність і тривале насичення.
Картопля
Картопля з’явилася в Ірландії наприкінці XVI століття й швидко стала основним продуктом харчування. До Великого голоду середини XIX століття вона забезпечувала більшу частину калорій у раціоні селянської родини. Навіть після урізноманітнення харчування картопля зберегла центральне місце в кухні й використовується у вареному, печеному та пюреподібному вигляді.
Сир Дублінець
Напівтвердий витриманим сир з коров’ячого молока, який поєднує солодкуваті та горіхові нотки з легкою пікантністю. Його витримують від одного року і більше, що забезпечує щільну текстуру та насичений смак. Дублінець широко використовується як столовий сир, а також для приготування гарячих страв.
Ірландське масло
Ірландське масло відоме високим вмістом жиру та яскраво-жовтим кольором, що зумовлено випасом корів на трав’янистих луках. Традиційне солоне масло тривалий час зберігалося в торф’яних ямах, що забезпечувало його збереження без холодильників. Сьогодні воно залишається важливим інгредієнтом як у домашній, так і в ресторанній кухні.
Ірландський сухий стаут
Ірландський сухий стаут – це сорт пива, найвідомішим прикладом якого є «Guinness». Напій характеризується темним кольором, обсмаженим солодовим ароматом і вираженою гірчинкою. Використання обсмаженого ячменю без солоду надає пиву сухого післясмаку. Стаут традиційно споживають у пабах і використовують у кулінарії для тушкування м’яса.
Ірландський віскі
Ірландський віскі зазвичай проходить потрійну дистиляцію, що робить його м’якшим порівняно з шотландськими зразками напою. Для виробництва ірландського віскі використовують суміш солодженого й несолодженого ячменю, а витримка відбувається в дубових бочках. Напій має фруктові й зернові нотки та є важливою частиною національної гастрономічної культури.
Бейліс
Бейліс – це ірландський вершковий лікер, створений у 1970-х роках на основі ірландського віскі та свіжих вершків. Завдяки стабілізації емульсії напій поєднує алкогольну міцність із кремовою текстурою та солодким смаком. Його вживають як дижестив, а також використовують у десертах.
Культурні особливості
Для більшості жителів Ірландії характерна стримана доброзичливість: вони легко вступають у розмову, але водночас чітко відчувають межу між ввічливим інтересом і надмірною допитливістю. Гумор часто використовується як спосіб зняти напруження або уникнути прямої конфронтації, тому іронічні або самоіронічні зауваження є нормою, але вони рідко мають образливий підтекст. Пунктуальність цінується у ділових і транспортних питаннях, однак у неформальному середовищі допустимі невеликі затримки, які не сприймаються як неповага.
Спілкування в пабах має чіткі негласні правила, які варто знати туристу. Замовлення напоїв часто відбувається «по черзі», коли кожен учасник компанії по черзі платить за всіх, і відмова від своєї черги може сприйматися як небажання бути частиною групи. Розмова з незнайомцями за барною стійкою є звичною практикою, але втручання в особисті теми без запрошення вважається недоречним. Ірландці уважно ставляться до манер, зокрема до тону голосу: підвищена емоційність або різка критика можуть викликати стриману, але помітну дистанцію.
Окремої обережності потребують теми, пов’язані з історією та національною ідентичністю. Краще уникати обговорення конфлікту в Північній Ірландії, ролі Великої Британії в історії країни, діяльності Ірландської республіканської армії та політичних оцінок об’єднання острова, особливо в неформальних розмовах. Також небажано плутати незалежну частину Ірландії з Великою Британією або називати ірландців «британцями», оскільки це сприймається як незнання історичного контексту. Релігія, зокрема вплив католицизму на суспільство, є приватною темою, яку не обговорюють без чіткої згоди співрозмовника.
Безпека
В Ірландії низький рівень злочинності. Основну небезпеку для туристів складають кишенькові злодії і шахраї. Уникайте відвідування неблагонадійних районів міст після заходу сонця.
Подорожуючи в лісистих районах країни остерігайтеся отруйних змій (гадюк). Будьте обережні поряд з дикими кабанами.
В Ірландії вживання алкоголю в громадських місцях загалом є дозволеним, але в деяких регіонах діють місцеві закони, які забороняють публічне вживання спиртових напоїв за межами призначених для цього закладів громадського харчування і розважальних закладів. Мінімальний вік для покупки алкоголю – 18 років. В країні діє повна заборона на володіння канабісом для рекреаційного використання та дозволяється використання канабісу для медичних цілей.
В Ірландії лівосторонній дорожній рух. На місцевих дорогах дозволяється керування транспортними засобами в стані легкого алкогольного сп’яніння (до 0,05% алкоголю в крові для більшості водіїв та до 0,02% для водіїв зі стажем менше двох років).