20 найцікавіших пам’яток Львівської області
Підгорецький замок
Підгірці
Зразком прекрасного поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями є Підгорецький замок. Кам’яний замок був заснований гетьманом Станіславом Конєцпольським на місці більш давніх укріплень, що належали родині Підгорецьких. Укріплений палац будувався за проектом відомого італійського архітектора Андре дель Аква в 1635-1640 роках. В середині XVIII століття була проведена реконструкція, після якої палац став триповерховим. Незважаючи на занепад, замок вражає своєю величчю і красою.
Олеський замок
Олесько
Олеський замок відомий, як місце народження короля Речі Посполитої – Яна III Собеського. Перші відомості про укріплення відносяться до 1327 року. На початку XVII століття воно отримало вигляд розкішної житлової споруди, виконаної в стилі італійського ренесансу, а ще через століття був добудований третій поверх. Замок височить на 50-метровому пагорбі, на схилах якого розкинувся італійський парк зі скульптурами. В наш час в Олеському замку розміщується відділ Львівської національної галереї мистецтв.
Золочівський замок
Золочів
Колишня королівська резиденція та чудовий зразок ренесансної архітектури. Золочівський замок зведений в середині XVII столітті на місці дерев’яного укріплення. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого, а навпроти в’їзної вежі розміщений Китайський, який отримав сучасний вигляд в XVIII столітті. Великий палац став першою спорудою на українських землях, оснащеною каналізацією. В кінці XIX століття була перебудована надбрамна вежа. В наш час в замку розміщується відділ Львівської національної галереї мистецтв.
Жовківський замок
Жовква
Ренесансний замок, що став домінантною спорудою на центральній площі міста, спроектованого за зразком італійських «ідеальних міст». Побудували оборонний комплекс в 1594-1606 роках на замовлення засновника Жовкви Станіслава Жолкевського. Наприкінці XVII століття замок був улюбленою резиденцією польського короля Яна ІІІ Собеського, за якого пережив період свого найбільшого розквіту. На сьогоднішній день укріплення знаходиться в процесі реставрації, проте у ньому відкриті деякі зали для огляду.
Свірзький замок
Свірж
Мальовничий і романтичний замок, що височіє на пагорбі, на березі озера. Закладене в XV столітті князями Свірзькими укріплення неодноразово перебудовувалося, поки не набуло свого сучасного вигляду в середині XVII століття. Незважаючи на вигідне розташування, палацовий тип архітектури не міг мати серйозне оборонне значення і замок поступово змінював призначення з оборонного на суто житлове, перетворившись на парадну резиденцію. З 1997 року Свірзький замок належить Національній спілці архітекторів України.
Церква Святого Юра
Дрогобич
Шедевр української дерев’яної архітектури, включений до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Православна Церква Святого Юра була закладена на початку XVI століття та зазнала декількох перебудов, поки не отримала свій сучасний вигляд в 1678 році, коли поруч з храмом звели дзвіницю. Найцікавішим елементом споруди є широке двох’ярусне опасання у вигляді аркади-галереї. Інтер’єр церкви, крім релігійних композицій, прикрашає багатий декоративний орнамент переважно рослинного характеру.
Тустань
Урич
Тустань – це не просто мальовнича природна пам’ятка, що приваблює любителів карпатських краєвидів. З ХІII по ХVІ століття тут існувала унікальна дерев’яна наскельна фортеця, яка поєднувала у собі митницю, адміністративний і військовий центр. Нині ви можете прогулятися промаркованим маршрутом довкола скель та піднятися на дитинець, де на власні очі побачите рештки забудови: це чотири тисячі пазів і врубів у камені. За цими слідами науковець Михайло Рожко під час експедицій у 1971-2004 роках створив графічну реконструкцію фортеці.
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ (Костел Святого Йосипа)
Підгірці
Колишній римо-католицький Костел Святого Йосипа знаходиться поряд з Підгорецьким замком. Храм побудований в 1752-1766 роках як родова усипальниця для впливового магната і державного діяча Вацлава Петра Жевуського. Споруда має вигляд ротонди у пишному стилі італійського бароко. Головний фасад церкви прикрашає масивний портик з 14 колон коринфського ордера, на якому встановлені скульптури святих. З 2013 року храм належить Українській греко-католицькій церкві.
Унівська лавра
Унів
Єдина греко-католицька лавра України та найбільший паломницький центр Галичини. Заснований ще в Середньовіччі монастир досяг свого найбільшого розквіту в XVII-XVIII століттях. В цей час при Унівській лаврі діяла друкарня, звідки походить багато відомих стародруків. За часів Австрійської імперії обитель було закрито і перетворено на резиденцію Митрополита Галицького Михайла Левицького. Схожий на фортецю архітектурний комплекс отримав вигляд палацу в стилі класицизму. Чернече життя у мурах давнього монастиря відродив Митрополит Андрей Шептицький.
Костел святого Лаврентія
Жовква
Костел святого Лаврентія заклав в 1606 році впливовий політик, видатний військовий і засновник Жовкви Станіслав Жолкевський. Окрім свого прямого призначення, ренесансний католицький храм також мав виконувати функцію родинного мавзолею та пантеону лицарської слави, прикрашеного великими батальними картинами. За кількістю і значимістю поховань відомих історичних діячів часів Речі Посполитої костел часто називають «Малим Вавелем». Поряд з храмом була зведена дзвіниця, яка стала частиною оборонних фортифікацій міста.
Церква Святої Трійці
Жовква
Якщо ви в’їжджаєте у Жовкву зі сторони Львова, не поспішайте відразу до насиченого історичними пам’ятками центру міста. Серед будівель колишнього Львівського передмістя заховалася перлина української дерев’яної архітектури, включена до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. В побудованій в 1720 році греко-католицькій Церкві Святої Трійці знаходиться унікальний різьблений іконостас, автори якого наділили образи святих елементами українського типажу.
Жовківська синагога
Жовква
Зведена наприкінці XVII століття Жовківська синагога стала однією з найбільших іудейських культових споруд на території тогочасної Європи. Окрім розмірів, ренесансна будівля виділялася вишуканим зовнішнім виглядом. Католицьке духівництво навіть заборонило білити новозбудовану синагогу, аби не затьмарити жовківських костелів. Синагога прилягала до міських мурів та завдяки товстим стінам з бійницями могла використовуватися як оборонна башта, а на її даху можна було встановлювати артилерію.
Старосільський замок
Старе Село
Найбільший замок Галичини виник в XVII столітті на місці давнішого укріплення, повністю зруйнованого військами Богдана Хмельницького. Ренесансна фортеця площею два гектари побудована одночасно з каменю та цегли у формі неправильного п’ятикутника близького до трикутної форми. До нашого часу збереглися лише високі стіни і башти замку, прикрашені фронтонами, декоративними арками та гербами колишніх власників укріплення.
Площа Вічева
Жовква
Центральна площа Жовкви, навколо якої виник архітектурний ансамбль міста, спроектованого в кінці XVI століття за зразком італійських «ідеальних міст». Суть цієї концепції полягала у створенні збалансованої планувальної структури поселення, коли кожному архітектурному об’єкту відводилося певне розміщення відносно інших. Майдан має традиційну квадратну форму та за розмірами приблизно дорівнює території Жовківського замку, чим підкреслювалася рівність феодала і його підданих.
Жовківська ратуша
Жовква
Сучасна Жовківська ратуша з’явилася в 1930-х роках внаслідок перебудови старовинних казарм, до яких була прибудована вежа з двома обхідними балконами і годинником. Оновлена споруда поєднала в собі архітектурні риси бароко, модерну та ар деко, а на її тильному фасаді все ще можна побачити декілька бійниць у формі ключа. В вежі ратуші розмістилася експозиція Музею старого містечка з виходом на оглядовий майданчик, а у підвалі будівлі працює ресторан Каземат.
Крехівський монастир
Крехів
Засновниками Крехівського монастиря вважаються ченці Києво-Печерської лаври, які наприкінці XVI століття поселились у вирубаній в скелі печері поблизу села Крехів. В 1721 році православна обитель перетворилась на греко-католицьку. З цього часу посилюється релігійне і культурне значення монастиря, а його дерев’яний архітектурний ансамбль перебудовується на мурований в стилі бароко. При монастирі сформувалася велика книгозбірня, де, крім цінних рукописів та стародруків релігійної тематики, зберігалися книги з філософії, історії і античної літератури.
Церква Пресвятого Серця Христового і монастир Різдва Христового
Жовква
Монастир Різдва Христового славиться своїм стінописом, що поєднує біблійні мотиви з національно-історичними. Греко-католицька святиня виникла навколо зведеної в XVII столітті ренесансної Церкви Пресвятого Серця Христового. На початку XX століття храм був перебудований та отримав еклектичні риси. В 1910-1930-х роках оновлену будівлю розписав художник Юліан Буцманюк. Майстер приємно здивував і ченців і колег незвичним трактуванням традиційних для церковного стінопису сюжетів. Храм прикрашають фрески на тему козаччини та українських визвольних змагань.
Національний природний парк Сколівські Бескиди
Стрийський, Самбірський і Дрогобицький райони
Національний природний парк Сколівські Бескиди займає північну частину однойменного гірського масиву. Майже всю територію заповідника площею 356 квадратних кілометрів вкривають смерекові ліси та рештки особливо цінних букових пралісів Карпат. Парком прокладено 146 кілометрів туристичних шляхів, якими можна дістатися до таких популярних місць, як Історико-культурний заповідник Тустань, гора Парашка, водоспади Гуркало і Кам’янка, Палац Гредлів та Східницького родовища мінеральних вод.
Дрогобицька ратуша
Дрогобич
Хоча офіційно сучасна Дрогобицька ратуша була побудована в 1920-х роках, 45-метрова вежа будівлі дісталася «в спадок» від попередниці, зведеної століттям раніше. Це пояснює досить еклектичний вигляд первісно класичної адміністративної споруди. Окрім розташованого на вежі оглядового майданчика, ратуша цікава своїм підземеллям, де розмістилася експозиція Галереї ваг. Найстаріші з п’яти сотень експонатів музею датуються ще часами Київської Русі.
Велика синагога
Дрогобич
Будівництво головної дрогобицької синагоги припало на 1842-1865 роки – час розквіту нафтової промисловості регіону. Економічний бум дозволив єврейській громаді міста звести найбільшу юдейську святиню на території Галичини. Спроектована в стилі віденської сецесії будівля мала довжину 37, ширину 35 та висоту 19 метрів. Відреставрована на початку XXI століття Велика синагога почала функціонувати не тільки, як релігійний об’єкт, а й як мистецький майданчик.